Ухвала суду № 36968867, 18.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/1942/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року

у справі № 2-26/5673-2008А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-99»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-99» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009312301/1 від 25 жовтня 2007 року.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим № 0009312301/1 від 25 жовтня 2007 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25654,00 грн. застосування штрафних санкцій на суму 6607,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Дніпро-99» судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 3,40 грн. та проведенням судової експертизи у сумі 4000,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Красноперекопська ОДПІ провела виїзну комплексну планову перевірку ТОВ «Дніпро-99» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої був складений акт від 15 серпня 2007 року № 540/23-0/32617723.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: по декларації № 2 (скороченій декларації): вимоги пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання на загальну суму 13480,93 грн., вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податковий кредит у травні 2006 року на суму 1041,67 грн., що призвело до нарахування податкових зобов'язань по декларації № 2 (скороченій декларації) на загальну суму 12439,26 грн.; по декларації № 3 (повна декларація з іншої діяльності): вимоги пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання за березень 2007 року (на останній день перевіряє мого періоду) на вартість продукції, використаної в операціях невиробничого призначення, на суму податку на додану вартість 3270,94 грн., занижено податкові зобов'язання березня - травня 2006 року на вартість послуг, безоплатно наданих іншому підприємству, на суму податку на додану вартість 8902,33 грн., у тому числі: за березень 2006 року - 1447,99 грн., за квітень 2006 року - 5952,48 грн., за травень 2006 року - 1501,86 грн., вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит у травні 2006 року на суму 1041,67 грн., що призвело до заниження суми чистих податкових зобов'язань у перевіряємому періоді на загальну суму 13214,94 грн.

25 жовтня 2007 року Красноперекопська ОДПІ на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури апеляційного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009312301/1, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2. статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Дніпро-99» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 32261,50 грн., в тому числі: 25654,00 грн. - за основним платежем, 6607,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи ТОВ «Кримське експертне бюро» від 30 квітня 2009 року № 85/08, виходив з того, що факти порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», зафіксовані в акті перевірки, нормативно та документально не підтверджуються та спростовані належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За визначеннями, наведеними в пунктах 1.4, 1.6-1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власностіподаткове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2008 року у даній справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої було поставлено запитання: чи підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «Дніпро-99» висновки акту перевірки від 15 серпня 2007 року № 540/23-0/32617723 щодо заниження сум податкового зобов'язання по деклараціях № 2, № 3 та щодо наявності підстав для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно висновку судово-економічної експертизи ТОВ «Кримське експертне бюро» від 30 квітня 2009 року № 85/08, наданого на виконання вимог ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 липня 2008 року, даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «Дніпро-99» не підтверджуються висновки акту перевірки від 15 серпня 2007 року № 540/23-0/32617723 стосовно заниження сум податкового зобов'язання по деклараціях № 2, № 3 та стосовно наявності підстав для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зокрема, в мотивувальній частині висновку експерта вказано, що: при проведенні експертизи за наданими на дослідження відомостями розрахунків ТОВ «Дніпро-99» із покупцями та замовниками (бухгалтерський рахунок № 361) за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року в розрізі контрагента ТОВ «Фудз Трейд» було встановлено, що за вказаний період розрахунки ТОВ «Дніпро-99» (постачальник) з ТОВ «Фудз Трейд» (покупець) здійснювались як шляхом попередньої оплати (до постачання товару (послуг)), так і шляхом оплати заборгованості за поставлений товар (послуги) (після постачання товарів (послуг)). Загальна сума операцій, що підлягають оподаткуванню, по постачанню товарів (послуг) ТОВ «Фудз Трейд» за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року склала 1175794,77 грн. у тому числі: вартість поставленого товару (послуг) 1035081,41 грн. (обіг по Дт. № 361); сума попередньої оплати за товар (послуги) станом на 31 березня 2007 року 140713,36 грн. (сальдо по Кт. №361). Отже, ТОВ «Дніпро-99» по операціях постачання/попередньої оплати з ТОВ «Фудз Трейд» за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року повинно було задекларувати податок на додану вартість у сумі 195965,80 грн. За наданими на дослідження деклараціями (загальною і спеціальною) по податку на додану вартість, книги обліку продажів і реєстрів податкових накладних, ТОВ «Дніпро-99» за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 259202,00 грн., у тому числі по операціях з ТОВ «Фудз Трейд» в сумі 213988,10 грн. Отже, ТОВ «Дніпро-99» по операціях з ТОВ «Фудз Трейд»за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року повинно було задекларувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195965,80 грн., а фактично задекларувало у сумі 213988,10 грн. Таким чином, висновки Красноперекопської ОДПІ про заниження ТОВ «Дніпро-99» податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 13480,93 грн., отриманому у складі попередньої оплати від ТОВ «Фудз Трейд» за період з 01 серпня 2006 року по 31 березня 2007 року, не підтверджуються документами бухгалтерського і податкового обліку і звітності ТОВ «Дніпро-99».

Також, судовим експертом при проведенні експертизи встановлено, що за даними відомості обліку товарів (бухгалтерський рахунок № 28 «Товари») у ТОВ «Дніпро-99» станом на 31 березня 2007 року обліковується залишок овочів на суму 16354,70 грн., у тому числі: баклажани в кількості 705,00 кг балансовою вартістю 487,63 грн. без податку на додану вартість; огірки свіжі в кількості 10890,00 кг балансовою вартістю 15867,07 грн. Сплачений у складі витрат на придбання вказаних овочів податок на додану вартість був включений у податковий кредит ТОВ «Дніпро-99» в 2005 році у сумі 3270,94 грн. Даний факт ТОВ «Дніпро-99» не оспорювався. Згідно накладної від 02 серпня 2007 року частини вказаних овочів була реалізована суб'єкту підприємницької діяльності Гаріну на суму 2479,20 з податком на додану вартість, в тому числі: баклажани в кількості 630 кг на загальну суму 151,20 грн. (в тому числі податок на додану вартість 25,20 грн.); огірки в кількості 9700 кг на загальну суму 2328,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 388,00 грн.). Вказана операція відображена у відомості обліку товарів (бухгалтерський рахунок №28 «Товари») ТОВ «Дніпро-99» у серпні 2007 року. На реалізовані овочі виписана податкова накладна № 02/08 від 02 серпня 2007 року на суму 2479,20 грн. (в тому числі податок на додану вартість 413,20 грн.). Податок на додану вартість, нарахований у складі доходу від реалізації вказаних овочів, включений в податкові зобов'язання ТОВ «Дніпро-99» та відображений в спецдекларації з податку на додану вартість (для сільгоспвиробників) за серпень 2007 року. Таким чином, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту ТОВ «Дніпро-99» на суму 3270,94 грн. не підтверджуються даними бухгалтерського обліку ТОВ «Дніпро-99».

Судовим експертом також було встановлено, що ТОВ «Дніпро-99» фактично частково отримало давальницьку сировину - огірки в березні 2006 року і починаючи з березня 2006 року здійснювало їх переробку. Документально операція по передачі давальницької сировини в березні 2006 року була помилково оформлена як постачання (перехід права власності). У червні 2006 року ТОВ «Дніпро-99» відкоректувало вказану господарську операцію і оформило на давальницьку сировину акт передачі на переробку (№ ФТ-0000126 від 30 червня 2006 року). Передача готової продукції (переробленої давальницької сировини) замовнику - ТОВ «Фудз Трейд» здійснювалась починаючи з липня 2006 року на підставі накладних, вказаних у додатку № 3 до експертного висновку. При передачі готової продукції (переробленої сировини) оформлялися акти виконаних робіт по переробці давальницької сировини (додаток №3). Вказані акти відображені в аналітичній відомості обліку розрахунків ТОВ «Дніпро-99» з покупцями і замовниками (бухгалтерський рахунок №361). Таким чином, позивачем не здійснювались операції з безоплатної поставки послуг з переробки давальницької сировини (огірків вартістю 411840,00 грн. з податком на додану вартість) для ТОВ «Фудз Трейд» за період квітень-травень 2006 року.

Крім іншого, судовим експертом було встановлено, що згідно видаткової накладної №05/17/02 від 17 травня 2006 року ТОВ «Дніпро-99» придбало у ПП «Варіант» розсаду цибулі в кількості 31250 шт., загальною вартістю 6250,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 1041,67 грн.). Вказана операція відображена у відомості обліку товарів (бухгалтерський рахунок №28 «Товари») за травень 2006 року. У серпні 2007 року у відомості обліку товарів (бухгалтерський рахунок №28 «Товари») відображена операція з реалізації розсади цибулі (придбаної в травні 2006 року) в кількості 31250 шт. на загальну суму 6250,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 1041,67 грн.). Реалізація розсади цибулі в серпні 2007 року підтверджена накладною від 03 серпня 2007 року, згідно якої ТОВ «Дніпро-99» продало суб'єкту підприємницької діяльності Гаріну розсаду цибулі в кількості 31250 шт. на загальну суму 6250,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 1041,67 грн.). За період з травня 2006 рку по серпень 2007 року розсада цибулі обліковувалась на бухгалтерському рахунку №28 «Товари»і у виробництво не списувалася. Таким чином, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту на 1041,67 грн. по операції придбання розсади цибулі у ПП «Варіант» в травні 2006 року по декларації №3 і одночасному заниженні податкового кредиту на ту ж суму по декларації №2 є безпідставними.

Доказів, які б спростовували висновки судово-економічної експертизи матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Красноперекопської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна