Ухвала суду № 36981233, 29.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 124/9864/13-а

29.01.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г. ) від 10.12.13 у справі № 124/9864/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 10, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

заявник про зміну способу та порядку: Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК (вул. Київська. 81, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95043)

про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя від 10.12.2013 заяву начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК про зміну способу та порядку задоволено: змінено спосіб та порядок виконання постанови Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09.08.2011 шляхом зміни зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 суму недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 08.01.2011 по 18.06.2011, з урахування виплачених за цей період сум на стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_2 донарахованої суми пенсії у розмірі 941,46 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Центрального районного суду міста Сімферополя від 10.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні заяви начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК про зміну способу та порядку відмовити.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що за виконавчим листом, виданим 12.06.2013 на підставі постанови Центрального районного суду міста Сімферополь Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2013, постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в Автономній Республіці Крим від 21.06.2013 відкрито виконавче провадження (реєстраційний номер ВП №38552436).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив на адресу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в Автономній Республіці Крим лист від 16.07.2013 (вих. №7919/095), в якому повідомляється, що на виконання зазначеної постанови суду, ОСОБА_2, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі міста Сімферополь Автономної Республіки Крим, нараховано суму доплати у розмірі 30 відсотків розміру мінімальної пенсії, що складає 941,56 грн., за період з 08.01.2011 по 18.06.2011, при цьому, неможливість виконання рішення суду в частині зобов'язання виплатити суму компенсації відповідач обґрунтовує відсутністю коштів з відповідним призначенням, що по суті унеможливлює виконання рішення суду першої інстанції.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Слід зазначити, що ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 за №846/12/13-13 підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Тобто, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина і є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Судова колегія, вирішуючи це питання, звертає увагу на наступне.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд виходить з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Приймаючи вищенаведене, враховуючи те, що відповідачем виконана зобов'язальна частина рішення про нарахування соціальних виплат, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г. ) від 10.12.13 у справі № 124/9864/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим, заявник про зміну способу та порядку: Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ МЮУ в АРК про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова