Рішення № 36970572, 05.02.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/160/14 258/6632/13-ц

Справа № 2/258/160/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого-судді Подолянчука І.М.

при секретарі Моісеєнко В.О.,

представника позивача за довіреністю - ОСОБА_1,

представника відповідача за довіреністю - Балицької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

Про відшкодування моральної шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, зазначивши, що позивач ОСОБА_3 перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області від 02 липня 1983р.

Від вказаного шлюбу вони мають двох спільних дітей: дочку-позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 13 листопада 1985р. райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 13 липня 1987р. відділом ЗАГС Кіровського району м. Донецька - відповідно.

Внаслідок нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_4, о 23 год. 10 хв., на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України, загинув чоловік позивача ОСОБА_3 та батько позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, що підтверджується Актом №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04 лютого 2010 р.; Актом спеціального розслідування аварії з нещасним випадком за формою Н-5 від 27 січня 2010р. та копією Свідоства про смерть Серії НОМЕР_4, виданого 16 січня 2010р. ВРАЦС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області.

Позивачі переживали та продовжують переживати глибокі душевні страждання, цією трагічною смертю було порушено звичний спосіб їх життя, втрачені нормальні життєві зв'язки і їм доводиться докладати істотних додаткових зусиль для організації свого життя.

Вказаний трагічний випадок залишив дітей сиротами, вони відчувають моральні страждання, пов'язані з тим, що безповоротно втрачена частина їх життя.

Ніхто не замінить позивачу ОСОБА_3 чоловіка, а дітям -позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - загиблого батька. Всі негативні почуття, які вони відчувають, створили незагоєну рану у їх серцях.

Спричинену смертю чоловіка та батька моральну шкоду позивачі оцінюють у розмірі по 150 000 грн. - кожному.

Відповідач в добровільному порядку відмовляєься відшкодовувати спричинену моральну шкоду. Просили постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь в відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі по 150 000грн.- кожному.

Представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» за довіреністю - ОСОБА_2, в судове засідання з'явилася, позов не визнала, та суду пояснила, що позивачами в позові та поясненнях суду не було обгрунтовано на законі розмір відшкодування спричиненої смертю ОСОБА_6 моральної шкоди, як це передбачено ст. 119 ЦПК України та п.4 Постанови від 31 березня 1995 р. № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» і положень п.5.1. листа Міністерства юстиції України «Про відшкодування моральної шкоди» № 35-13/797 від 13 травня 2004 р., де зазначено, що у позовній заяві має бути вказано, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.

Крім того, відповідно до діючого законодавства, позивачі одержали від Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання України у відшкодування шкоди одноразову допомогу на сім'ю.

Просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч. 2 ст. 153, 237-1 КзпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області 02 липня 1983р.

Від вказаного шлюбу вони мають двох спільних дітей: дочку-позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 13 листопада 1985р. райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 13 липня 1987р. відділом ЗАГС Кіровського району м. Донецька - відповідно.

Внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався ІНФОРМАЦІЯ_4, о 23 год. 10 хв., на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України, загинув чоловік позивача ОСОБА_3 та батько позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, що підтверджується Актом №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04 лютого 2010 р.; Актом спеціального розслідування аварії з нещасним випадком за формою Н-5 від 27 січня 2010р. та копією Свідоства про смерть Серії НОМЕР_4, виданого 16 січня 2010р. ВРАЦС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області.

В процесі вказаного спеціального розслідування аварії з нещасним випадком, яка сталась о 23 год. 10хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 на відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості, комісією було встановлено, що наряду з допущеними порушеннями правил безпеки праці помічником начальника дільниці, майстром гірничої дільниці №1, в.о. начальника дільниці ВТБ та гірничим робітником ОСОБА_9, з боку загиблого ОСОБА_6 - гірничого робітника очисного забою дільниці №1, який із-за безконтрольності посадових осіб підприємства та порушення ними правил безпеки праці неякісно зробив оборку нависаючої породи в нижній ніші 5-ї західної лави західної панелі і працював у небезпечній зоні, також були допущені порушення правил безпеки праці, а саме: ст.14 Закону України «Про охорону праці» та п.п.1.11, 2.5 «Інструкції по охороні праці, безпечному веденні робіт і поведінки в шахті гірничого робітника очисного забою», п.2.3.1 «Правил безпеки в вугільних шахтах», що також у деякій мірі сприяло виникненню цього нещасного випадку, але причинена при цьому шкода, в тому числі - і моральна, сталась з вини власника так як, порушення ним законних прав позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призвели до їх моральних страждань, до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від них додаткових зусиль для організації свого життя.

Внаслідок загибелі ОСОБА_6 - чоловіка позивача ОСОБА_3 та батька позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачі переживали та продовжують переживати глибокі душевні страждання, цією трагічною смертю було порушено звичний спосіб їх життя, діти стали сиротами та позбавлені батьківського піклування, втрачено нормальні життєві зв'язки і їм доводиться докладати істотних додаткових зусиль для організації свого життя.

Ніхто не замінить позивачці ОСОБА_6 чоловіка, а дітям - загиблого батька.

Відповідач в добровільному порядку відмовляєься відшкодовувати спричинену моральну шкоду.

Доводи представника відповідача про те, що його вищевказаними протиправними діями позивачам не було спричинено будь-якої моральної шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки ці твердження є безпідставними, такими, що не відповідають обставинам справи, встановленим в судовому засіданні та протирічать дослідженим судом у судовому засіданні об'єктивним доказам по справі у їх сукупності.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача спричиненої моральної шкоди, яку позивачі оцінюють в сумі по 150 000 гривень кожному, так як внаслідок порушень їх законних прав відповідачем, що призвело до смерті чоловіка позивача ОСОБА_3 та батька позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всі вони перенесли значні душевні страждання, що потягло за собою значні зміни у ритмі та способі їх життя.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних і моральних страждань, з урахуваннями у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, істотних вимушених змін у їх життєвих стосунках.

З огляду на наведене, з урахуванням конкретних обставин по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідача в відшкодування спричиненої моральної шкоди на суму по 150 000 грн. - кожному з позивачів, необгрунтовано завищеними і розмір відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями відповідача, суд визначає в сумі по 70 000 грн. - кожному з позивачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягуєтиься з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до Закону України №3674 від 08 липня 2011р. «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Так як з 01 січня 2013р. по 30 листопада 2013р., тобто на період подачі позову до суду, мінімальна заробітна плата складала 1147грн., то стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі тобто в сумі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1168 ЦК України; ст. 153, 237-1 КзпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р.; ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в відшкодування спричиненої їм моральної шкоди по 70000 (сімдесят тисяч) грн. - кожному, в решті позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) в дохід держави судові витрати в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення рішення.

Суддя: