Постанова № 36983688, 31.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/391/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Масловської О.А. (довіреність № 01/06 від 08.01.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності у сумі 4761,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, у якому позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності та по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 4761,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

За період з 01.08.2013 по 31.12.2013 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснювало виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян таким особам:

- ОСОБА_2, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 2 від 31.08.1984 та довідкою МСЕК за № 120867;

- ОСОБА_3, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 27 від 09.12.1982 та довідкою МСЕК за № 062662;

- ОСОБА_4, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 23.05.1984 та довідкою МСЕК за № 0005723;

- ОСОБА_5, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 08.12.1991 та довідкою МСЕК за № 0010862;

- ОСОБА_6, каліцтво якому заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві за № 1 від 08.08.2001 та довідкою МСЕК за № 099796;

- ОСОБА_7, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території СНД, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві б/н від 17.11.1978 та довідкою МСЕК за № 011356.

Загальна сума витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності (в т.ч. витрати на її доставку) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року вказаним особам становить 4761,90 грн.

З посиланням на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, Закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписану 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у відшкодуванні УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання вказаним пенсіонерам на загальну суму 4761,90 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.37).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.57-62), у яких зазначив, що відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється Стороною держави, де стався нещасний випадок. Фонд є некомерційною, самоврядною організацією, тобто Фонд не є органом держави, та не відповідає за зобов'язаннями держави.

Аналіз діючого законодавства вказує на відсутність правових підстав для відшкодування пенсії по інвалідності або в разі втрати годувальника внаслідок трудового каліцтва, які призначені особам, які отримали каліцтво у державах колишнього Радянського Союзу, Пенсійному фонду за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Також, представник відповідача зазначив, що акти про нещасні випадки, які стали підставою для призначення пенсій по інвалідності, складені з грубим порушенням норма законодавства, а, відтак, відділення Фонду не має правових підстав для прийняття до взаємозаліку і відшкодування УПФУ витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності зазначеним особам.

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період з серпня по грудень 2013 року виплачено пенсію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрачено кошти на її доставку на загальну суму 4761,90 грн.

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області помісячно складено списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання копії яких подано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - ВВДФССНВВПЗ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області) (а.с.5-10).

Вищевказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з серпня по грудень 2013 року (а.с.11-15).

Акти разом зі списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання направлялися позивачем до ВВДФССНВВПЗ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області для погодження.

Відповідачем витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачені за період з серпня по грудень 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до відшкодування не прийняті, про що складено таблиці розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та протоколи засідання двохсторонньої комісії по звірці списків потерпілих, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с.45-54).

Дослідженням протоколів засідання двохсторонньої комісії по звірці списків потерпілих, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, встановлено, зокрема, що відповідачем по 6 особовим справам не приймаються до взаємозаліку суми пенсій по потерпілим, які одержали травму у Росії, у зв'язку з відсутністю нормативної бази, регулюючої питання з відшкодування шкоди громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності Незалежних Держав, Фондом СНВ України.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, є одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4 ст.25 Основ за цим видом страхуванням надаються, зокрема, наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення: відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В силу ст.6 Основ, ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з ч.4 ст.26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплено п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі - Порядок). До вказаного переліку входить сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав (в тому числі Російською Федерацією і Україною) підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).

Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.

Помилковими є посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, від 09.09.1994, оскільки дана угода не регулюють питання пенсійного забезпечення, а стосуються порядку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складові якої наведені в ст.1195 Цивільного кодексу України, ст.ст.28 і 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної працездатності заробіток, одноразова допомога, відшкодування моральної шкоди, додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо).

З огляду на викладене, судом встановлено, що витрати УПФУ в м. Сєвєродонецьку в Луганській області, пов'язані з виплатою і доставкою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території Росії, як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі № 812/7666/13-а за позовом УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ВВДФССНВВПЗ України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яка у відповідності з вимогами ч.5 ст.254 КАС України набрала законної сили, встановлено обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві (а.с.32-33).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, обставини щодо обов'язку відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, у відповідності із ч.1 ст.72 та ч.2 ст.255 КАС України при розгляді даної адміністративної справи не доказуються.

Що стосується доводів представника відповідача щодо невідповідності документів, на підставі яких призначено пенсію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вимогам чинного законодавства, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.81 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Спеціальним порядком, який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заяви про призначення пенсії додаються перелік документів, в т.ч. акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акт про розслідування нещасного випадку (аварії) (форма Н-5), акт розслідування професійного захворювання (форма П-4) і виписка з акту огляду МСЕК.

Оскільки, потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надано необхідні для призначення пенсії документи, зокрема акти про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, довідки МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.16-31), їм позивачем призначено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Суд зауважує, що до повноважень управління Пенсійного Фонду України належить тільки прийняття вже оформлених документів про нещасний випадок та призначення на підставі цих документів пенсій по інвалідності.

Відтак доводи представника відповідача про невідповідність документів, на підставі яких призначено пенсію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вимогам чинного законодавства, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі порушення при складанні акта не можуть впливати на право фізичної особи отримувати пенсію по інвалідності, підтверджену висновками МСЕК, отриману внаслідок нещасного випадку на виробництві.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач та відповідач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 31 січня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 лютого 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності у сумі 4761,90 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 34, ідентифікаційний код 25938871) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, ідентифікаційний код 21792459) витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.08.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 4761,90 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят одна гривня дев'яносто копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 05 лютого 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова