Рішення № 36978781, 31.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24142/13 31.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

про стягнення 110 174,22 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Горбаль К.П. (за довіреністю від 19.11.2013);

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

12.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №81/12 від 03.12.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про стягнення 110 174,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.01.2014.

В судове засідання, призначене на 13.01.2014 з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представником відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано зустрічну позову заяву.

В судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2014 о 12:30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014 з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

В судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2014 о 14:45.

В судове засідання, призначене на 31.01.2014, з'явився представники позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Аттіс-1» (далі за текстом - ТОВ Фірма «Аттіс-1») та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі за текстом - ПАТ КБ «Даніель») було укладено Договір №02/11-08 про оренду нежитлового приміщення (далі за текстом - Договір) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 9-А.

Позивач зазначає, що 20.11.2008 між сторонами було укладено Акт здачі-приймання об'єкту оренди.

Згідно п.5.2. Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

В позовній заяві позивач посилається на те, що на підтвердження наданих послуг Відповідачу Позивач надавав останньому Акти наданих послуг в останній робочий день місяця, у якому ці послуги надавались.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Договору, за ПАТ «КБ «Даніель» утворилась заборгованість перед ТОВ Фірма «Аттіс-1».

На підставі вищезазначеного Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з Відповідача основний борг у сумі 107 066,29 грн.; 3% річних у сумі 529,76 грн.; пеню у сумі 2 578,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 суд зобов'язував Відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, Відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2008 між ТОВ Фірма «Аттіс-1» (орендодавець) та ПАТ КБ «Даніель» (орендар) було укладено Договір №02/11-08 про оренду нежитлового приміщення.

Розділом 1 вказаного Договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування нежиле приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 9а, площею 89,3 кв. м.

Відповідно до п. 3.3. Договору передача приміщення, що орендується, здійснюється за Актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщень в оренду.

Пунктом 4.1. вказаного Договору сторони домовились про те, що термін оренди складає 35 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за Актом здачі-приймання.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору та норм чинного законодавства України, 20.11.2008 сторонами було укладено Акт здачі-приймання об'єкту оренди до Договору №02/11-08 від 20.11.2008, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Привокзальна, 9А, нежилі приміщення загальною площею 89,3 кв. м. Вказаний Акт скріплений підписами та печатками сторін.

Згідно з п. 5.1. Договору, розмір орендної плати - 7 590,00 грн., ПДВ - 1 518,00 грн., разом 9 108,00 грн.

У відповідності до п. 5.2. Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного поточного місяця.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що вартість комунальних послуг входить до орендної плати.

Відповідно до п. 11.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами прийнятих зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів у справі, між сторонами було укладено ряд Додаткових угод до Договору оренди нежилого приміщення №02/11-08 від 20.11.2008, якими було внесено зміни щодо розміру орендної плати, терміну оренди, реквізитів орендодавця.

В підтвердження виконання Позивачем умов Договору належним чином, ТОВ Фірма «Аттіс-1» надано для долучення до матеріалів справи Акти надання послуг по оренді (використанню) нежилого приміщення згідно Договору оренди №02/11-08 від 20.11.2008, скріплені підписами та печатками сторін.

Згідно з п. 7.1. вказаного Договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

З матеріалів справи слідує, що ПАТ «КБ «Даніель» не виконувались взяті на себе обов'язки за Договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 107 066,29 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем направлялись на адресу Відповідача листи з вимогою погасити існуючу заборгованість, а також повідомлення про дострокове розірвання Договору та звільнення приміщення, докази чого наявні в матеріалах справи. Однак, всупереч вказаних вимог, станом на час розгляду справи у суді, докази погашення існуючої заборгованості відсутні.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, судом встановлено, що орендодавцем належним чином виконано умови Договору. Однак, Відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України не виконував взяті на себе зобов'язання належним чином.

Наявна заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджується банківськими виписками про надходження грошових коштів на рахунок ТОВ Фірма "АТТІС-1" на виконання умов Договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі та іншим платежам у розмірі 107 066,29 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 529,76 грн. перевірено судом та встановлено, що вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до п. 9.1 Договору орендар несе наступну відповідальність за даним Договором: у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі 2 578,17 грн. перевірено судом та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належними доказами доведено прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: основний борг у сумі 107 066,29 грн.; 3% річних у сумі 529,76 грн.; пеню у сумі 2 578,17 грн.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (01010, м. Київ, вул. Московська, 8Б, код ЄДРПОУ 26475516, р/р 32000199601 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024, ІПН 264755126559) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіс- 1» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п №103, код ЄДРПОУ 23734035, р/р 26006010025979 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313, ІПН 237340326554) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основний борг у сумі 107 066,29 грн. (сто сім тисяч шістдесят шість гривень 29 копійок); 3% річних у сумі 529,76 грн. (п'ятсот двадцять дев'ять гривень 76 копійок); пеню у сумі 2 578,17 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень 17 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 203,49 грн. (дві тисячі двісті три гривні 49 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало