ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" січня 2014 р. м. Київ К/9991/84056/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобов'язання повернути грошові кошти, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про зобов'язання повернути із бюджету грошові кошти у сумі 340 грн., що були набуті без достатньої правової підстави, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2011 року позов задоволено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 року, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зміну способу та порядку виконання рішення.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити заяву.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами відповідно до рішення суду від 24.05.2011 року предметом спору було зобов'язання ГУ ДКУ у м. Києві стягнути з Державного бюджету України на користь позивача грошові кошти у сумі 340 грн.
Відповідно .до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил даної норми є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Як вбачається із заяви відповідача, ГУДКУ у м. Києві порушує питання про зміну способу та порядку виконання постанови шляхом заміни формулювання «зобов'язати стягнути» на .формулювання «стягнути».
Резолютивна частина постанови суду першої інстанції містить в собі спосіб виконання, а саме: зобов'язано відповідача стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 340 грн. шляхом перерахування у безготівковій формі за наступними реквізитами: одержувач Донецький обласний філіал АКБ «Укрсоцбанк», МФО 33401Н код ЄДРПОУ 09334010, р/р 29248150040031, призначення платежу для зарахування ОСОБА_4 на картковий рахунок НОМЕР_1.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що в даному випадку у заяві відповідача йдеться мова не про зміну способу та порядку виконання постанови, а про зміну способу захисту порушеного права, тобто предмету позову, а такі вимоги є підставою для звернення сторони до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобов'язання повернути грошові кошти, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
Т.Ф.Весельська
О.Ф.Ситников
Судове рішення № 36968889, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/5425/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: