Ухвала суду № 36986454, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16583/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Соляник Н.В.,

від відповідача: Ільків П.А., Троніц М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року у справі за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними та скасування п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 вимоги Державної фінансової інспекції України від 26.09.2013 №05-14/1392 про усунення порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної фінансової інспекцією України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач».

За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Укрзалізничпостач» №05-21/190 від 19.08.2013р складено акт №05-21/190 від 19.08.2013р.

Відповідно до акту ревізії встановлено порушення ДП «Укрзалізничпостач» ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через незабезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ТОВ «Ністас-Україна», що призвело до сплати в період, що підлягає ревізії, штрафних санкцій в сумі 8 496 159,41 грн. на користь вказаної юридичної особи та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 8 496 159,41 грн.

В результаті порушення ДП «Укрзалізничпостач» ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через не забезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ТОВ «Четра-Сервіс» призвело до сплати в період, що підлягає ревізії штрафних санкцій в сумі 359 967,01 грн. на користь вказаної юридичної особи та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 359 967,01 грн.

В порушення ДП «Укрзалізничпостач» ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, через не забезпечення належного виконання умов договору при виконанні господарських зобов'язань з ДНВП «Об`єднання комунар», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Вінницятрансприлад» призвело до сплати в період, що підлягає ревізії штрафних санкцій на користь вказаних юридичних осіб та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 254 678,55 грн.

Крім цього, ревізією встановлено, що ДП «Укрзалізничпостач» укладено договори на закупівлю товарно-матеріальних цінностей з порушенням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, на загальну суму 940 836, 29 тис. грн.

З метою усунення виявлених порушень відповідачем прийнято вимогу про усунення виявлених порушень та недоліків №05-14/1392 від 26.09.2013 р., відповідно до якої Державна фінансова інспекція України вимагає від позивача: розглянути матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень, а також розглянути питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у їх допущенні; стягнути з осіб, винних у вказаному порушенні, збитки у порядку, встановленому чинним законодавством; в подальшому дотримуватися законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Не погоджуючись з п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 вимоги, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, оскаржувані пункти вимоги прийняті відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, в редакції чинній на момент проведення ревізії), яким визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, закріплено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Основні функції органу державного фінансового контролю, яким є позивач, закріплені в статті 8 названого Закону. Так цією статтею до таких функцій віднесено, зокрема:

1) здійснення державного фінансового контролю та контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до п. п. 1, 4, 7, 10, 12, 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на реалізацію наведених функцій органу державного фінансового контролю надано такі права, як:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія;

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі по тексту - Порядок №550).

Згідно названого Порядку, відповідно до пунктів 45, 46 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Як вбачається з п. 1 оскаржуваної вимоги, Держфінспекція України вимагає від відповідача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб.

Наведене положення п. 1 оскаржуваної вимоги деталізовано в п.п. 2, 3, 4, 5, 6 вимоги.

Згідно з п. 2 вимоги ревізією встановлено, що внаслідок незабезпечення ДП «Укрзалізничпостач» належного виконання умов договору від 07.03.2007 № ХП -07-00207-01, укладеного з ТОВ «Ністас-Україні» та, як наслідок, порушення ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України при виконанні господарських зобов'язань, сплачено в періоді, що підлягав ревізії, штрафних санкцій на користь ТОВ «Ністас-Україна» на суму 8 496 159, 41 грн. та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму у зв'язку цим вимагалося стягнути з осіб, винних у вказаному порушенні, збитки в сумі 8 496 159, 41 грн. у порядку, встановленому чинним законодавством.

Перевіряючи наведений висновок Інспекції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору поставки від 07.03.2007 №ЦХП-07-00207-01 з ТОВ «Ністас-Україна» в пункті 2.1. сторони погодили, що якість продукції, яка постачається, повинна відповідати державним стандартам та технічним умовам (ТУ У 30011577.001-2000) і підтверджуватися технічним паспортом виробника з відміткою органу технічного контролю та декларацією відповідності.

Протягом 2008 року на адресу ДП «Укрзалізничпостач» надходили Акти від залізниць про приховані недоліки продукції (системи «Дельта-СУ»), поставленої ТОВ «Ністас-Україна» по договору № ЦХП-07-00207-01. Всього ДП «Укрзалізничпостач» отримало 31 акт-рекламація щодо несправності систем «Дельта-СУ» на тепловозній серії 2ТЕ116.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язана сторона має прав відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Допускається відмова від виконання зобов`язань з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою забезпечення виконання умов договору позивача звертався до суду з позовом до ТОВ «Ністас-Україна» про заміну неякісної продукції та стягнення штрафу в розмірі 614 166,62 грн. за постачання неякісної продукції згідно договору поставки від 07.03.2007 р. № ЦХП-07-00207-01 з метою запобігання понесення збитків, пов'язаних з поставкою неякісної продукції.

Судом першої інстанції з рішень судів з приводу даних спорів по поставці продукції ТОВ «Ністас-Україна» по договору № ЦХП-07-00207-01 встановлено, що в рішеннях судів не спростовано наявність факту порушення зобов'язання ТОВ «Ністас-Україна» в частині постачання неякісної продукції.

Підставою для відмови у задоволенні позову ДП «Укрзалізничпостач» стало недотримання порядку складання актів про виявлені недоліки, які складені третіми особами - залізницями України.

Як вбачається з матеріалів справи, за час розгляду справи ДП «Укрзалізничпостач» прострочив виконання своїх зобов'язань по договору від 07.03.2007 № ЦХП-07-00207-01 в частині оплати вартості поставленої продукції на суму 14 327 999 гривень.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що керівництвом ДП «Укрзалізничпостач» вживались всі необхідні заходи щодо запобігання можливого незаконного вилучення державних коштів з підприємства, в зв'язку з відсутністю правових підстав для сплати даних коштів.

Відтак, в діях позивача не вбачається порушення положень ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3 спірної вимоги через не забезпечення ДП «Укрзалізничпостач» належного виконання договору від 31.12.2009 № ЦХП-07-04409-01, укладеного з «Четра-Сервіс», та, як, наслідок, порушення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, при виконанні господарських зобов'язань, сплачено в періоді, що підлягав ревізії, штрафних санкцій на користь TOB «Четра-Сервіс» в сумі 359 967,01 грн. та, як наслідок, Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану у зв'язку з чим вимагається стягнути з осіб, винних у вказаному порушенні, збитки в 359 967,01 грн. у порядку, встановленому чинним законодавством.

Досліджуючи дотримання вимог законодавства при виконанні позивачем договору з TOB «Четра-Сервіс», колегія суддів виходить з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що своєчасне невиконанням позивачем зобов`язань по договору з ТОВ «Четра-Сервіс» від 31.12.2009р. № ЦХП-07-04409-01 зумовлено зустрічним неналежним невиконанням зобов`язань ТОВ «Четра-Сервіс» в частині строку поставки продукції.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2010 року до виникнення зобов`язання з оплати поставленої продукції, ДП «Укрзалізничпостач» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Четра-Сервіс» штрафних санкцій за несвоєчасну поставку продукції у розмірі 2 424 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.02.2011 р. по справі № 45/11 частково задоволено позов, а саме вирішено стягнути з ТОВ «Четра-Сервіс» на користь ДП «Укрзалізничпостач» штрафні санкції у розмірі 1 939 200,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 р. по справі № 45/11 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Четра-Сервіс», а саме вирішено стягнути з ТОВ «Четра-Сервіс» на користь ДП «Укрзалізничпостач» 969 600,00 грн. штрафу.

Таким чином, починаючи з листопада 2010 року, ДП «Укрзалізничпостач» вживало заходів щодо застосування до контрагента, який порушив умови договору, господарських санкцій, правомірність стягнення яких була підтверджена рішенням, яке набрало законної сили 26.04.2011 р. (Рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2010 та Постанова Апеляційного господарського суду міста Києва від 26.04.2011 р.).

В подальшому, при перегляді рішення у справі № 45/11 господарські суди висловили протилежну правову позицію, ніж під час попереднього розгляду спору, зазначивши, що хоча з боку ТОВ «Четра-Сервіс», вбачається порушення зобов'язання щодо поставки продукції, але воно сталося не з вини ТОВ «Четра-Сервіс», а тому останнє звільняється від відповідальності (Рішення від 16.08.2011р., Постанова від 08.11.2011р. та від 31.01.2012р. по справі № 45/11-38/245).

Таким чином, з боку керівників ДП «Укрзалізничпостач» було вжито всіх необхідних заходів щодо виконання господарського зобов'язання, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України є неогбгрунтованим.

Пунктами 4-6 оскаржуваної вимоги Інспекції визначено, що через не забезпечення ДП «Укрзалізничпостач» належного виконання договору від 04.05.2011 № ЦХП-03-02211-01, укладеного з Державним підприємством «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», договору від 20.10.2011 № ЦХП-06-0661 1-01, укладеного з ДНВП «Об'єднання Комунар», договору від 27.10.2008 № ЦХП-07-012010-01, укладеного з ДП «Вінницятрансприлад», та, як наслідок, порушення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 та ст. 629 Цивільного кодексу України, при виконанні господарських зобов'язань, сплачено штрафних санкцій на користь Державного підприємства

Харківський машинобудівний завод «ФЕД» в сумі 164 680,95 грн., на користь ДНВП «Об'єднання Комунар» на суму 71 089,97 грн., на користь ДП «Вінницятрансприлад» 18907,63 грн. та, як наслідок, ДП «Укрзалізничпостач» завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказані суми, у зв'язку з чим вимагалося стягнути з осіб, винних у вказаному порушенні, збитки в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що на час настання строку виконання зобов`язань в частині оплати поставленої продукції по договорах № ЦХП-06-06611-01 від 20.10.2011 з ДНВП «Об'єднання Комунар», № ЦХП-03-02211-01 від 04.05.2011 ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», № ЦХП-07-012010-01 від 27.10.2008р. ДП «Вінницятрансприлад» у позивача склалась ситуація, в зв'язку з недофінансуванням, а саме: недостатність доходної частини, значне зменшення надходжень коштів, а також необхідність постійного ремонту та підтримання в належному робочому стані рухомого складу, призвела до значного скорочення фінансування ДП «Укрзалізничпостач».

Згідно з довідкою від 01.08.2013 № ЦХПбух-229, згідно якої кредиторська заборгованість ДП «Укрзалізничпостач» станом на 01.08.2013 за товари (роботи, послуги) 1 817,6 млн. грн., з неї прострочена 488,3 млн. грн.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем при прийнятті рішення не прийнято до уваги, що ДП «Укрзалізничпостач» засноване на державній власності, належить до сфери управління Мінінфраструктури і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Майно підприємства є державною власністю.

Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДНВП «Об'єднання Комунар», ДП «Вінницятрансприлад», відповідно до своїх Статутів є державними підприємствами.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що сплата штрафних санкцій одним державним підприємством на рахунок іншому державному підприємству не може спричинити збитки державі, так як сплачені кошти не виходять з державної власності, а виключно перераховуються на інший рахунок державного суб`єкту господарювання, в результаті чого власник - держава, не змінюється.

Згідно з п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органи державного фінансового контролю мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Згідно зі ст. 15 цього Закону, Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Працівник органу державного фінансового контролю при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що відповідачем ініційовано порушення кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів згідно Кримінального кодексу України, в рамках яких буде можливість подання цивільних позовів про стягнення з посадових осіб матеріальних збитків, за умови встановлення їх вини у вчинених злочинах.

Таким чином, стягнення з посадових осіб ДП «Укрзалізничпостач» збитків згідно з оскаржуваною вимогою без встановлення їх вини у заподіянні цих збитків, не відповідає вимогам законодавства.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних п.п. 1-6 спірної вимоги про усунення порушень законодавства.

Перевіряючи відповідність вимогам закону п. 8 оскаржуваної вимоги, колегія суддів виходить з такого.

В п. 8 вимоги зазначено, що ревізією дотримання законодавства про здійснення державних закупівель встановлено, що ДП «Укрзалізничпостач» укладено договорів на закупівлю товарно-матеріальних цінностей з порушенням вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 на загальну суму 940 836, 29 тис. грн., у зв'язку з чим вимагається в подальшому дотримуватися законодавства про закупівлю товарів і послуг за державні кошти.

З висновків контролюючого органу, викладених в акті ревізії, вбачається, що основними порушеннями в сфері державних закупівель є наступні: надання учасниками листів-відгуків контрагентів, за змістом яких неможливо встановити, яке саме обладнання поставлялося, не подання учасниками довідки уповноваженого органу про відсутність підприємства учасника в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, відсутність в документації конкурсних торгів вимоги про надання учасниками звіту про рух грошових коштів для підтвердження їх фінансової спроможності, недотримання вимог щодо наявності відмітки органів статистики на кожній сторінці фінансової звітності учасника, невідповідність в складі пропозицій конкурсних торгів окремих учасників поданих копій документів іншою, ніж українською або російською мовою, без перекладу, відсутність нормативно-технічної документації в пропозиціях учасників, невідповідність наданих у якості забезпечення пропозиції конкурсних торгів договорів добровільного страхування, що передбачають страхове відшкодування по лоту вимогам документації конкурсних торгів.

Перевіряючи наявність в діях позивача зазначених порушень, колегія суддів виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти визначено Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII 1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 цього Закону державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Документація конкурсних торгів - документація, що розробляється та затверджується замовником, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону принципами здійснення закупівель є наступні:

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- максимальна економія та ефективність;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

- недискримінація учасників;

- об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;

- запобігання корупційним діям і зловживанням.

Щодо висновку відповідача про встановлення фактів надання учасниками листів-відгуків контрагентів, за змістом яких неможливо встановити, яке саме обладнання поставлялося, колегія суддів зазначає наступне.

Кваліфікаційні критерії визначає ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Згідно з ч. 2 зазначеної статті замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії, як, зокрема, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Відповідно до ч. 3 ст. 16 цього визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників або учасників попередньої кваліфікації про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в документації конкурсних торгів або кваліфікаційній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» усі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційні пропозиції, які відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другою цієї статті, та за відсутності інших, передбачених цим Законом, підстав для їх відхилення, допускаються до оцінки.

Як вбачається з документації конкурсних торгів (п.п.2 Розділ ІІ п.3.6 «Кваліфікаційні критерії до учасників»), позивачем встановлювалися вимоги щодо надання учасниками листів-відгуків контрагентів або виробників за результатами співпраці з учасником при виконанні аналогічних договорів на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів.

Як встановлено судом першої інстанції, такі відгуки надавалися учасниками, у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про недотримання при цьому вимог ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Законом України «Про здійснення державних закупівель» не закріплено поняття аналогічних договорів, а документацією конкурсних торгів не встановлено вимоги щодо надання інформації про продукцію (обладнання, матеріали), постачання якої здійснював учасник для контрагентів за аналогічними договорами поставки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданні листів-відгуків про виконання аналогічних договорів постачання продукції є належним підтвердженням учасником досвіду виконання аналогічних договорів та його відповідності даному кваліфікаційному критерію.

Щодо наявності порушень законодавства при здійсненні перевірки підтвердження фінансової спроможності учасників, колегія суддів зазначає наступне.

З аналізу змісту ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» вбачається, що документами, які підтверджують фінансову спроможність учасників є наступні: (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Відповідач в актах ревізії посилається на відсутність в документації конкурсних торгів вимоги про надання учасниками звіту про рух грошових коштів для підтвердження їх фінансової спроможності, що, виходячи з позиції контролюючого органу, суперечить статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Наведена правова норма визначає лише можливість надання для підтвердження фінансового стану учасника певних документів, а не встановлює їх виключного переліку.

Джерелом для аналізу фінансової спроможності підприємства є фінансова звітність, яка складається з метою надання користувачам інформації про фінансовий стан та результати господарської діяльності підприємства за звітний період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з ч. 1 ст. 11 цього Закону фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Всю необхідну для аналізу фінансової спроможності (стану) підприємства містять «Баланс» підприємства і «Звіт про фінансові результати».

Згідно п.5 та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» - метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», метою складання якого є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», метою складання якого є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність в документації конкурсних торгів вимоги щодо обов'язкового надання учасниками Звіту про рух грошових коштів не є порушенням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель», за умови наявності вимоги про надання балансу та Звіту про фінансові результати».

Перевіряючи посилання відповідача на порушення п. 3.6 р. ІІІ документації конкурсних торгів, у зв`язку з відсутністю в пропозиції учасників торгів довідки уповноваженого органу про відсутність підприємства учасника в єдиній базі даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає таке.

Як встановлено судом першої інстанції, учасниками процедур державних закупівель на виконання вимоги документації конкурсних торгів були надані листи Державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» Міністерства економіки України, зі змісту яких вбачається, що учасники процедури закупівлі не визнані банкрутами в установленому порядку та провадження у справах про їх банкрутство не порушувалось.

Відповідно до наказу Мінекономіки від 25.12.2008 №912 ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» створено з метою надання послуг державі, фізичним, юридичним особам у процесі провадження у справах про банкрутство та у процесі досудових заходів відновлення платоспроможності, досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності. Наказом Міністерства економіки України від 26.02.2009р. №169 ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» доручено здійснення повноважень державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства».

Таким чином, ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» здійснює свої повноваження, в тому числі щодо надання інформації про відсутність рішення про визнання підприємства в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство, відповідно до наказів Міністерства економіки України та інших нормативно-правових актів.

Згідно п. 6.5 Положення про державну госпрозрахункову установу «Агентство з питань банкрутства», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 06.06.2000 р. № 114, Агентство створює та використовує інформаційну базу щодо неплатоспроможних підприємств та організацій, юридичних і фізичних осіб, які провадять експертну діяльність у сфері неспроможності (банкрутства) та фінансового оздоровлення підприємств.

Згідно п. 2 статуту Державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства», затвердженого наказом від 25.12.08 р. №912, предметом діяльності підприємства є надання послуг сторонам і учасникам провадження у справі про банкрутство згідно з чинним законодавством, створення та адміністрування інформаційних баз, які використовуються в діяльності підприємств.

У зв'язку з тим, що вказані організації наділені однаковими повноваженнями щодо надання послуг, пов'язаних з провадженням у справах про банкрутство, в тому числі, надання відповідної інформації зацікавленим особам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення в діях позивача вимог законодавства, оскільки листи ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» є належним підтвердженням учасниками їхньої відповідності вимогам документації конкурсних торгів в частині відсутності рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.

Посилання відповідача на невідповідність в складі пропозицій конкурсних торгів окремих учасників поданих копій документів іншою, ніж українською або російською мовою, без перекладу, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення процедур закупівель усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно усі документи можуть мати автентичний переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою.

Ця вимогам не розповсюджується на третіх осіб (виробників продукції), які не є учасниками процедури закупівлі, а тому не повинні забезпечувати відповідність своїх документів (декларації про відповідність, складеної спільно з виробником, сертифікатів якості на продукцію, сертифікатів на систему менеджменту, складених російською мовою.) вимогам документації конкурсних торгів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що учасниками процедури закупівлі були дотримані вимоги документації конкурсних торгів в частині мови складання пропозиції конкурсних торгів.

Інші порушення позивачем вимог законодавства про державні закупівлі в періоді, за який проводилась ревізія (відсутність завірених копій документів, відсутність нормативно-технічної документації в пропозиціях учасників, невідповідність наданих у якості забезпечення пропозиції конкурсних торгів договорів добровільного страхування, що передбачають страхове відшкодування по лоту вимогам документації конкурсних торгів), в кожному конкретному випадку спростовано судом першої інстанції на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування п. 8 спірної вимоги, зважаючи на невстановлення в діях позивача порушення законодавства при проведенні державних закупівель в періоді, що перевірявся.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 03.02.2014 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.