Ухвала суду № 36992573, 28.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2014 р. м. Київ К/800/35356/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Мельник В.І. Кальковець В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2012 року Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 рокуу справі№ 2а-10472/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд»до треті особи Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагротех»провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2012 року у справі № 2а-10472/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кормотрейд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Кіберплата» за період січень 2012 року складено акт № 1857/22-4/37101991 від 14.06.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем за січень 2012 року подано декларацію з ПДВ та задекларовано наступні показники: сума ПДВ (ряд. 1) 366663; усього зобов'язань (рядок 9) - 366663; сума ПДВ (рядок 10) -363043; усього податковий кредит (рядок 17) -363043 грн.; позитивне значення (ряд. 18) +3620; сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті (рядом 25) -3620 грн.

З посиланням на акт від 28.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кіберплата», ознак фіктивності цього підприємства, податковий орган дійшов висновку, відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Кормотрейд» у ТОВ «Кіберплата» в січні 2012 року.

В акті перевірки зазначено, за результатами звірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Кормотрейд» податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2012 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Кіберплата», а також не підтверджено задекларований ТОВ «Кормотрейд» за період січень 2012 року податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ «Кіберплата».

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на підставі акта перевірки жодних коригувань не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено, а висновки акта перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Крім того, судами зазначено, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному порядку.

Будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відносно позивача податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалися та грошових (податкових) зобов'язань позивачу не визначалося.

Вищенаведене спростовує висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що внесення відповідних відомостей за результатами проведеної перевірки не має негативного впливу на реалізацію прав позивача.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

Оскаржувані рішення не відповідають вказаним вимогам, оскільки стверджуючи про те, що згідно картки особового рахунку (станом на станом на 21.09.2012 року), коригувань податкових зобов'язань або податкового кредиту, які б призводили до відображення в картці особового рахунку негативних для позивача наслідків (податкових зобов'язань), не відбувалося, підлягають відхиленню, оскільки в матеріалах справи наявний витяг результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень 2012 року, в графі відхилення сум ПДВ якого, містяться показники з від'ємним значенням.

Проте зазначеному витягу не надано оцінки та не зазначено підстав для його відхилення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання здійснення корегування податкових зобов'язань або податкового кредиту за наслідками проведення спірної перевірки, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 2а-10472/12/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак