Постанова № 36967299, 10.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. справа № 815/998/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012 за позовом Головного лікаря Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради Рябікова Олександра Анатолійовича до про Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ:

Головний лікар Комунальної установи «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради Рябіков Олександр Анатолійович (далі по тексту - позивач) звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову відповідача №01\20-01-003 від 11 січня 2012 року. (а.с.1-2)

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №815/998/2012. (а.с. 20)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що адміністрація установи неодноразово зверталась до головного розпорядника бюджетних коштів на охорону здоров'я, а саме до управління охорони здоров'я Запорізької облдержадміністрації, з проханнями про виділення коштів для придбання відповідного обладнання. Але через високу вартість обладнання, кошти на його придбання в 2011 році не були виділені. Управління охорони здоров'я Запорізької облдержадміністрації листом від 13 грудня 2011 року проінформувало відповідача про те, що при формуванні бюджету на 2012 рік буде врахована необхідність встановлення обладнання автоматичного вмикання резервного живлення в хірургічному відділенні КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер».

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. (суддя - Колодіна Л.В.) (а.с.24-25)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем були надані докази, які підтверджують, що ним були вжиті необхідні заходи для виконання Припису № 01\22-54-167 від 12.08.2011 року. В діях позивача відсутній склад правопорушення.

Відповідач - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012 та відмовити у задоволенні позовних вимог. (а.с.44-47)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо незаконності постанови про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики від 11 січня 2012 року №01/20-01-003 у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що не відповідають обставинам справи. Звільнення КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер» від відповідальності за ухилення від виконання вимог припису відповідача від 12 серпня 2011 року №01/22-54-167 у зв'язку з відсутністю фінансування як об'єктивної причини невиконання у встановлені строки вимог цього припису, здійснено судом першої інстанції безпідставно.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити без змін постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012.

У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи 12 серпня 2011 року на підставі статті 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 9 Закону України «Про електроенергетику» та Акта від 12 серпня 2011 року №01/22-54-167 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області прийнято припис №01/22-54-167, яким зобов'язано позивача здійснити заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства у сфері електроенергетики.

Згідно акту №01/22-54-011 від 04 січня 2012 року перевіркою виконання вимог вищезазначеного припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених за результатами здійснення заходу з державного енергетичного нагляду, встановлено ухилення від виконання припису №01/22-54-167 від 12 серпня 2011 року, а саме пункту 2, яким було зобов'язано позивача привести у відповідність категорійності схему живлення струмоприймачів І категорії хірургічного відділення, а саме забезпечити включення резервного кабелю.

11 січня 2012 року відповідачем за результатами розгляду акту перевірки №01/22-54-011 від 04 січня 2012 року та відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» прийнято постанову №01/20-01-003, якою накладено на Комунальну установу «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради штраф у розмірі 340 гривень.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Статтею 9 Закону України «Про електроенергетику», в редакції, чинній на момент винесення припису №01/22-54-167 від 12 серпня 2011 року, встановлено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Відповідно до статті 27 вищевказаного Закону державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Інструкцію з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 24 грудня 2004 року N 817 (далі по тексту - Інструкція) визначено процедуру здійснення заходів державного енергетичного нагляду (обстеження, перевірки, огляди, інспектування тощо) щодо контролю технічного стану та організації експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, а також дотримання режимів виробництва, постачання і споживання електричної та теплової енергії.

Пунктом 10.2 Розділу Х Інструкції встановлено, що основною формою роботи інспектора з питань контролю за виконанням вимог приписів є, зокрема, аналіз ужитих заходів суб'єкта господарювання, їх достатність та об'єктивність.

Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що Комунальною установою «Мелітопольський онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради на виконання вимог припису №01/22-54-167 від 12 серпня 2011 року направлялися на адресу Начальника управління охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації листи від 29 серпня 2011 року №323, від 04 жовтня 2011 року №266, від 09 грудня 2011 року №340 щодо сприяння у виділенні коштів на придбання, проектну та встановлюючу документацію блока АВР (автоматичного включення резерву) та бензогенератор з автоматичним включенням.

Листом від 13 грудня 2011 року №3473/06-04/01-10 відповідача повідомлено про те, що управлінням охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації при формуванні кошторисів установ на 2012 рік буде розглянуте питання забезпечення автоматичного включення резервного кабелю (АВР) в КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер» ЗОР, виходячи із можливостей бюджету.

Виходячи з викладеного, колегія суддів, враховуючи вимоги статті 218 Господарського кодексу України, приходить до висновку про те, що позивачем здійснено усі можливі заходи у встановлений відповідачем строк, спрямовані на виконання п.2 припису №01/22-54-167 від 12 серпня 2011 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з огляду на недоведеність з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, правомірності оскаржуваного позивачем рішення та вищевказані обставини справи, колегія суддів вважає, що постанова № 01\20-01-003 від 11 січня 2012 року є протиправною, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено предметну підсудність адміністративних справ.

Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Виходячи з вказаних норм, враховуючи суб'єктний склад сторін спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що спір, який виник між позивачем та відповідачем у даній справі, підлягав вирішенню в окружному адміністративному суді, а не місцевому загальному суді, як адміністративному, з огляду на що судом першої інстанції були порушені правила предметної підсудності.

Крім того помилковими є посилання суду першої інстанції в судовому рішенні на вимоги та норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки оскаржувана постанова суб'єкта владних повноважень не опосередковується зазначеним нормативно-правовим актом.

Колегія суддів вказує, що згідно частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Станом на час розгляду справи, Кодексом адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо направлення справи за наслідками розгляду апеляційної скарги на новий розгляд.

Разом з тим, п.4 ч.1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За таких обставин, постанова Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012 підлягає скасуванню з огляду на порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності з ухваленням нової постанови по суті заявлених позовних вимог про їх задоволення, апеляційна скарга Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області - задовольнити частково.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2012 року у справі №815/998/2012 - скасувати.

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області № 01\20-01-003 від 11 січня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 14 листопада 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна