Ухвала суду № 36990431, 02.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р.справа № 0870/6103/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Ясенової Т.І. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 0870/6103/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Василівський завод технологічного обладнання"

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про скасування та визнання нечиними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Василівський завод технологічного обладнання" звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби в якому позивач просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомленя-рішення від 06.04.2012 року № 0000342300 та № 0000332300.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 0870/6103/12 позов Публічного акціонерного товариства "Василівський завод технологічного обладнання" задоволено у повному обсязі.

Постанову суду мотивовано тим, що спірні угоди, які укладались позивачем були виконані сторонами повністю. Невиконання контрагентами позивача вимог закону не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Не погодившись з постановою суду, Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцію Запорізької області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 0870/6103/12, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального, та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд не врахував, що господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, так в свою чергу ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» неспроможні здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Така неспроможність доводиться фактом відсутності реєстрації за вказаними суб'єктами господарювання транспортних засобів, об'єктів нерухомості та відсутністю у них необхідної кількості штатних найманих працівників, відсутністю юридичних осіб за місцезнаходженням.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судове засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

До початку розгляду справи відповідач заявив клопотання про зміну Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на його правонаступника - Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Колегія суддів перевіривши додані до клопотання засвідчені копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з урахуванням ПКМ України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», керуючись ст. 55 КАС України вирішила, - замінити Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби його правонаступником у якості відповідача по справі № 0870/6103/12 на Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, в період з 20.12.2011 року по 26.12.2011 року працівниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Василівський завод технологічного обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлено актом перевірки від 03.01.2012 року № 01/23/14313872.

На підставі акту перевірки та за результатами йогооскарження відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00000332300 від 06.04.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 869213,88 грн., в тому числі за основним платежем 695371,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 173842,77 грн.;

- №0000342300 від 06.04.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1086517,36 грн., в тому числі за основним платежем 869213,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 217303,47 грн..

Судом першої інстанції встановлено, та перевірено колегією суддів, що відповідач обґрунтовує законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень порушенням вимог п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 1.7 ст. 1, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, ст. 203, ст. 215, ст.ст. 91-93, ст.. 216, ст.. 234, ст.. 662, ст..655, ст.. 656 Цивільного кодексу України, в результаті чого, позивачем у перевіряємому періоді занижено податок на прибуток в сумі 869213,89 грн. та податок на додану вартість на 695371,11грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «ВК «Союз метал», ТОВ "Карат», ТОВ «Євротрейд-007».

Так, по господарських операціях з ТОВ "ВК «Союз метал» публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 717015,17 грн., а до складу податкового кредиту 143403,03 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів згідно договору № 16/08-10 від 16.08.2010 року.

По господарських операціях з ТОВ "Карат", Публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 823076,89 грн., а до складу податкового кредиту 164615,38 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів. Згідно договору від 17.06.2010 року поставка здійснюється транспортом і за рахунок продавця.

По господарських операціях з ТОВ «Євротрейд-007», Публічним акціонерним товариством «Василівський завод технологічного обладнання» віднесено до складу валових витрат 1936763,50 грн., а до складу податкового кредиту 387352,72 грн. Суть господарських операцій з даним контрагентом зводилась до поставки позивачу лому та відходів кольорових металів. Згідно договорів від 12.01.2009 року та від 06.01.2010 року поставка здійснюється транспортом продавця.

Як встановлено судом першої інстанції, та перевірено колегією суддів, господарські операції позивача з ТОВ «ВК «Союз метал», ТОВ "Карат», ТОВ «Євротрейд-007» підтверджується:

- з ТОВ «ВК «Союз метал» договором від 16.08.2010 року (а.с. 83-84, том 4), податковими накладними (а.с. 92-96 том 4), платіжними дорученнями (а.с.86-88 том 4), видатковими накладними (а.с.89-91 том 4), актами приймання брухту та відходів кольорових металів (а.с.97-101 том 4), товарно-транспортними накладними (а.с.102-106 том 4), картками складського обліку матеріалів (а.с.177-221 том 2, 1-4 том 3);

- з ТОВ "Карат» договором № 17/06-10 від 17.06.2010 року (а.с.107 том 4), видатковими накладними (а.с.114-139 том 4), платіжними дорученнями (а.с.140-152 том 4), актами приймання брухту та відходів кольорових металів (а.с.153-178 том 4), товарно-транспортними накладними (а.с. 179-204), податковими накладними (а.с.57-82 том 4);

- з ТОВ «Євротрейд-007» договорами № 12/01/09 від 12.01.2009 року, № 06/01-10 від 06.01.2010 року (а.с.146-147 том 3), податковими накладними (а.с.66-145 том 3), платіжними дорученнями (а.с.165-205 том 3), видатковими накладними (а.с. 206-230 том 3, а.с. 1-56 том 4), актами приймання брухту відходів кольорових металів (а.с. 1-44 том 2, а.с. 89-125 том 2), товарно-транспортними накладними (а.с. 45-88 том 2, а.с.126 - 161 том 2).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, встановлено, що у період з липня 2010 року по вересень 2010 року здійснено поставку товару на суму 987692,26 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Товар прийнятий позивачем без претензій щодо його кількості та якості, позивач сплатив вартість поставленого товару ТОВ «Карат» повністю об'ємі в сумі 987692,26 грн.

Також, рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» у задоволенні позову до ТОВ «Євротрейд-007» про визнання недійсними правочинів на загальну суму 1435061,81 грн. (згідно договору № 06/01-10 від 06.01.2010), оскільки не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених вимог (а.с.150-159 том 3).

Окрім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2012 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» у задоволенні позову до ТОВ «Євротрейд-007» про визнання правочинів, вчинених ПАТ «ВЗТО» з ТОВ «Євротрейд-007» в період з липня по грудень 2009 року щодо поставки брухту та відходів кольорових металів (згідно договору № 12/01/09), недійсними (а.с.160-164 том 3).

Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцію Запорізької області Державної податкової служби у апеляційній скарзі зазначено про неспроможність ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Така неспроможність доводиться фактом відсутності реєстрації за вказаними суб'єктами господарювання транспортних засобів, об'єктів нерухомості та відсутністю у них необхідної кількості штатних найманих працівників, відсутністю юридичних осіб за місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства, та вважає зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Згідно ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між позивачем та ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007», визнані судом недійсними, або порушують публічний порядок.

Щодо спірних правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, судова колегія виходить з наступного.

Пунктами 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом першої інстанції були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту. Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності контролювати податкову звітність контрагентів.

Якщо за результатами реальної господарської операції віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості товару, відбувається на підставі належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Судом першої інстанції на підставі наявних документів встановлено факт того, що використання придбаних у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Карат», ТОВ «Євротрейд-007» товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності підтверджено первинною документацією, а саме оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 20, 25 (а.с.162-164 том 2), журналами плавок печі (а.с. 165), журналом рапортів (а.с.171-176 том 2), картками складського обліку матеріалів (а.с.177-221 том 2, а.с.1-4 том 3), накладними на здавання (а.с.5-10 том 3), накладними на внутрішнє переміщення (а.с.11-19 том 3), відомостями (а.с.20-31 том 3), видатковими накладними, податковими накладними на реалізацію позивачем шин алюмінієвих для ЗАТ «Запоріженергокомплект» та для ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» (а.с.32-37 том 3), довіреностями, витягом з книги реєстрації довіреностей (а.с.38-65 том 3).

Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. До того ж, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Євротрейд-007» не заслуговує на увагу, оскільки з акту про анулювання реєстрації платника ПДВ вбачається, що він затверджений лише 25.08.2010 року, в той час як господарські операції позивача з вказаним контрагентом здійснювалися в період з січня по липень 2010 року. ТОВ «ВК «Союз Метал» визнано банкрутом лише 01.09.2011 року, а позивач мав правовідносини з таким контрагентом в 2010 році.

Судом першої інстанції були ретельно досліджені наявні в матеріалах справи первинні документи та вірно встановлено реальність господарських операцій з вказаним контрагентом, та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства, щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч зазначеним вимогам закону не довів суду правомірності прийнятого ним оскаржуємого повідомлення-рішення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено реальність господарських операцій та факт взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентами, не знайшов підстав вважати неправомірним формування позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі даних, підтверджених первинними документами. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.55, ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 0870/6103/12 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року по справі № 0870/6103/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко