Ухвала суду № 36986606, 05.02.2014, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3488/13-к

Провадження № 1-кп/177/17/14

У Х В А Л А

Іменем України

05.02.2014 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Дзиговської Т. Б.,

прокурора Савелової О.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали об'єднаних кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № №12013040450001104 та за № 12013040450001250 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду перебувають матеріали об'єднаних кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040450001104 та за № 12013040450001250 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України, -

В ході судового розгляду прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України. Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він має не зняту та непогашену судимість, підозрюється у вчиненні злочину в період умовно-дострокового звільнення, неодноразово не з'являвся в судові засідання, тому існує ризик, що обвинувачений знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати в проведенні повного неупередженого судового розгляду та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Обвинувачений в судовому засіданні просив не застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він не знав про судові засідання, виконував умови домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_1 також просила відмовити в задоволенні клопотання, вважаючи, що об'єктивних ризиків перешкоджання судовому розгляду кримінального провадження не існує.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, частиною 2 цієї статті передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 26.11.2013 року ухвалою слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який в підготовчому судовому засіданні продовжений до 31.01.2014 року .

Однак після обрання зазначеного вище запобіжного заходу ОСОБА_2 порушив визначений йому обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду та на виклики в судові засіданні 10.12.2013 року, 21.01.2014 року для розгляду кримінального провадження, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим про них, про що свідчать наявні в кримінальному провадженні розписки про отримання ним повісток, не з'явився, причини неявки не повідомив. Крім того, не з'явився в зал суду 04.02.2014 року, хоча також в судовому засіданні не заперечував, що йому було відомо про розгляд справи, однак до приміщення суду не зайшов. Зазначені обставини дають можливість небезпідставно вважати, що ОСОБА_2 переховується від суду, перешкоджаючи кримінальному провадженню.

ОСОБА_2, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, яке він вчинив в період умовно дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2010 року, яким він засуджений за ст.. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 71 КК України остаточно йому призначене покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, що свідчить про можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

В зв'язку з вище викладеним судом встановлені наявні ризики, передбачені ст.. 177 ч.1 КПК України, а саме те, що він може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як:

- до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вимоги п.п. 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»)

Прокурором поза розумним сумнівом доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не дасть змогу суду забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд, оскільки не можливо буде запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої, для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину - від 20-ти до 80-ти розмірів мінімальної заробітної плати.

Судом оцінено репутацію обвинуваченого, а саме те, що він ніде не працює, не встановлено джерело його доходів, що додатково свідчить про неможливість запобігання вказаних ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України необхідно визначити заставу в 20-ть розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України та ч.. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місяця ув'язнення , під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 331, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 197, 199 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15-00 години 05.02.2014 року протягом 60-ти днів до 15-00 годин 06.04.2014 року.

Розмір застави визначити в межах 20-ти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 24 360 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою ( заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, р/р 37312022006709.

Обвинувачений або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки :

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів , що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно чи письмово суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.

Суддя: Строгова Г. Г.