Ухвала суду № 36967618, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 0870/9287/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 0870/9287/12 за адміністративним позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Український комерційний альянс" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український комерційний альянс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Державної податкової служби №0000062310 від 08 лютого 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства у розмірі 1598241 грн. та №0000072310 від 08 лютого 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1401848,46 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 218403,11 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось про помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, щодо порушення позивачем вимог Цивільного законодавства України в момент вчинення правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «УКА», ТОВ «Рєстра», ТОВ «ЗК «Агромир», ТОВ «Поліпром», що нібито призвело до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток у вказаних в рішенням розмірах.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом не прийняті до уваги обставини, які свідчать про укладення договору між позивачем та його контрагентами без мети настання реальних наслідків.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 12 січня 2012 року по 18 січня 2011 року Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Український комерційний альянс", в ході якої було встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1401848,46 грн. по взаємовідносинам з На підставі Акту про результати позапланової виїзної перевірки № 39/2310/36977205 від 27 січня 2012 року 08 лютого 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1598241,00 гривень та №0000072310, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму 1620251,57 гривень, у тому числі за санкціями 218403,11 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із правомірності декларування позивачем податкового кредиту в порядку та у розмірі, передбаченому чинним законодавством, на підтвердження чого ним були надані усі необхідні первинні документи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) - ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, законодавець визначив коло обставин, за відсутності чи наявності яких правочин вважається нікчемним або може бути у судовому порядку визнаний недійсним чи фіктивним ( стаття 234 ЦК України).

Жодна із наведених відповідачем в Акті перевірки підстав не може вважатись безумовною та беззаперечною для визнання правочинів між позивачем та його контрагентами нікчемними, тому посилання відповідача на порушення статей 203, 215, 216 та інших норм Цивільного кодексу України, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Між тим, перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій через дослідження належних та допустимих доказів.

Так, судом першої інстанції досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які містяться в матеріалах справи і свідчать про фактичне виконання умов договорів.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також не доведено фіктивність первинних документів, що містяться у матеріалах справи, тому не має підстав вважати, що умови договорів сторонами не виконувались.

Позивачем було надано до матеріалів справи письмовими доказами, які повністю підтверджується факт придбання товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні приймання передачі, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо) та факт подальшої реалізації товару третім особам.

Також слід зазначити, що ТОВ "Поліпром", ТОВ "Рєстра" та ТОВ "ЗК "Агромир" на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій, також мали дійсні Свідоцтва платників податку на додану вартість, копії вказаних документів були надані контрагентами під нас укладення відповідних договорів.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 0870/9287/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна