Постанова № 36980067, 28.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 805/14955/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 1654 від 15.07.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 1654 від 15.07.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 15.07.2013 року до позивача застосовані фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування» за період лютий 2012 року в сумі 170,00 грн. Позивач вважає рішення протиправним та необґрунтованим, оскільки він зареєстрований як адвокат в органах ПФУ, який використовує найману працю працівників, та не є фізичною особою - підприємцем. Поняття адвокат та фізична особа - підприємець, на думку позивача, в правовому розумінні є різними. Просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 1654 від 15.07.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 170 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Також, надав суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, та в розумінні п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» є платником єдиного внеску, який повинен відповідно до законодавства подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п.4 ч.2 ст. 6 Закону № 2464). Позивач обов'язок, передбачений чинним законодавством, не виконав, у зв'язку із чим відповідачем правомірно прийнято рішення № 1654 від 15.07.2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 170 грн. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Приймаючи до уваги клопотання від сторін, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 липня 2013 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж УПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі було проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до органів Пенсійного фонду України, за результатами якої складено акт від 12.07.2013 року № 1155.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем термінів подання звітності до органів ПФУ за лютий 2012 року, оскільки звітність фактично надана 20.04.2012р.

15 липня 2013 року на підставі пункту 4 частини 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області прийнято рішення № 1654, за змістом якого до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за лютий 2012 рік у строки, визначені законодавством.(а.с.6)

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2013 року № 7536/08 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 15.07.2013 року № 1654 - без змін. (а.с.11-12)

Рішенням Пенсійного фонду України від 02.10.2013 року № 26220/09-10 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області від 15.07.2013 року № 1654 - залишено без змін. (а.с.16-17)

Не погодившись із рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованими та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.05.1994р. № 6 займається адвокатською діяльністю, що підтверджується, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 588 (а.с.17).

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2006 року між фізичною особою ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_2 укладений трудовий договір на використання найманої праці, пов'язаної з наданням послуг, відповідно до умов якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки помічника адвоката по наданню правової допомоги населенню та підприємствам, а фізична особа зобов'язана оплачувати працю працівника у відповідному розмірі (а.с.14).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця.

Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464).

Порядок подання такої звітності з 01.01.2011р. встановлений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за 31014/18309 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 3.1. розділу III якої встановлено, що страхувальники, зазначені в п.3.2., які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно - правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Пунктом 4 ч. 11 ст.25 Закону №2464 ( в редакції, чинній на момент прийнятого спірного рішення) та п.7.2.4. розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за №994/18289 передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду застосовують до платника єдиного внеску штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наданих представником відповідача документів, зокрема копії свідоцтва про державну реєстрацію підприємця та довідки про взяття на облік, вбачається, що ОСОБА_1 взятий на облік в органи Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області, як фізична особа - підприємець з 29.03.1995 року за № 05-02-11, а не як самозайнята особа-адвокат, а отже, є платником єдиного внеску у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, та зобов'язаний на підставі зазначених вище положень законодавства подавати своєчасно звітність до ПФУ.

Як зазначалось судом вище, позивач подав до органів ПФУ звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до органів Пенсійного фонду України за лютий 2012 рік 20.04.2013 року. Граничний строк подання звіту, встановлений законодавством, - до 20.03.2012 року. Отже, строки подання звіту позивачем було порушено.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки позивачем порушені встановлені Законом строки подання звітності до органів ПФУ про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято спірне рішення № 1654 від 15.07.2013 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ про суми нарахованого доходу та суми нарахованого єдиного внеску.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 , ст.ст. 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 1654 від 15.07.2013 року - відмовити.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 28 листопада 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.