Ухвала суду № 36967755, 04.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р.

справа № 811/1771/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 02.08.2013р. у справі №811/1771/13-а

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-МК»

до:

про:

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

27.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-МК» (далі – ТОВ «Партнер-МК») за допомогою засобів поштового зв’язку звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі – Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 9/, судом першої інстанції даний позов зареєстровано 29.05.2013р. / а.с. 3-8/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №811/1771/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної податковим органом (відповідачем у справі) документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вендо» за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., податковим органом було зроблено висновок про те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Вендо» не пов’язані з веденням господарської діяльності, не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Вендо», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання, що було відображено в акті перевірки №60/22-5/36952086 від 29.04.2013р., та за результатами перевірки на підставі акту перевірки відповідачем 13.05.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000852250, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість на 26874 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 21499 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 5375 грн., №0000842250, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток на 24706 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 19765 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 4941грн., але позивач вважає, що висновки відповідача у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення є безпідставними та не ґрунтуються на законі, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Вендо» були виконані реально, отриманий позивачем від його контрагента товар було використано позивачем у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт виконання ним та його контрагентом своїх зобов’язань за укладеним між ними договором, на підставі цих первинних документів позивачем у відповідний звітний період було сформовано податкову звітність, тому позивач вважає висновки податкового органу є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам, і просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000852250 та №0000842250 від 13.05.2013р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. у справі №811/1771/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000852250 та №0000842250 від 13.05.2013р. (суддя Жук Р.В.) / а.с. 152-155/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 158-160/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 02.08.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлялись / а.с. 166-168/. За таких обставин колегія судів вважає можливим розгляду дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивача у справі – ТОВ «Партнер-МК», ідентифікаційний код – 36952086, зареєстровано як юридичну особу 24.11.2010р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, та як платник податків позивач перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ, основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво доріг і автострад / а.с. 35/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 23.04.2013р. по 26.04.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Вендо» за період з 01.11.2012р. по 30.11.2012р., за результатами якої було складено акт №60/22-5/36952086 від 29.04.2013р. (далі – акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 10-27/ податковим органом за результатами перевірки зароблено висновок про те, що:

- внаслідок порушення п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України знижено податок на прибуток у сумі 19865 грн. за 4-й квартал 2012р.;

- внаслідок порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено суму податку на подану вартість (далі - ПДВ) на суму 21499 грн. за листопад 2012р..

У подальшому за результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, Кіровоградською ОДПІ 13.05.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000852250, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на додану вартість на 26874 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 21499 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 5375 грн. /а.с. 28/;

- №0000842250, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток на 24706 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) – 19765 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 4941грн.. /а.с. 29/.

Як вбачається з акту перевірки / а.с. 10-27/ зроблені податковим органом за результатами перевірки висновки про заниження податкових зобов’язань зроблено з огляду на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «Вендо» не пов’язані з веденням господарської діяльності, не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Вендо», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання, у зв’язку з чим податковим органом зароблено висновок про нікчемність правочину.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що між позивачем у справі (покупець) та ТОВ «Вендо» (постачальник) було укладеного договір поставки №1/11-12 від 01.11.2012р. / а.с. 36-38/, відповідно до умов якого постачальником було поставлено покупцю товар – паливо пічне, бітум дорожній, в кількості та за ціною вказаних у рахунках та накладних на кожну партію товару.

З наданих позивачем під час розгляду даної адміністративної справи належних письмових доказів, які також були надані позивачем податковому органу під час проведення перевірки, вбачається, що сторонами за договором поставки №1/11-12 від 01.11.2012р. свої зобов’язання було виконано, а саме постачальник поставив товар, який покупець оплатив у встановлений договором строк, та використав у подальшому у власній господарській діяльності під час виконання зобов’язань перед ТОВ СБФ «Вітарс» відповідно до укладеного договору №8 від 03.09.2012р. / а.с. 64-72/, зазначені обставини підтверджуються належними первинними документами, які оформлено відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову світність» та на підставі яких позивачем у справі у відповідний звітний період було сформовано податкову звітність та віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв’язку з придбанням товарів у контрагента ТОВ «Вендо» /а.с. 39-63/, при цьому необхідно зазначити, що на момент укладення між позивачем та ТОВ «Вендо» договору поставки №1/11-12 від 01.11.2012р. та виконання сторонами за договором своїх зобов’язань контрагент позивача був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований як юридична особа та платник податків / а.с. 85-86/. .

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом (відповідачем у справі) під час проведення перевірки не було надано суду належних письмових доказів на підтвердження факту використання придбаних позивачем товарів (робіт та послуг) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства, як і не було надано доказів відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів (податкових накладних) за цими господарськими операціями або доказів на підтвердження відсутності дійсної поставки товарів (робіт та послуг) позивачу від його контрагентів.

Отже вищенаведені обставини з урахуванням положень п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, дають можливість зробити висновок, що у позивача у справі наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на віднесення до складу витрат та на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів (робіт та послуг), який позивачем було отримано від його контрагента ТОВ «Вендо», та використано у власній господарській діяльності.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов’язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено неправомірність формування позивачем у справі витрат та податкового кредиту протягом перевіряємого періоду, і з урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини з урахуванням дати їх виникнення, приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправними прийнятих відповідачем за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000852250 та №0000842250 від 13.05.2013р. є безпідставними та постановив у даній справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 02.08.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. у справі №811/1771/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 23.01.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко