Ухвала суду № 36967763, 23.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" січня 2014 р.справа № 804/432/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 804/432/13-а за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного виробничо-комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» про накладення арешту на кошти,-

встановив:

У січні 2013 року Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби ( далі - Позивач) звернулася з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» (далі - Відповідач), у якому просила прийняти рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку платника податків у банку ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою погашення податкової заборгованості в сумі 33513,00 грн. ( а.с.2-3)

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю узгодженого податкового боргу у розмірі 4289,75 грн. та посиланням на пп.20.2.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої відсутність самостійного погашення податкового боргу та відсутність майна боржника, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зумовлює необхідність звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, які знаходяться у банку. (а.с.2-3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби було відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів, адже реалізація такого права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п.92.4 ст.94 ПК України. ( а.с.63-64)

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та прийняти нову постанову про задоволення їх позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перелік обставин, передбачених п.92.4 ст.94 ПК України не є вичерпним, а є лише додатковим до обстави, вказаних пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України. (а.с.69-70).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПВКП «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» зареєстровано виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області 13.06.1996 року. (а.с.6)

Відповідач перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби. (а.с.7)

Відповідно до матеріалів справи, Відповідачем самостійно подавались податкові декларації з податку на прибуток за січень 2011 року, серпень 2011 року, травень 2012 року на загальну суму 19805Ґ, 00 грн. та з податку на додану вартість за червень-листопад 2011 року, лютий 2012 року, квітень-червень 2012 року, вересень 2012 року на загальну суму 22797,00 грн.

У зв'язку з несплатою вчасно узгодженого податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня на суму 31 грн. 77 коп. ( з податку на прибуток) та 192 грн. 80 коп. ( з податку на додану вартість).

Відповідачем було зменшено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 320 грн. 50 коп. та з податку на додану вартість в сумі 9005 грн. 51 коп. за рахунок переплати та самостійної сплати податкового зобов'язання.

На підставі акту № 406/1520/24245634 від 10.10.2011 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку, внаслідок чого до відповідача була застосована штрафна санкція на суму 12 грн. 44 коп. згідно податкового повідомлення - рішення № 00040051520 від 10.10.2012 року. (а.с.22,23-24)

Таким чином, податковий борг ПВКП «ГАЗТЕПЛОКОМПЛЕКТ» становить 33513,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 521 від 05.07.2011 р. на суму 8419,46 грн. (а.с.14)

Крім того, позивачем надано низку довідок на підтвердження того факту, що у Відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу. (а.с.16,17,18,19)

Звернення податкового органу до суду з вимогою прийняття рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності Відповідача, що знаходяться у банкових установах з метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 33513,00 грн. і є предметом судового спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 20.1.17 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та\або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та\або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, відповідно до п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено, що для застосування арешту коштів на рахунках платника податків податковий орган подає до суду позовну заяву у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку.

В той же час, відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналіз указаних норми права свідчить про те, що окрім права податкового органу звертатись з указаним позовом до суду, у податкового органу існує і певний обов'язок по дотриманню порядку , як то звернення до суду саме у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та надання належних і допустимих доказів того, що у платника податків відсутнє майно та\або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та\або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, сама по собі наявність у Відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування арешту коштів платника податків.

Із матеріалів справи слідує, та Позивачем не спростовано, що ним не приймалось рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку, та відсутні законодавчо передбачені обставини, які б давали право для вирішення питання про арешт майна платника податку.

За таких обставин у межах доводів апеляційної інстанції підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 804/432/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в поряду та у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко