Рішення № 36978791, 31.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24145/13 31.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

про стягнення 1 113 169,27 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Горбаль К.П. (за довіреністю від 19.11.2013);

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

12.12.2013 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №85/12 від 03.12.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про стягнення 1 113 169,27 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.01.2014.

В судове засідання, призначене на 13.01.2014, з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Представник надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано зустрічну позову заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.01.2014 оголошено перерву до 27.01.2014 о 12:20.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 31.01.2014 о 14:40.

В судове засідання, призначене на 31.01.2014 з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Аттіс-1» (далі за текстом - ТОВ Фірма «Аттіс-1») та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі за текстом - ПАТ КБ «Даніель») було укладено Договір оренди нежитлових приміщень (далі за текстом - Договір) за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 17.

Позивач зазначає, що 18.04.2011 між сторонами було укладено Акт здачі-приймання приміщень в оренду.

Згідно п.5.2. Договору, орендна плата сплачується щомісяця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця згідно цього Договору.

В позовній заяві позивач посилається на те, що на підтвердження наданих послуг Відповідачу Позивач надавав останньому Акти наданих послуг в останній робочий день місяця, у якому ці послуги надавались.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Договору, за ПАТ «КБ «Даніель» утворилась заборгованість перед ТОВ Фірма «Аттіс-1».

На підставі вищезазначеного Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з Відповідача основний борг у сумі 1 077 952,20 грн.; 3% річних у сумі 6 002,93 грн.; пеню у сумі 29 214,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суд зобов'язував Відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, Відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2011 між ТОВ Фірма «Аттіс-1» (орендодавець) та ПАТ КБ «Даніель» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, в оренду передавались нежитлові приміщення №213 (секція Д) (в літері А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17.

Згідно з п.3.1. Договору, передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду засвідчується Актом здачі-приймання.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцеві з моменту підписання Акта здачі-приймання.

З матеріалів справи слідує, що 18.04.2011 між сторонами було укладено Акт здачі-приймання приміщень в оренду згідно Договору оренди нежитлових приміщень від 18.04.2011, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення №213 (секція Д) (в літері А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 17, загальною площею 641,30 кв.м.

У відповідності до п.3.3. вказаного Договору, оплата оренди орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.

Розділом 5 вказаного Договору передбачено умови щодо орендної плати та порядку розрахунків.

Так, згідно з п.5.1. Договору, приміщення передається орендодавцем і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Щомісячна орендна плата за один квадратний метр становить суму в гривнях, що включає в себе ПДВ 20% і, що еквівалентна 36,00 доларам США за офіційним курсом НБУ на дату такого платежу. З врахуванням загальної площі приміщень, що передається в оренду, сума орендної плати становить: 23 086,80 доларів США 80 центів і сплачується щомісяця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця згідно цього Договору. Орендна плата включає в себе оплату комунальних послуг.

На підтвердження наданих орендарю послуг оренди, орендодавець надає орендарю акт виконаних робіт в останній робочий день місяця у який ці послуги були надані (пункт 5.2. Договору).

В підтвердження належного виконання орендарем умов Договору та норм чинного законодавства України, Позивачем надано Акти надання послуг по оренді (використанню) нежитлових приміщень згідно Договору оренди б/н від 18.04.2011, скріплені підписами та печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено ряд Додаткових угод до Договору оренди нежитлових приміщень від 18.04.2011, якими було внесено зміни щодо орендної плати за Договором, строку сплати орендної плати, реквізитів орендодавця.

У відповідності до п.7.3.2 Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

З матеріалів справи слідує, що ПАТ «КБ «Даніель» не виконувались взяті на себе обов'язки за Договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 077 952,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем направлялись на адресу Відповідача листи з вимогою погасити існуючу заборгованість, а також повідомлення про дострокове розірвання Договору та звільнення приміщення, докази чого наявні в матеріалах справи. Однак, всупереч вказаних вимог, станом на час розгляду справи у суді, докази погашення існуючої заборгованості відсутні.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, судом встановлено, що орендодавцем належним чином виконано умови Договору. Однак, відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України не виконував взяті на себе зобов'язання належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В підтвердження існуючої заборгованості в матеріалах справи наявні банківські виписки про надходження від Відповідача коштів за Договором на рахунок Позивача.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та іншим платежам у розмірі 1 077 952,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 6 002,93 грн. перевірено судом та встановлено, що вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.9.1. Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі 29 214,14 грн. перевірено судом та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належними доказами доведено прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: основний борг у сумі 1 077 952,20 грн.; 3% річних у сумі 6 002,93 грн.; пеню у сумі 29 214,14 грн.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8Б, код ЄДРПОУ 26475516, р/р 32000199601 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024, ІПН 264755126559) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п №103, код ЄДРПОУ 23734035, р/р 26006010025979 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313, ІПН 237340326554) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основний борг у сумі 1 077 952,20 грн. (один мільйон сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 20 копійок); 3% річних у сумі 6 002,93 грн. (шість тисяч дві гривні 93 копійки); пеню у сумі 29 214,14 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті чотирнадцять гривень 14 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 22 263,39 грн. (двадцять дві тисячі двісті шістдесят три гривні 39 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало