Ухвала суду № 36967797, 18.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" грудня 2013 р.

справа № 2а-9972/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства «Швидкісний трамвай»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 02.12.2010 року у справі №2а-9972/09/0470

за позовом:

Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:

про:

Комунального підприємства «Швидкісний трамвай»

стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Міський трамвай» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені /а.с. 3-4/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9972/09/0470 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

Посилаючись у позовній заяві на те, що протягом 2008р. відповідачем не було виконано норматив працевлаштування на підприємстві осіб-інвалідів, оскільки норматив працевлаштування осіб-інвалідів для відповідача у 2008р. становить 33 особи, а протягом 2008р. на підприємстві відповідача працювало 20 інвалідів, у зв’язку з чим відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 206024,00грн. за 13 не зайнятих особою-інвалідом посад, виходячи із середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача у 2008р., оскільки адміністративно-господарські санкції відповідачем у встановлені законом строки не було сплачено, просить суд стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 206024,00 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7004,85грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2010р. у справі №2а-9972/09/0470 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Міський трамвай» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції розмірі 206024,00грн. та пеню за порушення сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7004,85грн. (суддя – Чорна В.В.). /а.с. 97-99/.

Відповідач – Комунальне підприємство «Міський трамвай», не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу /а.с. 107-109/, у якій посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції під час розгляду справи не було з’ясовано обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, що призвело до постановлення судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції від 02.12.2010р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013р. здійснено процесуальне правонаступництво у справі №2а-9972/09/0470 і належним відповідачем у даній справі необхідно вважати – Комунальне підприємство «Швидкісний трамвай» (далі – КП «Швидкісний трамвай»), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «Швидкісний трамвай» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2010р. у справі №2а-9972/09/0470 /а.с. 134/.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, у судове засідання не з’явились, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлені судом належним чином, про поважність причин не явки своїх представників у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність їх представників, суд в установленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов’язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що протягом 2008р. на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 829 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві, обчислена розрахунковим шляхом, становила 15848грн., зазначені обставини підтверджуються звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008р., який відповідачем було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів /а.с. 4/.

Встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2008р. для підприємства відповідача становить 20 робочих місць, і цей норматив відповідачем у 2008р. не виконано.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що протягом 2008р. на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 829 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві, обчислена розрахунковим шляхом, становила 15848,00грн., на підприємстві протягом 2008р. було працевлаштовано 20 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, зазначені обставини підтверджуються звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008р. форми №10-ПІ, який відповідачем 19.02.2009р. було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів /а.с. 4/, при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ці обставини не заперечувались відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи.

Крім цього судом під час з’ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами встановлено, що відповідач у справі – КП «Швидкісний трамвай», протягом 2008р. не виділив та не створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості 13 одиниць, крім цього, протягом січня-червня 2008р. та в грудні 2008р. не подавав до районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН, а у період з 20.06.2008р. по 20.11.2008р. такі звіти подавались, але в них було заявлено 1 вакантну посаду для працевлаштування інвалідів, що виключало можливість центру зайнятості виконати свої обов’язки по забезпеченню організації працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача у кількості відповідно до встановленого законодавством нормативу.

Вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що протягом 2008р. відповідачем у справі не було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування на підприємстві осіб, яким відповідно чинного законодавства встановлена інвалідність, що призвело до невиконання відповідачем у справі у 2008р. нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно чинного законодавства встановлена інвалідність, оскільки безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється суб’єктом господарювання, якому органи державної служби зайнятості лише сприяють у підборі кадрів з осіб-інвалідів, які перебувають на обліку, виходячи з той інформації, яка надається цим органам суб’єктами господарювання щомісячно, а враховуючи що відповідач такої інформації до відповідного центру зайнятості (за місцем здійснення господарської діяльності відповідачем у справі) не надавав, то останній був позбавлений можливості надати відповідачу допомогу щодо підбору кадрів для працевлаштування у нього на підприємстві.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, яке регулює питання надання соціальних гарантій інвалідам в Україні, і враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем у 2008р. не було здійснено усі залежні від нього заходи щодо працевлаштування на підприємстві осіб-інвалідів, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок щодо невиконання відповідачем у 2008р. нормативу працевлаштування на підприємстві осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за це правопорушення штрафні санкції у розмірі 206024,00грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» та у зв’язку з порушенням відповідачем строків сплати вищезазначених штрафних санкцій стягнув з відповідача пеню у розмірі 7004,25грн.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 02.12.2010р. у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Швидкісний трамвай» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2010р. у справі №2а-9972/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 17.01.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко