Ухвала суду № 36969184, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К/800/16284/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Блажівської Н.Є.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРВІС"

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013

у справі № 2а/1270/4546/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРВІС"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 22.03.2012 №316/23-35240365; визнано протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 08.05.2012 №103/22-35240365; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 23.05.2012 №0000052220.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2011 податковим органом, у зв'язку з отриманням податкової інформації щодо порушення податкового законодавства контрагентами ТОВ «Корвіс», направлено запит до ТОВ «Корвіс» про надання документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами: ТОВ «Сінергія-А», ПП «Перфект Сапорт», ПП «Старкад Пром», ТОВ «Оріал», ТОВ «Зернова компанія «Агромир» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.

Листом №11 від 25.01.2012 ТОВ «Корвіс» повідомило, що документи фінансово-господарської діяльності ними втрачено, не зазначивши дати їх втрати, і просило надати їм передбачений законодавством термін, а саме 90 календарних днів, для відновлення цих документів.

В цей же час Ленінською МДПІ у м. Луганську було отримано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 04.01.2012 по кримінальній справі №41/11/8074 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Корвіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з вищевказаними підприємствами - контрагентами.

На виконання постанови слідчого, начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську наказом від 12.03.2012 № 444 була призначена перевірка з 13.03.2012 по 19.03.2012, про що позивач був повідомлений.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 22.03.2012 №316/23-35240365, яким встановлено, що ТОВ «Корвіс» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 на суму 3188408,00 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, позивач надав письмові заперечення від 30.03.2012, і просив не приймати податкове повідомлення-рішення, тому що перевірка була проведена без врахування первинних документів, які були ним втрачені і які на даний момент ним частково поновлені.

Разом з цим, в ході розгляду заперечень позивачем було надано копію протоколу від 29.12.2011 виїмки у нього співробітниками податкової міліції документів фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам між ТОВ «Корвіс» та ТОВ «Оріал». В зв'язку з цим, відповідачем не було прийнято рішення за результатами перевірки, оформленої актом від 22.03.2012, та надано позивачу строк для поновлення втрачених документів, який спливає 24.04.2012 (тобто 90 днів з дня звернення позивача до Ленінської МДПІ з цього питання - 25.01.2012).

Наказом начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську № 139 від 26.04.2012 була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Корвіс» з 03.05.2012 за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, про що позивача своєчасно було повідомлено.

08.05.2012 відповідачем складено акт №103/22-35240365 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Корвіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Синергія-А», ПП «Перфект Сапорт», ПП «Старкад Пром», ТОВ «Оріал», ТОВ «Зернова компанія «Агромир» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011».

На підставі акта перевірки від 08.05.2012, податковим органом 23.05.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 386 606,00 грн., з яких 3 188 408,00 грн. - за основним платежем та 198 198,00 грн. - за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи документально підтверджено реальність проведених господарських операцій позивача із своїми контрагентами, а також, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Корвіс".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем ні до проведення перевірки, тобто після 24.04.2012 року, ні в ході перевірки, як в березні, так і в травні, не було надано первинних документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності та формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вищезазначеним контрагентам. У зв'язку з чим, відсутні підстави визнавати протиправними дії відповідача щодо складання актів від 22.03.2012 № 316/23-35240365 та від 08.05.2012 №103/22-35240365.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби виз

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, судами попередніх інстанцій не було враховано, що підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРВІС" була постанова слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 04.01.2012 по кримінальній справі №41/11/8074, та не встановлено чи було прийнято судом відповідне рішення по кримінальній справі.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРВІС" задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Н.Є. Блажівська (підпис) В.В. Кошіль