Ухвала суду № 36967760, 15.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"15" січня 2014 р.

справа № 804/8819/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 18.07.2013р. у справі №804/8819/13-а

за позовом:

Приватного підприємства «С-Груп»

до:

про:

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

22.06.2013р. Приватне підприємство «С-Груп» (далі – ПП «С-Груп») за допомогою засобів поштового зв’язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі – ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 103 том 2/, даний позов зареєстровано судом першої інстанції 04.07.2013р. / а.с. 3-11 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/8819/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що на 19.04.2013р. ним було отримано запит відповідача за вих. №9699/10/22-5 від 18.04.2013р. щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань відносин позивача з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., та листом від 07.05.2013р. позивачем було надано усі запитувані згідно запиту документи податковому органу, але відповідачем 08.05.2013р. було прийнято наказ №419 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.012р. по 30.06.2012р., позивач вважає цей наказ безпідставним та прийнятим з порушенням вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України з огляду на те, що усі витребувані податковим органом документи ним були надані у встановлений чинним законодавством строк, що свідчить про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, у період з 15.05.20143р. по 29.05.2013р. відповідачем було проведено позапланову перевірку з питань взаємовідносин з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. за результатами якої було складено акт №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р., у ході перевірки податковим органом було зроблено висновки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивачем по ланцюгу постачання від ТОВ «С.Т.Б.» в частині придбання товару та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом – покупцем, а саме ТОВ «ЕККОМ» LTD в частині реалізації товару за перевіряємий період, крім цього податковим органом у акті перевірки визнано нікчемними усі правочини укладені між позивачем та ТОВ «С.Т.Б.» та ТОВ «ЕККОМ» LTD, позивач вважає такі висновки податкового органу безпідставними, оскільки ці контрагенти позивача на момент укладення правочинів з позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов’язань за ними були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість (далі – ПДВ), сторонами за договорами свої зобов’язання були виконані, отримані товари було використано у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що правочини позивача з цими контрагентами були укладені з метою настання певних реальних правових наслідків, у позивача наявні усі первинні документи за цими правочинами на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем здійснювався бухгалтерських облік господарської діяльності та формувалась податкова звітність, ці всі документи були надані податковому органу у відповіді на запит за вих. №9699/10/22-5 від 18.04.2013р. та під час проведення перевірки, тому позивач просив суд : визнати противоправним та скасувати наказ ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №419 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.05.2013р. ; визнати протиправними дії ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт №1466/22- 2/31858207 від 04.06.2013р.; скасувати висновки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська викладені в акті перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.06.2013р.; зобов'язати ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ПП «С-Груп» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ПП «С-Груп» та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. у справі №804/8819/13-а адміністративний позов задоволено, визнано противоправним та скасовано наказ ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №419 від 08.05.2013р.; визнано протиправними дії ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за результатами якої було складено акт №1466/22-2/31858207 від 04.06.2013р., визнано протиправними висновки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська викладені в акті перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.06.2013р. щодо встановлення порушень п.п.14.1.27, ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «С-ГРУП» (код ЄДРПОУ 31858207) по ланцюгу постачання від ТОВ «С.Т.Б.» (код ЄДРПОУ 37211425) в частині придбання товару та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом-покупцем, а саме ТОВ «ЕККОМ» LTD (код ЄДРПОУ 19436711) в частині реалізації товару за перевіряємий період, зобов’язано ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ПП «С-Груп» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних АІС Податковий блок у «Деталізованій інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ПП «С-Груп» та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. (суддя Єфанова О.В.) / а.с. 124-134 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 138-141 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 18.07.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013р. у справі №804/8819\13-а здійснено процесуальне правонаступництво у справі та замінено відповідача - Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником - Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ) / а.с. 152 том 2/.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 156-159 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у даній справі було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено у даній справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 18.07.2013р. залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 18.07.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засіданні не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 154,155 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника у судове засідання, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ПП «С-Груп», ідентифікаційний код 31858207, зареєстровано як юридична особа 06.02.2002р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради / а.с. 100-101 том 2/, як платник податків позивач у даній справі перебуває на податковому обліку в ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська.

У судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено, що 19.04.2013р. ПП «С-Груп» було отримано запит ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська за вих. №9699/10/22-5 від 18.04.2013р. щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. / а.с. 12 том 1/, та листом від 07.05.2013р. підприємством було надано податковому органу відповідь на вищезазначений запит до якої надано копії витребуваних податковим органом документів щодо взаємовідносин ПП «С-Гурп» з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. / а.с. 13 том 1/.

Наказом ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №419 від 08.05.2013р. на підставі пп. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України, без наведення мотивів та обґрунтувань, призначено з 15.05.2013р. проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «С-Груп» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. / а.с. 15 том 1/.

У період з 15.05.20143р. по 29.05.2013р. відповідачем було проведено позапланову перевірку ПП «С-Груп» з питань взаємовідносин з ТОВ «С.Т.Б.» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р. за результатами якої було складено акт №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. (далі – акт перевірки).

Враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів даної адміністративної справи, та приймаючи до уваги положення пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якими визначено підстави, за наявності яких проводяться документальні позапланові перевірки платників податків, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив правильний висновок про те, що у відповідача у справі були відсутні визначені чинним податковим законодавством підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача відповідним наказом (№419 від 08.05.2013р.), оскільки позивачем своєчасно було надано відповідь на запит податкового органу за вих. №9699/10/22-5 від 18.04.2013р. / а.с. 12,13 том 1/, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав такий наказ протиправним та скасував наказ ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська №419 від 08.05.2013р., та визнав дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої було складено акт №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. протиправними, задовольнив у цій частині заявлені позивачем позовні вимоги.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 16-34 том 1/ у ході перевірки податковим органом було зроблено висновки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивачем по ланцюгу постачання від ТОВ «С.Т.Б.» в частині придбання товару та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом – покупцем, а саме ТОВ «ЕККОМ» LTD в частині реалізації товару за перевіряємий період, крім цього податковим органом у акті перевірки визнано нікчемними усі правочини укладені між позивачем та ТОВ «С.Т.Б.» та ТОВ «ЕККОМ» LTD.

Крім цього з акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом серед іншого було використано акт №4531/225/32860217 від 26.11.2012р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «С.Т.Б.» з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за період з 01.04.2012р. по 31.07.2012р.», який складено ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та дані інформаційних ресурсів податкових органів (АІС «Облік податків та платежів», «Облік платників», «Податки», «БЕСТ-Звіт», Система обробки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»).

Також під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції представником відповідача було надано пояснення стосовно того, що за результатами перевірки на підставі акту перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. податковим органом проведено коригування в електронній базі даних «Деталізована інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» по взаємовідносинам позивача з контрагентів, а також зазначено що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі акту перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. будь-які рішення (податкові повідомлення-рішення) щодо визначення або коригування податкових зобов’язань позивача податковим органом не приймались.

За результатами перевірки, відповідно до акту перевірки / а.с. 16-34 том 1/, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662,665,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог , які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання з ТОВ «С.Т.Б» в частині придбання товару та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом-покупцем ТОВ «ЕККОМ» LTD, крім цього податковим органом було зроблено висновки стосовно того, що правочини позивача з вищезазначеними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також висновок про відсутність об’єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.04.2012р. по 31.07.2012р.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду між позивачем та його контрагентами ТОВ «С.Т.Б» (постачальник товарів) та ТОВ «ЕККОМ» LTD (покумець) було укладено певні господарські договори, зобов’язання за якими сторонами за договором виконано у повному обсязі, на момент укладання та виконання цих договорів контрагенти позивача були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, у позивача у справі наявні усі первинні документи, які свідчать про реальне виконання сторонами своїх зобов’язань за договором, і які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та на підставі яких позивачем у справі здійснювався у певних звітних періодах бухгалтерський облік господарських операцій та формувалась податкова звітність та податковий кредит у відповідних звітних періодах відповідно до положень п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 189.4 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були надані позивачем відповідачу під час проведення ним перевірки і суду під час розгляду даної справи, і які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи / а.с. 36-250 том 1, 1-99 том 2/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка у свою чергу презюмує економічну виправданість дій платника податку, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірності відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника податку, при цьому доводи податкового органу про отримання платником податку необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема на формування валових витрат та податкового кредиту.

Щодо визнання податковим органом правочинів позивача з його контрагентами нікчемними, з огляду на їх безтоварність, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов’язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз’яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно висновків акту перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. відповідач у справі правочини, укладені між позивачем та по ланцюгу постачання з ТОВ «С.Т.Б» в частині придбання товару та з контрагентом-покупцем ТОВ «ЕККОМ» LTD щодо постачання товару, кваліфікує, як такі що не направлені на настання реальних правових наслідків, а отже визнає їх нікчемність, але враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов’язуть недійсність господарського зобов’язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України, відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, але відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів – судових рішень щодо визнання недійними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами по ланцюгу з ТОВ «С.Т.Б» та з ТОВ «ЕККОМ» LTD, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

При цьому, з урахуванням положень ст. 228 ЦК України, в редакції закону, що діяла з 01.01.2011р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, що свідчить про те, що повноваження на встановлення законності правочинів, які вчинені позивачем за тими критеріями оцінки, які зазначені відповідачем акті перевірки, відносяться виключно до компетенції судових органів.

З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено, що правочини між позивачем та його контрагентами ТОВ «С.Т.Б» та ТОВ «ЕККОМ» LTD протягом перевіряємого періоду не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, не мають економічної ділової мети, а лише мають намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, якій суперечить вимогам чинного законодавства, що свідчить про наявність ознак нікчемності у цих правочинах, тому колегія суддів враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засідання під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що відповідачем у справі зроблено в акті перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.06.2013р. безпідставний висновок щодо встановлення порушень п.п.14.1.27, ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «С-Груп» по ланцюгу постачання від ТОВ «С.Т.Б.» в частині придбання товару та відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентом-покупцем, а саме ТОВ «ЕККОМ» LTD в частині реалізації товару за перевіряємий період, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги у цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо здійснення відповідачем у справі за результатами перевірки на підставі акту перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р. коригування в електронній базі даних «Деталізована інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» по взаємовідносинам позивача з контрагентів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Аналіз положень п. 140.2 ст. 140, ст. 86.10, п. 86.5 ст. 85, п. 14.1.157 ст. 14 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що перерахунок доходів та витрат платника податків, та відповідно донарахування податкового зобов’язання здійснюється податковим органом лише у разі визнання угоди недійсною за рішенням суду, яке набрало законної сили, в акті перевірки повинні бути зазначені встановлені у ході перевірки факти заниження та завищення платником податків своїх податкових зобов’язань, їх розмір та підстави виникнення, за результатами перевірки на підставі акту перевірки керівником відповідного податкового органу приймається рішення про визначення податкового зобов’язання платника податків (податкове повідомлення-рішення) лише за наявності якого у платника податків виникає обов’язок внести відповідні зміни до податкової звітності, а у податкового органу виникає право на здійснення самостійного коригування (внесення відповідних змін) показників у службових електронних комплексах та АСУ на рівні ДПА України.

Отже приймаючи до уваги фактичні обставини справи, які були встановлені судом у судовому засіданні , та враховуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що у податкового органу (відповідача у справі), який у спірних правовідносинах виступає у якості суб’єкта владних повноважень, були відсутні законодавчо визначені підстави для здійснення коригування податкових зобов’язань позивача за результатами перевірки на підставі акту перевірки №1466/22-2/31858207 від 04.04.2013р.. без прийняття відповідних рішень (податкових повідомлень-рішень) за результатами перевірки на підставі цього акту, що свідчить про те, що відповідач у справі під час вчинення таких дій діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який встановлено чинним законодавством, що призвело до порушення прав та інтересів позивача у справі, а тому суд першої інстанції обґрунтовано, з метою захисту прав та інтересів позивача, зобов’язав ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ПП «С-Груп» за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних АІС Податковий блок у «Деталізованій інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ПП «С-Груп» та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., задовольнивши у цій частині заявлені позивачем позовні вимоги. .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 18.07.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. у справі №804/8819/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 17.01.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко