Ухвала суду № 36969248, 28.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2014 р. м. Київ К/800/47844/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого судді: Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненка А.О.

Донця О.Є

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі Сумської області про скасування вимоги ,-

встановила:

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області (Далі - Управління) про скасування вимоги Управління № Ф 425 від 08 травня 2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7464, 68 грн.

Зазначила, що є пенсіонером за віком та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець.

Посилаючись на частину четверту статті 4 Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Далі - Закон № 2464-VI), просила скасувати вимогу Управління про сплату боргу за № Ф - 425 від 08 травня 2013 року зі сплати єдиного внеску в розмірі 7464, 68 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Управління № Ф-425 від 08 травня 2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 7464, 68 грн.

До Вищого адміністративного суду надійшла касаційна скарга в якій Управління посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець та є платником єдиного податку.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з ним, виходили з того, що Управлінням протиправно сформовано вимогу про сплату боргу, оскільки положення Закону № 2464-VI не містять застережень щодо його незастосування до осіб, які при настанні пенсійного віку обрали пенсію за віком на пільгових умовах (список №2).

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.2011р. передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно цього Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкидливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої робти - жінкам.

Пенсіонером, за змістом Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 досягла пенсійного віку та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (список №2).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI не встановлено обмежень щодо її застосування у випадку, коли особа, досягнувши пенсійного віку, отримує пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок, оскільки є пенсіонером та не укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненка

О.Є Донець