Ухвала суду № 36975799, 23.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 876/6600/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Большакової О.О.,

суддів Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейства України в Івано-Франківській області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 343756 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, вирішено стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 343756 гривень бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень, липень 2008 року, а також 2294 гривень судових витрат.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила Долинська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, просила скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою у позові відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з постановою суду про задоволення позовних вимог, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, оскільки проведеними податковим органом перевірками було встановлено, що сплачені ним суми податку на додану вартість за товар, який не використовується в господарській діяльності підприємця, а тому підстав для відшкодування податку на додану вартість немає.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим Долинською районною державною адміністрацією 16.04.1999 року, взятий на податковий облік у Долинській ОДПІ, та є платником податку на додану вартість з 16.02.2004 року.

18.07.2008 р. та 18.08.2008 р. позивачем подано до Долинської ОДПІ податкові декларації з ПДВ за червень, липень 2008 року, розрахунки сум, які підлягають до бюджетного відшкодування та заяви про повернення бюджетного відшкодування. Згідно значень, вказаних у рядку 25 вищевказаних декларацій та поданих позивачем розрахунків сум, які підлягають до бюджетного відшкодування, досліджених судом в якості письмових доказів по справі, суми ПДВ, які підлягають до бюджетного відшкодування, становлять за червень 2008 року - 261240 грн., за липень - 82516 грн. на рахунок платника у банку.

За результатами позапланових виїзних перевірок СПД ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника по деклараціях за травень, червень та липень 2008 року, викладеними в актах за № 1404/171/НОМЕР_1 від 15.08.2008 року та № 38/171/НОМЕР_2 від 17.10.2008 року, відповідачем підтверджено заявлені позивачем до відшкодування суми ПДВ за червень, липень 2008 року відповідно в розмірі 261240 грн. та 82516 грн..

Згідно акту перевірки № 3654/171/НОМЕР_1 від 30 листопада 2010 року, встановлено що внаслідок порушення вимог п.п 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем завищено заявлені до відшкодування суми ПДВ за червень 2008 року - на 261240 грн. та за липень 2008 року - на 82516 грн..

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001311720/0 та № 0001321720/0 від 06.12.2010 року, згідно з якими зменшено суми заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за червень 2008 року -на 261240 грн. та за липень 2008 року - на 82516 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року у справі №2а-4381/10/0970 за позовом ОСОБА_1 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкові повідомлення-рішення за №№ 0001311720/0 та 0001321720/0 від 06.12.2010 року скасовані.

Це судове рішення набуло законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність заявлення позивачем до відшкодування з Державного бюджету України сум ПДВ згідно поданих декларацій за червень, липень 2008 року в загальному розмірі 343756 грн..

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР (далі - Закон № 168) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 зобов'язано податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Положеннями ст. 200 ПК України визначено, що відшкодування сум ПДВ здійснюється органами Державного казначейства України. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (пп. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Таким чином, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 5 днів за днем отримання відповідачем рішення суду, прийнятого за наслідками оскарження рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Отже у п'ятиденний термін після отримання відповідного рішення суду Долинська ОДПІ була зобов'язана надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок позивача.

Разом з тим, податковий орган не здійснив передбачених законом заходів для здійснення позивачу відшкодування податку на додану вартість у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність адміністративного позову.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу податку на додану вартість через оскарження судових рішень у справі про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення від'ємного значення в касаційному порядку, колегія суддів відхиляє, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року, якою залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року, набрала законної сили.

Тому суд дійшов правильного висновку, що відповідачем неправомірно позбавлено позивача законного права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Долинської об'єднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року в адміністративній справі № 809/518/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

Н.В. Ільчишин