Ухвала суду № 36968712, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м. Київ К/9991/38463/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011

у справі 2а-193/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ТриА-Нет»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальності «ТриА-Нет» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТриА-Нет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВ Трейд» за червень 2010р., про що було складено Акт №911/25-4/33496996 від 12.11.2010р. За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення - рішення за №0009812304/0 від 01.12.2010, яким визначено ТОВ «ТриА-Нет» зобов'язання по ПДВ в розмірі 168 440 грн.

Позивач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення № 0009812304/0 від 01.12.2010 відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та подав скаргу до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва. Станом на час направлення спірних податкових вимог тривала процедура адміністративного оскарження.

Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як правильно зазначено судами, з посиланням на п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, звернення платника податків до контролюючого органу зі скаргою про перегляд рішення про визначення суми податкового зобов'язання є законодавчо визначеним випадком, за якого податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, не вважається узгодженим.

Підпункт п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

В свою чергу, неузгоджене податкове зобов'язання не спричиняє обов'язку щодо його сплати.

Згідно із п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Зважаючи на достовірно встановлену судами обставину про неузгодження нарахованих податковим органом сум податкового зобов'язання на час направлення податкових вимог, суд дійшов правильного висновку про незаконність дій податкового органу щодо направлення до закінчення процедури адміністративного узгодження податковим вимог про сплату податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі 2а-193/11/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі 2а-193/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко