2/258/160/14 258/6632/13-ц
Справа № 2/258/160/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2014р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого-судді Подолянчука І.М.
при секретарі Моісеєнко В.О.,
представника позивача за довіреністю - ОСОБА_1,
представника відповідача за довіреністю - Балицької Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»
Про відшкодування моральної шкоди, суд-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди, зазначивши, що позивач ОСОБА_3 перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області від 02 липня 1983р.
Від вказаного шлюбу вони мають двох спільних дітей: дочку-позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 13 листопада 1985р. райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 13 липня 1987р. відділом ЗАГС Кіровського району м. Донецька - відповідно.
Внаслідок нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_4, о 23 год. 10 хв., на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України, загинув чоловік позивача ОСОБА_3 та батько позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, що підтверджується Актом №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04 лютого 2010 р.; Актом спеціального розслідування аварії з нещасним випадком за формою Н-5 від 27 січня 2010р. та копією Свідоства про смерть Серії НОМЕР_4, виданого 16 січня 2010р. ВРАЦС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області.
Позивачі переживали та продовжують переживати глибокі душевні страждання, цією трагічною смертю було порушено звичний спосіб їх життя, втрачені нормальні життєві зв'язки і їм доводиться докладати істотних додаткових зусиль для організації свого життя.
Вказаний трагічний випадок залишив дітей сиротами, вони відчувають моральні страждання, пов'язані з тим, що безповоротно втрачена частина їх життя.
Ніхто не замінить позивачу ОСОБА_3 чоловіка, а дітям -позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - загиблого батька. Всі негативні почуття, які вони відчувають, створили незагоєну рану у їх серцях.
Спричинену смертю чоловіка та батька моральну шкоду позивачі оцінюють у розмірі по 150 000 грн. - кожному.
Відповідач в добровільному порядку відмовляєься відшкодовувати спричинену моральну шкоду. Просили постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь в відшкодування спричиненої моральної шкоди у розмірі по 150 000грн.- кожному.
Представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача - ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» за довіреністю - ОСОБА_2, в судове засідання з'явилася, позов не визнала, та суду пояснила, що позивачами в позові та поясненнях суду не було обгрунтовано на законі розмір відшкодування спричиненої смертю ОСОБА_6 моральної шкоди, як це передбачено ст. 119 ЦПК України та п.4 Постанови від 31 березня 1995 р. № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» і положень п.5.1. листа Міністерства юстиції України «Про відшкодування моральної шкоди» № 35-13/797 від 13 травня 2004 р., де зазначено, що у позовній заяві має бути вказано, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується.
Крім того, відповідно до діючого законодавства, позивачі одержали від Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання України у відшкодування шкоди одноразову допомогу на сім'ю.
Просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ч. 2 ст. 153, 237-1 КзпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області 02 липня 1983р.
Від вказаного шлюбу вони мають двох спільних дітей: дочку-позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 13 листопада 1985р. райбюро ЗАГС Октябрьского району м. Таганрога Ростовської області та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 13 липня 1987р. відділом ЗАГС Кіровського району м. Донецька - відповідно.
Внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався ІНФОРМАЦІЯ_4, о 23 год. 10 хв., на ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості України, загинув чоловік позивача ОСОБА_3 та батько позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, що підтверджується Актом №3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04 лютого 2010 р.; Актом спеціального розслідування аварії з нещасним випадком за формою Н-5 від 27 січня 2010р. та копією Свідоства про смерть Серії НОМЕР_4, виданого 16 січня 2010р. ВРАЦС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області.
В процесі вказаного спеціального розслідування аварії з нещасним випадком, яка сталась о 23 год. 10хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 на відокремленому підрозділі «Шахта імені О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» Міністерства вугільної промисловості, комісією було встановлено, що наряду з допущеними порушеннями правил безпеки праці помічником начальника дільниці, майстром гірничої дільниці №1, в.о. начальника дільниці ВТБ та гірничим робітником ОСОБА_9, з боку загиблого ОСОБА_6 - гірничого робітника очисного забою дільниці №1, який із-за безконтрольності посадових осіб підприємства та порушення ними правил безпеки праці неякісно зробив оборку нависаючої породи в нижній ніші 5-ї західної лави західної панелі і працював у небезпечній зоні, також були допущені порушення правил безпеки праці, а саме: ст.14 Закону України «Про охорону праці» та п.п.1.11, 2.5 «Інструкції по охороні праці, безпечному веденні робіт і поведінки в шахті гірничого робітника очисного забою», п.2.3.1 «Правил безпеки в вугільних шахтах», що також у деякій мірі сприяло виникненню цього нещасного випадку, але причинена при цьому шкода, в тому числі - і моральна, сталась з вини власника так як, порушення ним законних прав позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призвели до їх моральних страждань, до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від них додаткових зусиль для організації свого життя.
Внаслідок загибелі ОСОБА_6 - чоловіка позивача ОСОБА_3 та батька позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивачі переживали та продовжують переживати глибокі душевні страждання, цією трагічною смертю було порушено звичний спосіб їх життя, діти стали сиротами та позбавлені батьківського піклування, втрачено нормальні життєві зв'язки і їм доводиться докладати істотних додаткових зусиль для організації свого життя.
Ніхто не замінить позивачці ОСОБА_6 чоловіка, а дітям - загиблого батька.
Відповідач в добровільному порядку відмовляєься відшкодовувати спричинену моральну шкоду.
Доводи представника відповідача про те, що його вищевказаними протиправними діями позивачам не було спричинено будь-якої моральної шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки ці твердження є безпідставними, такими, що не відповідають обставинам справи, встановленим в судовому засіданні та протирічать дослідженим судом у судовому засіданні об'єктивним доказам по справі у їх сукупності.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача спричиненої моральної шкоди, яку позивачі оцінюють в сумі по 150 000 гривень кожному, так як внаслідок порушень їх законних прав відповідачем, що призвело до смерті чоловіка позивача ОСОБА_3 та батька позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всі вони перенесли значні душевні страждання, що потягло за собою значні зміни у ритмі та способі їх життя.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві фізичних і моральних страждань, з урахуваннями у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, істотних вимушених змін у їх життєвих стосунках.
З огляду на наведене, з урахуванням конкретних обставин по справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідача в відшкодування спричиненої моральної шкоди на суму по 150 000 грн. - кожному з позивачів, необгрунтовано завищеними і розмір відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями відповідача, суд визначає в сумі по 70 000 грн. - кожному з позивачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягуєтиься з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до Закону України №3674 від 08 липня 2011р. «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0, 2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Так як з 01 січня 2013р. по 30 листопада 2013р., тобто на період подачі позову до суду, мінімальна заробітна плата складала 1147грн., то стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі тобто в сумі 3441 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1168 ЦК України; ст. 153, 237-1 КзпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р.; ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в відшкодування спричиненої їм моральної шкоди по 70000 (сімдесят тисяч) грн. - кожному, в решті позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) в дохід держави судові витрати в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення рішення.
Суддя:
The court decision No. 36970572, Rutchenkivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Kirovskyi District Court of Donetsk City) was adopted on 05.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 258/6632/13-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: