Ухвала суду № 36983752, 05.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/7569/13-к 05.02.2014 05.02.2014 05.02.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/784/87/14 Головуючий у 1-й інстанції: Олефір М.В.

Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач апеляційної інстанції:Чернявський А.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого Ржепецького О.П.,

суддів Чернявського А.С., Пісного І.М.,

за участю секретаря Богданова Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013160040002248 за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Котляреве Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією1/2 частини належного йому майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Евенськ Магаданської області, Росія, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією1/2 частини належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, витрати за проведення експертизи - 782 грн. 40 коп.

Учасники судового провадження:

прокурор Осипенко О.М.,

захисник ОСОБА_4,

обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3,

судовий розпорядник Цуркан Р.С.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисник ОСОБА_4 подали апеляційні скарги на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2013 року, в яких просять вирок суду відносно обвинувачених змінити, призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.69, ст.75 КК України.

Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України до 3 роки позбавлення волі з конфіскацією1/2 частини належного їм майна.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що він під час досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження давав послідовні, правдиві покази, що на його думку, є пом'якшуючою покарання обставиною та щиро розкаявся у скоєному.

Також зазначає, що він є єдиним годувальником в сім'ї, має дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та двоє малолітніх дітей, які без його підтримки опиняться в скрутному матеріальному становищі, а також має батьків похилого віку, які є пенсіонерами та також потребують його матеріальної підтримки.

Крім того зазначає, що за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тому вважає можливим призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 посилається на те, що він під час досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження давав послідовні, правдиві покази, що на його думку, є пом'якшуючою покарання обставиною.

Також зазначає, що він є єдиним годувальником в сім'ї, має дружину та малолітню дитину, а тому покарання у виді позбавлення волі поставить його сім'ю у скрутне матеріальне становище, оскільки інших доходів в сім'ї не має, також має батьків похилого віку, яким він також допомагає матеріально.

Крім того зазначає, що за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має захворювання, а тому потребує операції, яку неможливо провести в місцях позбавлення волі.

Апелянт вважає, що він не є суспільно небезпечною особою, а тому йому можливо призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на ті ж самі обставини, що й його підзахисні.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2013 року, близько 07 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на перехресті пр. Жовтневого та вул. Космонавтів в м. Миколаєві, за попередньою змовою, зустрівся з ОСОБА_3, який передав йому два паперових згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 5,94 г., що в перерахунку на висушену речовину - 5,45 г., з метою подальшого збуту дівчині на ім'я ОСОБА_8.

Після чого ОСОБА_2 поклавши паперові згортки до кишені, зберігав при собі за місцем своєї роботи, а саме в ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект», розташованого по пр. Жовтневому в м. Миколаєві.

Того ж дня, близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на перехресті пр. Жовтневого та вул. Космонавтів в м. Миколаєві, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, який на той час перебував неподалік від ОСОБА_2, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 5,94 г. (в перерахунку на висушену речовину-5,45 г.), ОСОБА_7, за що отримав грошові кошти в сумі 200 грн.

15 липня 2013 року, в період часу з 21 год. 20 хв. до 22 год. 10 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 0,511 г.( в перерахунку на висушену речовину - 0,496 г.), який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

15 липня 2013 року, в період часу з 19 год. 10 хв. до 20 год. 20 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 16,812 г. (в перерахунку на висушену речовину - 16,197 г.), який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляції; думку прокурора, яка вважала, що апеляційні скарги обвинувачених та їх захисника не підлягає задоволенню, а вирок суду зміні; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що вони не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апелянти не оспорюють вину обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованих їм злочинах та правильності юридичної кваліфікації, в зв'язку з чим апеляційні скарги розглядаються в межах призначеного покарання.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Також, судом враховано обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнав: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне визнання своєї вини.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виправлення обвинувачених можливе лише за умови їх ізоляції від суспільства, але із застосуванням ст.69 КК України, а призначене обвинуваченим покарання, відповідає вимогам ст. 65 КК України, в зв'язку з чим, не вбачається підстав для його пом'якшення із застосуванням ст.75 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2013 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі з конфіскацією1/2 частини належного їм майна залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

О.П.Ржепецький І.М.Пісной А.С.Чернявський