Рішення № 36985905, 03.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2014 р.Справа № 916/2859/13

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

Про стягнення 25 567грн.71коп.

Головуючий - Оборотова О.Ю.

Судді - Зайцев Ю.О.

Горячук Н.О.

За участю представників:

від позивача: Данілова Л.В.- довіреність від 24.12.12р.; Полозенко І.І.- довіреність від 24.12.12р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 25 567грн.71коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2013р. порушено провадження по справі № 916/2859/13.

У судовому засіданні 18.12.2013р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2013р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 08.01.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року, справа № 916/2859/13 призначена до колегіального розгляду.

08.01.2014 року Розпорядженням голови господарського суду Одеської області визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Оборотова О.Ю., суддя Зайцев Ю.О., суддя Горячук Н.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року прийнято справу № 916/2859/13 до свого провадження.

08.01.2014р. від відповідача надійшов до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем частково визнано суму заборгованості у розмірі 10 492,85грн., частину заборгованості у розмірі 2100грн. відповідачем було частково сплачено на користь позивача.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси» встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, за винятком нежилих будівель (споруд, приміщень) комунальних установ та підприємств озорони здоровя, є Представництво по управлінню комунальною власністю Одескої міської радою.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. „Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради" було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення „Про департамент комунальної власності Одеської міської ради", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VІ Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Згідно п. 1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р.. Департамент комунальної власності є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент наділяється Одеською міською радою повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста. Основним завданням Департаменту є управління комунальною власністю, забезпечення надходження коштів до бюджету міста за рахунок ефективного обліку, використання, збереження майна на території громади.

01.10.2008р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської) (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №171/а/6, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,1 кв.м. Строк дії договору оренди встановлено до 01.10.2009р. (п.1.2. договору).

Додатковим погодженням від 19.04.2010р. строк дії договору оренди було продовжено до 19.10.2010р.

Додатковим погодженням від 29.10.2010р. строк дії договору оренди було продовжено до 29.04.2011р.

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 27.12.2006р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси".

Пунктом 2.2. договору визначено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку № 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 796,68 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п. 2.4. договору).

Згідно п. 2.5 договору за повідомленням Орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішенням міської ради з дня їх вступу у законну силу.

15.09.2011р. позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення №01-15/1791 про відмову від договору оренди. Повідомлення було отримано відповідачем 17.09.2011р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказаним повідомленням позивач запропонував у добровільному порядку передати нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та сплатити зоборгованість на розрахунковий рахунок позивача.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2012р. по справі №6-19/17-3955-2011 у задоволенні позову в частині позовних вимог про виселення з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1кв.м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, пров.Щепний, 9 і про передачу цього приміщення Департаменту комунальної власності ОМР - відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення 7624,34 грн. заборгованості з орендної плати та 442 грн. 36 коп. пені провадження у справі припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. апеляційні скарги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 14 лютого 2012 року у справі №6-19/17-3955-2011 скасовано частково, викладено резолютивну частину цього рішення в наступній редакції: „Позовні вимоги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та передачу зазначеного приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. В частині позовних вимог про стягнення 7624,34 грн. заборгованості з орендної плати та 442,36 грн. пені провадження у справі припинити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) до державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р/рахунок №31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) до державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р/рахунок №31218264700002, оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України, код призначення платежу - 22050003, символ звітності 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу". Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.. Артилерійська, 1, код ЗКПО 26302595) 1341 (тисячу триста сорок одну) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

12.04.2012р. господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справі №6-19/17-3955-2011 -без змін.

Постановою Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 16.05.2012р. було відкрито виконавче провадження. Відповідно до акту державного виконавця Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 було виселено з нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 65,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, лише 05.09.2012р.

Таким чином, позивачем в період з 03.10.2011року по 05.09.2012 року була нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати у сумі 25 567,71грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає у цей же строк (термін).

08.01.2014р. від відповідача надійшов до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем частково визнано суму заборгованості у розмірі 10 492,85грн., частину заборгованості у розмірі 2100грн. відповідачем було частково сплачено на користь позивача.

Таким чином, заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед Департаментом комунальної власності Одеської міської ради складає 23 467,71грн. в період з 03.10.2011року по 05.09.2012 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги департаменту комунальної власності Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код 26302595)- заборгованість у розмірі 23 467,71 грн.; 1720,50 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2014р.

Головуючий - Оборотова О.Ю.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Горячук Н.О.