Рішення № 36991797, 23.01.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/19501/12

провадження № 2/522/3966/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року. Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Науменко А.В.

при секретарі Шияновській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_3, про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР та визнання за позивачами право на проживання в квартирі, як однокімнатній, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, який в подальшому був уточнений, за останньою редакцією якого просила: скасувати Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення за громадянином ОСОБА_3 та його родичами житлової кімнати площею 15,75 кв. м. за адресою АДРЕСА_1; визнати за нею, ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_4, право користування житловою квартирою АДРЕСА_1, як однокімнатною.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що на підставі службового посвідчення № 42 від 01.04.1968 року її матері було надане приміщення жилої кімнати площею 9,0 кв.м. у кватирі АДРЕСА_1 як службове. Рішенням виконкому Центральної райради народних депутатів м. Одеси № 470 від 04.12.1981р. вказане жиле приміщення було надане вже в постійне користування та був відкритий особовий рахунок за № НОМЕР_2. З 1991року позивач самостійно проживала зі своїм сином в зазначеній квартирі та користувалася усіма приміщеннями, з яких на думку позивача тільки одна кімната є житловою, а інші допоміжні, у тому числі прохідна кімната площею 15,75 кв.м.. Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року кімната площею 15,75 кв. м. , яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1, у якій проживає позивач зі своїм сином, була передана в користування громадянину ОСОБА_3 та його родині. Зазначене розпорядження було прийняте на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 з заявою про переоформлення особового рахунку після смерті його бабусі та доданих документів. На час звернення до Приморської районної адміністрації з заявою про переоформлення особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_3 та його родичі проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2. Наполягала на тому, що квартира АДРЕСА_1 належить громадському житловому фонду Одеської міської ради є однокімнатна з житловою площею 11,1 кв. м. В зазначеній квартирі ніхто з сторонніх осіб крім родичів позивача ніколи не проживав, а технічні та санітарні умови квартири не дозволяють проживання двох сімей.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення за громадянином ОСОБА_3 та членами його родини житлової кімнати площею 15,75 кв. м. було прийнято на підставі заяви про переоформлення особового рахунка та доданих до неї документів.

Представник третьої особи ОСОБА_3 також заперечував проти задоволення позовних вимог так, як вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та пояснив, що ОСОБА_3 на законних підставах має право користування житловою кімнатою площею 15,75 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1 так, як у цьому житлі постійно проживала з ним та іншими родичами його бабуся ОСОБА_5 та посилався на Рішення виконкому Центральної райради депутатів робітників м. Одеси № 449 від 02.08.1968р., яким ОСОБА_5 було дозволено тимчасове проживання у приміщенні площею 15,75 кв. м. у квартирі АДРЕСА_1, а після її смерті там залишався проживати ОСОБА_3 та його родичі.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, вислухавши пояснення учасників судового процесу та свідків, визначивши характер спірних правовідносин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Мати позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_7 на підставі службового посвідчення № 42, виданого Рішенням виконкому Центральної райради м. Одеси № 195 від 01.04.1968р., отримала житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 як службове.

Рішенням виконкому Центральної райради народних депутатів м. Одеси № 470 від 04.12.1981р. вказане житло у вигляді кімнати площею 9,0 кв.м. було надане ОСОБА_7 в постійне користування та був відкритий особовий рахунок за № НОМЕР_2 ( а.с 15)

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 08.05.1991р.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, постійно проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 17.05.1996р. ( а.с.36, 201-221)

Квартира АДРЕСА_1 належить до громадського житлового фонду Одеської міської ради. Матеріалами справи підтверджене, що квартира знаходиться на 1-му поверсі двохповерхового флігелю будинку, має загальну площу 35, 7 кв.м. та складається з двох житлових кімнат яки після переобміру ОМБТІ та РОН мають площу 14,77 кв.м. та 11,47 кв.м.. ( а.с 35)

Обставини на яки посилається позивач, що кімната площею 14,77 кв.м. є темною ( з вікном на парадну) та прохідною тому не може використовуватися як житлова кімната відноситься до питань щодо зміни статусу приміщення квартири з житлової на підсобну, тобто до зміни показників квартири щодо житлової площі, й виходячи з позовних вимог по справі не відноситься до предмету спору та доказування. Крім того, зміна призначення приміщень з жилої на нежилу (підсобну) здійснюється власником у порядку передбаченому законодавством України та не відноситься до компетенції суду. (

З матеріалів справи слідує, що 09.11.2011р. громадянин ОСОБА_3 звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про переоформлення особового рахунку на своє ім'я на житлову кімнату площею 15,75 кв. м., що знаходиться у квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вмер головний квартиронаймач - його бабуся ОСОБА_5. ( а.с.191-200)

Отриманими доказами підтверджене, що до своєї заяви ОСОБА_3 додав до Приморської районної адміністрації необхідні документи щодо переоформлення особового рахунку, а саме: довідку про склад сім'ї та реєстрації по квартирі АДРЕСА_1; заяву згоду на переоформлення особового рахунку; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5; довідку ВДРАЦС ГУЮ в Одеській області про зміну прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_5; копію свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 з ОСОБА_8; копію свідоцтва про народження ОСОБА_9; копію паспорта ОСОБА_3 (НОМЕР_3) 1,2,3 сторінки; копію картки фізичної особи платника податків ОСОБА_3 (І/К НОМЕР_1).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_10, актовий запис № 10516 від 30.12.1998р, зроблений Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

Але витребуваними судом доказами підтверджене, що згідно актового запису про смерть № 10516 на час смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2.(а.с. 189-190)

Матеріалами справи підтверджене, що згідно актових записів про шлюб з 30.04.1969 року ОСОБА_5 змінили прізвище на ОСОБА_5, а з 26.08.1988 р. змінила прізвище на ОСОБА_5. ( а.с. 196)

На час звернення до Приморської районної адміністрації з заявою про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 згідно документів, наданих КП «ЖКС « Порто-Франківський», ОСОБА_3 та всі його повнолітні родичі, які вказані в довідці про склад сім'ї та реєстрації, доданій разом з вказаною заявою, були в дійсності зареєстровані за адресою АДРЕСА_2, а саме ОСОБА_1 ( мати), ОСОБА_11 (сестра), ОСОБА_6, а також неповнолітній ОСОБА_13 ( брат).

При цьому мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою по квартирі АДРЕСА_2, була там прописана з 1983 року, чотири рази змінювала паспорт, знята з реєстрації по даному адресу на підставі актового запису про смерть № 6006 від 17.06.2013 р.

Зокрема сам ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 народження) був вперше зареєстрований 16.05.2001 р. (а.с. 201-221).

2001 р. за адресою АДРЕСА_2 ( тобто у сімнадцять років) та в той же день за місцем прописки отримав паспорт НОМЕР_3.

Згідно довідки ГНІ - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, пройшов реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб 27.02.2003р., йому був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер)НОМЕР_1, місце проживання на дату реєстрації АДРЕСА_2. ( а.с. 186)

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо недоведеності тверджень ОСОБА_3 про проживання під час його неповноліття у квартирі АДРЕСА_1 в період з 1998 року (після смерті бабусі) та до 2001 року (отримання паспорту), а саме, коли його бабуся до смерті та його мати постійно проживали та були прописані у квартирі АДРЕСА_2.

Суд звертає увагу, що представник позивача не зміг пояснити протиріччя між доводами позивача у позовній заяві та зібраними доказами, на запропонування представника позивача з'явитися ОСОБА_3 та дати пояснення у якості свідка, останній до кінця розгляду справи не з'явився.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, та його донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 23.12.2011р., а до цієї дати були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2, звідки виписалися в той же день 23.12.2011 р.. Інші родичі з якими ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2, залишилися з реєстрацією по вказаній квартирі, тобто на підставі спірного розпорядження Приморської РА реєстрацію не змінювали.

Вказані факти підтверджені наданими КП ЖКС «Порто-Франківський» до матеріалів справи картками по прописці форми А та по квартирній картці форми Б, при цьому інформація в даний картках по ОСОБА_3 та його доньки підтверджена довідкою Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області. ( а.с. 105).

Суд звертає увагу, що вже 25.12.2011 року ОСОБА_3 отримав новий паспорт НОМЕР_3, у якому вже була одна відмітка щодо прописки вже у квартирі АДРЕСА_1, тобто відмітка щодо прописки у квартирі АДРЕСА_2 - «зникла» з попереднім паспортом. Обставини заміни паспорту представником ОСОБА_3 пояснені не були.

Відповідно ст.106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не мав правових підстав щодо переоформлення особового рахунку на своє ім'я, після смерті попереднього наймача - своєї бабусі ОСОБА_5 на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1 так, як по перше сам ОСОБА_3 вперше був зареєстрований у 17 років у 2001 році при отримані паспорту вже після смерті бабусі у 1998 році, а по друге він та його померла бабуся й члени його сім'ї проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2.

У документах, які надав ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації при зверненні про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1, заява на переоформлення особового рахунку у квартирі та довідка про склад сім'ї та реєстрацію були надані по квартирі АДРЕСА_1, але в ній зазначалися особи, які проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2, та не достовірність даної довідки доведена наявними матеріалами справи. При цьому суд звертає увагу, що в зазначених документах відсутня сторінка № 11 паспорту, з якої повинно бути відомо про первинну реєстрацію ОСОБА_3 на час звернення.

Таким чином, на підставі недостовірних документів що були надані до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради при зверненні про переоформлення особового рахунку на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1, було прийняте Розпорядження № 986 від 11.11.2011р., яким за громадянином ОСОБА_3 та членами його родини у складі 6 осіб було закріплено приміщення площею 15,75 кв. м., а особовій рахунок на це приміщення безпідставно переоформлений на ОСОБА_3

Відповідно ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно ч.1, ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Посилання представника третьої особи ОСОБА_3 на Рішення виконкому Центральної райради депутатів робітників м. Одеси № 449 від 02.08.1968р. не можна брати до уваги так, як при наявності вказаного рішення ОСОБА_5 житло надавалось для тимчасового проживання, а сама ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована з 09.02.1966р. до часу своєї смерті у квартирі АДРЕСА_2. Крім того, з картки прописки ОСОБА_5 слідує, що вона на реєстрацію за адресою по квартирі АДРЕСА_2 прибула 09.02.1966 р. навіть не з квартири АДРЕСА_1, а з гуртожитку по АДРЕСА_3. При цьому суд звертає увагу на загально відомий факт контролю у радянські часи за оформленням листів вибуття та прописки, без якої неможливо було влаштуватися на працю, та влаштувати дитину до будь-якого дитячого закладу. (а.с. 68-69)

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4, що залучені позивачем, а також ОСОБА_6 яка залучена ОСОБА_5, тому як вказані свідки є родичами осіб, що беруть участь у справі та підтримують відповідні загальні позиції сторін, при наявності протиріч в їх свідченнях по детальним питанням.

Також, суд критично ставиться до показань сусідки ОСОБА_18, що залучена ОСОБА_5, яка підтвердила факт проживання бабусі ОСОБА_5 та деяких її родичів у дворі будинку АДРЕСА_1, але не вказала на точний номер квартири та не була впевнена у місці її розташування.

Відповідно до ст.65 ЖК України, право на жилу площу породжує не наявність прописки, а фактичного вселення та постійного проживання на цій площі як члена сім'ї.

Відповідно ч.1, ст.781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч.2, ст.818 ЦК України тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом.

Відповідно ч.1, ст.99 ЖК України піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Відповідно ч.2, п.18 Роз'яснення Верховного Суду України від 26.05.2001р. «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» стосовно до правил ст. 98 ЖК наймача, що залишився проживати в попередньому приміщенні (одночасно користуючись за договором найму наданим приміщенням), слід вважати тимчасовим жильцем, який не набуває права користування цим приміщенням незалежно від строку проживання в ньому і підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Суд встановлює, що відкриття на ОСОБА_5 лицевого рахунку на постійне проживання у квартирі АДРЕСА_1 не доведене жодними доказами, та вселення і проживання у цієї квартирі останньої спростовується вказаними матеріалами справи. Також не доведене вселення та проживання ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

На підставі таких обставин та норм ЖК України ОСОБА_5 право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 не набула так, як за рішенням № 449 від 02.08.1968р. вона набула право тільки на тимчасове проживання, а факт її вселення на тимчасове проживання не доведений.

Враховуючи те, що підставою для Розпорядження Приморської районної адміністрації № 986 від 11.11.2011р. в частині закріплення за громадянином ОСОБА_3 та членами його сім'ї житлової кімнати площею 15,75кв. м. у квартирі АДРЕСА_1 були надані громадянином ОСОБА_3 недостовірні документи, то саме Розпорядження в зазначеній частині винесено помилково з порушенням діючого законодавства України й підлягає скасуванню.

Водночас, виникнення та наявність у позивача права на вселення та користування жилою кімнатою 14, 7 (15, 7) кв.м. у квартирі № АДРЕСА_1 не доведене за матеріалами справи. Також позивачем не надано доказів щодо визнання у передбаченому законі порядку квартири № АДРЕСА_1 як однокімнатної зі зміною статусу жилої кімнати 14, 7 (15, 7) кв.м. у нежиле (підсобне приміщення квартири. Таким чином, враховуючи, що у позивача у встановленому порядку виникло право тільки на користування жилою кімнатою (приміщенням у квартирі), то у задоволенні вимоги щодо визнання права на проживання в квартирі, як однокімнатній - слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 50, 54, 58, 63, 65, 98, 99, 106 ЖК України, ст.ст.10, 15, 57, 58, 60, 61, 62, 64, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 986 від 11.11.2011 року в частині закріплення за громадянином ОСОБА_3 житлової кімнати площею 15,75 кв. м. та відкриття особового рахунку на його ім'я у квартирі АДРЕСА_1

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Науменко

23.01.2014