АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2014 р. м. Чернівці
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Петлюка В.І.
суддів Колотило О.О.
Станковської Г.А.
при секретарі Кучер С.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013270050000872 від 10.09.2013 року, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 січня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
за участю прокурора Петричука О.А., адвоката ОСОБА_2, -
В С ТА Н О В И Л А:
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Мікічука К.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, - підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 год. 45 хв. 28 березня 2014 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого , прокурора, слідчого судді,
Провадження № 11-сс/794/27/14 Головуючий у 1 інстанції: С.І. Богдан
Категорія ст. 309 КК України Доповідач: В.І. Петлюк
суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками по справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокатом ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3, було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, адвокат звертає увагу на те, що при винесенні судового рішення судом не враховано те, що інкриміновані ОСОБА_3 кримінальні правопорушення були наслідком спровокованих працівниками міліції дій. Вважає, що ані слідчим, ані прокурором не було доведено те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чим саме продовжити свою злочинну діяльність. Також вказує і на те, що судом не взято до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, міркування адвоката, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини у ній зазначені, думку прокурора, який просив суд залишити ухвалу районного суду без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення, вказавши на те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, дослідивши матеріали провадження, вивчивши клопотання слідчого та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Приходячи до такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013270050000872 від 10.09.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, за якими 30.01.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у їх вчиненні.
Зібрані досудовим розслідуванням матеріали з великою вірогідністю свідчать про те, що дії ОСОБА_3, які були вчинені ним 25 вересня 2013 року, 24 грудня 2013 року, 29 січня 2014 року, можуть бути кваліфіковані за ч.1 ст.307 та ч.2 ст. 307 КК України.
29.01.2014 року о 17 год. 45 хв. ОСОБА_3 за підозрою у вчинені вказаних кримінальних правопорушень було затримано у порядку ст. 208 КПК України та поміщено в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області.
31.01.2014 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Чернівців задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3
Слідчий в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навів обґрунтування підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки останній вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення воді від 6 до 10 років та
зазначив, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим продовжити свою злочинну діяльність, проте не навів достатніх доказів такого припущення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Аналіз ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України свідчить про те, що право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Враховуючи те, що обираючи запобіжним заходом тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тільки те, що санкція статті за злочин по якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років не дає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
З матеріалів поданих разом із клопотанням слідчого, вбачається, що ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, проте зазначені слідчим в клопотанні доводи не дають підстави вважати, що належну поведінку ОСОБА_3 неможливо забезпечити шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Існування лише одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, та обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення є недостатнім для застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, слідчий суддя не врахував обставини, що свідчать про зменшення ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, зокрема, наявність постійного місця проживання та реєстрації, відсутність негативних характеристик, те, що ОСОБА_3 є несудимим.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 повідомлено
про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, лише по епізодах, які були вчинені під контролем працівників правоохоронних органів та на даний час органами досудового слідства не надано суду доказів про збут наркотичних засобів іншим особам.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати ОСОБА_3 житло за адресою АДРЕСА_1, - у період доби з 19.00 до 08.00 години.
Такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, здатний забезпечити виконання процесуальних обов'язків та запобігти спробам підозрюваного продовжувати злочинну діяльність.
За таких обставин зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, знайшли своє підтвердження в апеляційній інстанції, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 січня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Застосувати до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20 березня 2014 року.
Заборонити ОСОБА_3, залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 у період доби з 19.00 до 08.00 годин.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, які він зобов'язаний буде виконувати, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками по справі.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що, відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Виконання ухвали покласти на органи внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Головуючий В.І. Петлюк
Судді О.О. Колотило
Г.А. Станковська
Копія вірна: суддя
Судове рішення № 36985642, Апеляційний суд Чернівецької області було прийнято 05.02.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 727/788/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: