ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2014 року м. Київ К/9991/59848/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011
у справі № 2а-13551/10/2070
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейдан Білд»доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харковапровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейдан Білд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Рейдан Білд») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000811540/0 від 01.06.2010.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 в позові відмолено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову і залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Рейдан Білд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан» за період з 01.11.2008 по 30.11.2008, за результатами перевірки складено акт № 2129/15-409/35475370 від 20.05.2010, яким встановлено порушення пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 №702/10982.
На підставі акту перевірки відповідачем 01.06.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000811540/0, яким позивачу визначення податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67328,49 грн. за основним платежем та 33664,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, всього в сумі 100992,74 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про неправомірне завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2008 року, в зв'язку з віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Релан», які не підтверджені податковими накладними та іншими документами фінансово-господарської звітності.
Суд апеляційної інстанції правомірно вважає висновки відповідача необґрунтованими, виходячи з наступного.
За приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З аналізу вказаних норм випливає, що платник податку несе відповідальність за включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість не підтверджені податковими накладними.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку.
Висновки відповідача про відсутність у позивача на момент перевірки податкових накладних та інших документів фінансово-господарської звітності обґрунтовані ненаданням позивачем таких документів на запит податкового органу, про що зазначено в акті перевірки.
Судом встановлено, що позивачем не отримано запиту податкового органу про надання податкових накладних та інших документів фінансово-господарської звітності та обізнаність ТОВ «Рейдан Білд» про проведення перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не виконано обов'язок передбачений ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та не надано на вимогу колегії суддів доказів отримання позивачем запиту податкового органу.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення господарських операцій по контрагенту ТОВ «Релан» підтверджується договором №01/08-08 від 01.08.2008, актами здачі-приймання робіт, податковими та видатковими накладними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованість своїх висновків про відсутність у позивача на момент перевірки податкових накладних та інших документів фінансово-господарської звітності, а отже не доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, в зв'язку з чим висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог є помилковими
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров
Судове рішення № 36968900, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13551/10/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: