Постанова № 36973577, 29.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р. Справа № 804/16760/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засідання Калині В.М.

за участю:

представника позивача Корнілової Е.А., Гарасюк Є.П.

представника відповідача Задорожної А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «СТАС» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «СТАС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України, в якому просить:

- визнати нечинним Рішення Дніпропетровської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200515/1 від 20.11.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.

При цьому позивач зазначає, що надані ним відповідачу прайс-листи виробника однакові за змістом, але різні за датою та номерами, тому що отримувались від виробника у різний час та однакові за змістом тому, що у виробника ціни не змінювались. Відповідач вибрав найбільше значення з аналогічних договорі, тоді як з загальнодоступних джерел відомо, що багато імпортерів здійснювало митне оформлення аналогічного товару за багато нижчою ціною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року було відкрито провадження у справі.

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 13.11.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з митною декларацією № 110100000/2013/235895 для здійснення митного оформлення товару - водонагрівачі електричні, водогрійні, акумулювальні, з занурювальними нагрівальними елементами, потужністю до 75 кВт. водонагрівач Гореньє, виробництва Сербія.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) у сумі 36863 Євро.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товар позивачем при здійсненні митного оформлення були надані наступні документи:- картка обліку суб'єкта від 21.11.2012 № 110/2012/0001269; - автомобільна накладна від 07.11.2013 року № 788641; - зовнішньоекономічний контракт від24.04.2012року № GORTIKI-UKR 037/12; - книжка МДП № SX 75383912; - рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.11.2013 року; рахунок-фактура від 07.11.2013 року; пакувальний лист від 07.11.2013 року; додаткова угода до контракту від 03.01.2013 року; додаткова угода до контракту від 22.07.2013 року; сертифікат походження товару від 07.11.2-13 року; експортна МД від 07.11.2013 року.

15.11.2013 року відповідач надав позивачу повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 19.11.2013 року позивач надав відповідачу наступні документи: - висновок експерта від 19.11.2013 року; прайс-лист виробника від 01.11.2013 року; каталоги виробника на 2013 рік, а також зазначив, що інших додаткових документів надати немає можливості.

20.11.2013 року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110100000/2013/00617, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200515/1, в якому митна вартість товару скоригована до 5,28 дол. США/кг.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в результаті контролю встановлено, що прайс-листи виробника з різними датами та з різними номерами, а саме прайс-лист від 01.03.2013 року та прайс-лист від 01.11.2013 року однакові за формою та змістом, надані до митного оформлення в Україні ідентичного товару у наближений час містять суттєві розбіжності щодо вартості товару, наявні підстави сумніву у достовірності наданих декларантом відомостей, які використано для обчислення формування вартості товару; у наданому висновок експерта ТПП від 19.11.2013 року експертом зроблено припущення щодо вартості товарів, тобто, чітко не зазначено вартість оцінюваного товару. Враховуючи розбіжності в наданих документах та відмову декларанта у наданні будь яких додаткових документів, проведений контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації, з даними, які наявні у митного органу. Рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить - 4,1782 дол. США/кг. Митну вартість товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - резервним із застосуванням вартостей, визначених митним органом за ВМД від 04.11.2013 року № 110100000/2013/234768, з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час, становить - 5,28 дол. США/кг.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

У відповідності з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається із змісту контракту від 24.04.2012 року № GORTIKI-UKR 037/12, укладеного між ТОВ «Корпорація «СТАС» та Компанією «GORENJETIKI» (Сербія), що був наданий позивачем при митному оформленні товару, предметом цього контракту є те, що в порядку і на умовах цього Контракту Продавець продає, Покупець приймає і зобов'язується оплатити Товар, найменування, номенклатура, кількість і вартість якого визначається комерційними інвойсами, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

При цьому у п. 3.2. вказаного Контракту зазначено,що ціна Товару визначається на підставі прайс-листів Продавця і остаточно вказується в комерційних інвойсах, які виставляються Продавцем.

Отже, безпосередньо положення контракту від 24.04.2012 року № GORTIKI-UKR 037/12, а також додатків до нього не містять відомостей щодо найменування, кількості та вартості товару, що імпортується, а мають відсильний характер з посиланням на прайс-листи та інвойси (рахунки-фактури), що оформлюється однобічно продавцем - Компанією «GORENJE TIKI» (Сербія).

За таких обставин, у відповідача, на думку суду, обґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару з застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

Тому у суду немає підстав для того, щоб підміняти митний орган, визначаючи інший метод обчислення митної вартості.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в Постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було винесено у відповідності з вимогами чинного законодавстві, доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація СТАС" до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання нечинним рішення - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2014 року.

Суддя О.В. Серьогіна