Ухвала суду № 36993201, 29.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3110/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року у справі за позовом Приватної фірми «АСТЕР» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Приватна фірма «АСТЕР» звернулась до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції від 05.08.2013 року № 59 про накладення штрафних санкцій в розмірі 25000 грн.

Позов обґрунтований тим, що за результатами перевірки Приватної фірми «АСТЕР» Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів складено акт від 19.07.2013 року № 0000078 та протокол від 22.07.2013 року № 0000052 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

На підставі акту та протоколу винесена постанова про накладення штрафних санкцій від 05.08.2013 року № 59 в розмірі 25 000 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, безпідставною, такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов від 22.08.2013 року, вважає, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів правомірно та обґрунтовано до позивача застосовано штрафні санкції за введення в обіг небезпечної неякісної продукції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року позов Приватної фірми «АСТЕР» задоволений. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 05.08.2013 року № 59.

Не погодившись з таким рішенням Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати, позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 14 травня 2013 року, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та положень статей 14, 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на АЗС № 2 за адресою: вул. Миру, 42 с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, яка належить Багатогалузевому приватному підприємству «Бонус» для проведення лабораторних досліджень було відібрано паливо дизельне підвищеної якості з вмістом сірки до 0,1 % (Євро), марки F, вид І, ДСТУ 4840-2007, дати виготовлення: 02.2013 p., виробника: Oil Refineris Limited P.O. Box 4 Haifa, 3100, Ізраїль, постачальником якої згідно видаткової накладної №РН-0000549 від 13.05.2013 року є ПФ «АСТЕР». За результатами перевірки було складено акт перевірки характеристик продукції №00000058 від 14.05.2013 року.

Згідно протоколу випробувань № 349 від 28.05.2013 року, зразок палива дизельного підвищеної якості з вмістом сірки до 0,1% (Євро), марки F, виду І, не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» за показником «цетанове число». Відповідно до положень ч.12 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію. Згідно наданої БПП «Бонус» видаткової накладної №РН-0000549 від 13.05.2013 року постачальником неякісного палива дизельного є ПФ «АСТЕР», що підтверджується листами від 21.06.2013 року та від 17.07.2013 року на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ПФ «АСТЕР».

За результатами розгляду Держспоживінспекцією України листа від 29.05.2013 року за № 1464/01-1/14, Держспоживінспекцією в Херсонській області отримано згоду на проведення позапланової перевірки характеристик продукції (палива дизельного підвищеної якості з вмістом сірки до 0,1 % (Євро), марки F, вид І, ДСТУ 4840-2007) у ПФ «АСТЕР» з відбором зразку відповідного палива для подальшого проведення експертизи.

19 липня 2013 року спеціалісти Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів провели перевірку позивача та встановили, що Приватна фірма є оптовим постачальником (розповсюджувачем) нафтопродуктів для фермерських господарств та небрендових приватних заправок Херсонської області.

Паливо дизельне підвищеної якості з вмістом сірки до 0,1 % (Євро), марки F, вид І, ДСТУ 4840-2007 було одержано позивачем у кількості 11270 куб.м. За весь час реалізації скарги на якість палива дизельного на адресу суб'єкта господарювання не надходили.

На час перевірки в реалізації знаходилося паливо дизельне, виробником якого є Румунія та на яке надано всі необхідні документи, визначені чинним законодавством.

Паливо дизельне підвищеної якості з вмістом сірки до 0,1 % (Євро), марки F, вид І, ДСТУ 4840-2007, дати виготовлення: 02.2013 p., виробника: Oil Refineris Limited P.O. Box 4 Haifa, 3100, Ізраїль в реалізації на час перевірки не знаходилось, а тому Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів не змогла здійснити відбір зразків зазначеного палива. Незважаючи на те, що відповідач не здійснив відбір зразків дизельного палива за вищезазначеними реквізитами, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на підставі результатів лабораторних досліджень відібраного 14.05.2013 року палива дизельного на АЗС № 2 за адресою: вул. Миру, 42 с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, яка належить Багатогалузевому приватному підприємству «Бонус», зроблено висновок про те, що позивач ввів зазначене дизельне паливо в обіг. За результатами перевірки складено акт № 0000078 від 19.07.2013 року та протокол № 0000052 від 22.07.2013 року про допущені ПФ «АСТЕР» порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та вимог ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та накладено штрафні санкції. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики, зокрема у сферах державного ринкового нагляду та державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил (п. 3 Положення).

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 Положення). Відповідно до вимог ст. 11 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень тощо.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 статті 44 Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до виробника застосовуються штрафні санкції у разі: введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з видаткової накладної № 0000035 від 04.05.2013 року та TТН на відпуск нафтопродуктів № 04.05 від 04.05.2013 року, дизельне паливо було відвантажене 04.05.2013 року. В Акті перевірки характеристик продукції № 00000078 від 19.07.2013 року зазначено, що відібрання дизельного палива на АЗС № 2 БПП «Бонус» відбувалось 14.05.2013 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що дизельне паливо, яке відібрано відповідачем 14.05.2013 року, знаходилося на території АЗС протягом десяти днів, доказів того, що паливо зберігалось в належних умовах та будь-якого впливу на якість палива не відбулось, відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що акт перевірки та лабораторні дослідження підтверджують лише той факт, що паливо, що знаходилося у БПП «Бонус» не відповідало державним стандартам. Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про те, що доказів того, що на час продажу палива позивачем БПП «Бонус» воно не відповідало вимогам ДСТУ 4840:2007 суду першої та апеляційної інстанцій не надано.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 05.08.2013 року за №59 - є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький