Ухвала суду № 36968580, 29.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 123/12966/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.№ провадження: 22-ц/190/853/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.

29 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Берещанської І.І. Суддів:Кузнєцової О.О., М'ясоєдової Т.М. При секретарі:Таранець О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Товариство з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «Райп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 квітня 2012 року на трасі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за його участю та участю відповідача ОСОБА_7 Внаслідок зіткнення обидва автомобілі згоріли і не підлягають відновленню. Внаслідок проведення незалежної оцінки майна ТОВ «Експерта компанія «Укравтотехекспертиза-Стандарт» було встановлена, що ринкова вартість автомобіля TOYOTA COROLLA становить 125482,00 грн. Просить стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 125482,009 грн., моральної шкоди 30000 грн., 1000 грн. витрат на проведення експертизи, та витрати пов'язані з авіаперелітом у сумі 1400 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2013 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись з ухвалою суду відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04.07.2013 року скасовано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.01.2013 року відносно нього в частині вирішення цивільного позову, та справу в цій частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, яка вже розглядається Києво-Святошинським судом Київської області. Тому, вважає, що вказана обставина унеможливлює розгляд цієї справи іншим судом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що підстав для відмови у відкритті провадження згідно з ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України не має.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають діючому процесуальному закону.

Відповідно до вимог ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим кодексом. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, а також з інших підстав, зазначених у ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України.

З матеріалів справи, а також наданих до суду апеляційної інстанції копій процесуальних документів вбачається, що дійсно ухвалою Апеляційного Суду Київської області від 4 липня 2013 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 січня 2013 року щодо ОСОБА_7 в частині цивільного позову скасований і справа у цій частині направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у той же суд в іншому складі суду (а.с. 40-45).

Апелянт у скарзі вказує на той факт, що згідно з зазначеною ухвалою Києво-Святошинський районний суд Київської області розглядає справу за позовом ОСОБА_6 до нього ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином.

Проте, з наданої до заперечень на апеляційну скаргу ухвали Києво-Святошинського суду Київської області від 3 вересня 2013 року (суддя Дубас Т.В.) вбачається, що позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, 22.08.2013 року була залишена без руху у відповідності до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: не надано доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Для усунення вказаних недоліків позивачеві був наданий строк протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Але, позивачем вимоги судді не виконані, тому позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, була визнана неподаною та повернута позивачу.

Таким чином, цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, Києво-Святошинським судом Київської області не розглядалася. Такі дані також містяться у Єдиному Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 стосовно того, що через свій похилий вік, стан здоров'я та матеріальне становище він буде позбавлений в повній мірі приймати участь у справі та реалізовувати свої процесуальні права, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ці доводи не підтверджені документально.

Проте, з наданих представником позивача документів вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, інвалідом 2 групи, проживає в м. Сімферополі на території Київського району, а тому його право звернення із вказаним позовом до Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим відповідає положенням ст. 110 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі є законною та не містить правових підстав для її скасування.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: