Ухвала суду № 36973689, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5985/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «Укрреставрація» звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0023151530 від 01 грудня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08 листопада 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, згідно з п. 75.1.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку УСНРПБВК «Укрреставрація» з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю за період з 01 квітня 2009 року по 08 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт № 1300/1530/14358969 від 08 листопада 2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення УСНРПБВК «Укрреставрація» вимог ст. 287 розділу XIII «Плата за землю» Податкового кодексу України, внаслідок чого УСНРПБВК «Укрреставрація» порушено строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю на загальну суму 172 917,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 34 583,45 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0023151530 від 01 грудня 2011 року, яким позивачу за затримку на 885 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 172 917,23 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34 583,45 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що УСНРПБВК «Укрреставрація» зареєстрована в якості юридичної особи Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

28 листопада 2008 року на підставі рішення Київської міської ради від 21 грудня 2007 року між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 79-6-00677 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 5, загальною площею 2,0751 га (кадастровий номер земельної ділянки 90:116:0025), наданої для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази.

За змістом п. 4.2 укладеного договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

На виконання укладеного договору позивач подав до ДПІ податкові декларації зі сплати орендної плати за земельну ділянку за 2008 рік - 22 грудня 2008 року, за 2009 рік - 29 січня 2009 року, за 2010 рік - 29 січня 2010 року, в яких самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за землю за вказані роки.

02 березня 2010 року позивач надіслав до ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2008, 2009, 2010 роки та заяву до уточнюючого розрахунку до податкових декларацій.

Крім того, 09 березня 2011 року позивач повторно надіслав до ДПІ уточнюючі розрахунки про зменшення суми податкових зобов'язань, які ДПІ до уваги не взяла та вважає, що у позивача виник податковий борг.

23 лютого 2011 року у зв'язку з невиконанням позивачем договору щодо своєчасного внесення орендної плати за землю ДПІ прийняла рішення № 108 про опис майна позивача у податкову заставу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в березні 2010 року заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах ДПІ в Голосіївському районі м. Києва звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості з орендної плати за землю за 2008 - 2009 роки в розмірі 2 944 148,91 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-3399/10/2670 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Крім того, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 31 січня 2012 року у справі № 5/216, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 грудня 2012 року, встановлено, що позивачу за договором оренди встановлена річна плата за землю в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки, а з 19 березня 2009 року - в розмірі 3 %.

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі № 2а-4550/11/2670 визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по внесенню змін до картки особового рахунку Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» в частині визначення відсутності боргу з орендної плати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5, в Голосіївському районі м. Києва за 2008 - 2009 роки; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про опис в заставу майна Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»; зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва внести зміни до картки особового рахунку Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» в частині орендної плати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5, в Голосіївському районі м. Києва відповідно до показників уточнюючих розрахунків до податкових декларацій орендної плати за земельну ділянку комунальної власності за 2008 - 2009 роки.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно зі ст. 19 вказаного Закону, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

За змістом п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0023151530 від 01 грудня 2011 року, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.