Рішення № 36967266, 30.01.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 р. Справа № 909/1417/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О. М., при секретарі судового засідання Поліводі С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус", вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року в сумі 2 590 253 грн. 86 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Коробчук О.О. - головний юрисконсульт відділу по роботі з проблемними активами, довіреність № 10/20-04 від 19.09.2013 року

від відповідача: Подвірний О.М. - повірений, довіреність б/н від 23.01.2014 року

встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року в сумі 2 590 253 грн. 86 коп., з них: 2 452 273 грн. 71 коп. - заборгованість по поверненню кредиту, 102 793 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 17 468 грн. 25 коп. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 17 717 грн. 97 коп. - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, що супроводжує значні матеріальні збитки йому у вигляді не отриманого прибутку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечив, зокрема в частині стягнення основної заборгованості за кредитним договором на суму 2 469 741 грн. 96 коп. та пені в сумі 17 717 грн. 97 коп., з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№ 1421/14 від 30.01.14). Свої заперечення обгрунтовує неправомірним та безпідставним заявленням позову, мотивуючи тим, що в спірному випадку простроченої заборгованості по кредитному договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року не існує, оскільки 16 квітня 2013 року було укладено Додатковий договір №3 до Кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року, згідно з яким було збільшено максимальний ліміт заборгованості по кредитній лінії та продовжено строк надання кредитних коштів до 31.03.2020 року включно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд виходить з наступного.

22 липня 2011 року між публічним акціонерним банком "Форум" (по договору - Банк/ по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус" (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено Кредитний договір №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року (далі Кредитний договір).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.3 договору).

Відповідно до умов Кредитного договору (пункти 1.1-1.3) Банк зобов"язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі траншевої револьверної кредитної лінії для фінансування закупівлі нафтопродуктів та ПММ з подальшою їх оптово-роздрібною реалізацією з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 000 000 грн. 00 коп. строком по 20.07.2012 року. За користування кредитними коштами встановлена плата - 14% річних.

Згідно п. 3.3.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2 Кредитного договору строку повернути Банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

27 жовтня 2011 року укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року.

06 січня 2012 року Додатковим договором №2 сторонами по справі внесено зміни до кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року, за яким за користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 19% річних (а.с. 14).

16 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем по справі укладено Додатковий договір №3 про внесення змін до Кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року, за яким відповідачу було надано кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії для фінансування закупівлі нафтопродуктів та ПММ з подальшою їх оптово-роздрібною реалізацією та капіталізації нарахованих відсотків за цим Кредитним договором з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 500 000 грн. 00 коп. строком по 31.03.2020 року включно. За користування кредитними коштами до 31.03.2014 року встановлено плату у розмірі 10,0 % річних, з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року встановлено плату у розмірі 15,0% річних, з 01.04.2015 року до кінця терміну кредитування встановлюється плата в розмірі 21,0% річних за його користування.

Таким чином між сторонами по справі виникли зобов"язальні відносини згідно Кредитного договору.

Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права або інтересу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на умови кредитного договору, строк повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом по даній справі є таким, що настав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України констатує що договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу статті 1056-1 зазначеного вище кодексу процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На виконання умов Кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року (із змінами) позивач надав відповідачу грошові кошти, а останній в свою чергу прийняв вказані кошти.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується меморіальними ордерами №1140937 від 27.07.2011 року на суму 666 309 грн. 60 коп., №1141073 від 27.07.2011 року на суму 435 000 грн. 00 коп., №1141086 від 27.07.2011 року на суму 539 002 грн.80 коп., №195675 від 05.08.2011 року на суму 435 000 грн. 00 коп., №643890 від 17.08.2011 року на суму 611 460 грн. 00 коп., №336093 від 09.09.2011 року на суму 615 840 грн. 00 коп., №411448 від 12.09.2011 року на суму 337 700 грн. 00 коп., №757486 від 21.09.2011 року на суму 435 000 грн. 00 коп., №25399 від 01.11.2011 року на суму 1 565 000 грн. 00 коп. , №444699 від 14.11.2011 року на суму 426 000 грн. 00 коп., №9998840220 від 16.04.2013 року на суму 461 273 грн. 71 коп.

Згідно п. 2.3 Кредитного договору позичальник (відповідач по справі) в свою чергу зобов"язався здійснювати повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок, згідно додатку №1 до кредитного договору (з урахуванням змін, внесених Додатковим договором №3 до Кредитного договору).

Відповідно до п.2.6 Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в валюті кредиту самостійно на рахунок погашення кредиту та процентів, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачується позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Разом з тим, пунктом 3.2.3 Кредитного договору №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року (із змінами) встановлено, що банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов"язань за цим Договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем/заставодавцем/іпотекодавцем зобов"язань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобов"язань за цим Договором.

Отже, договором визначено дострокове повернення коштів, як засіб забезпечення належного виконання договірних зобов"язань.

Відповідач не виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними в строки визначені договором, що зумовило звернення позивача до суду із вимогою про дострокове повернення кредитних коштів.

Згідно поданого позивачем розрахунку позовних вимог, заборгованість по кредитному договору складає в сумі 2 572 535 грн. 89 коп., з них: 2 452 273 грн.71 коп. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 102 793 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 17 468 грн. 25 коп. - поточна заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожана сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів сплати заборгованості в сумі 2 572 535 грн. 89 коп. ( 2 452 273 грн.71 коп. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 102 793 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 17 468 грн. 25 коп. - поточна заборгованість за нарахованими процентами) відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на наведене, вищезазначена заборгованість є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановлення п. 2.6 цього договору дати, є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

Підпунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасного виконання зобов"язання, за весь період прострочення виконання зобов"язань. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається нарахування відповідачу пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 17 717 грн. 97 коп.

Суд, з урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України та здійснивши перевірку правельності нарахування позивачем вказаної вище пені, приходить до висновку про правильне їх нарахування. Отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі з врахування норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 550, 610, 611, 612, 629, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 220, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року в сумі 2 590 253 грн. 86 коп., з них: 2 452 273 грн. 71 коп. - заборгованість по поверненню кредиту, 102 793 грн. 93 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 17 468 грн. 25 коп. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 17 717 грн. 97 коп. - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус" (вул. Вокзальна, 8, м. Надвірна, Івано-Франківська область, код 13656082) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, код 21574573) заборгованість за кредитним договором №1-0018/11/18-КL від 22.07.2011 року в сумі 2 590 253 грн. 86 коп. (два мільйони п"ятсот дев"яносто тисяч двісті п"ятдесят три гривні вісімдесят шість копійки), з них: 2 452 273 грн. 71 коп. (два мільйони чотириста п"ятдесят дві тисячі двісті сімдесят три гривні сімдесят одну копійку) - заборгованість по поверненню кредиту, 102 793 грн. 93 коп. (сто дві тисячі сімсот дев"яносто три гривні дев"яносто три копійки) - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 17 468 грн. 25 коп. (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень двадцять п"ять копійки) - поточна заборгованість за нарахованими процентами, 17 717 грн. 97 коп. (сімнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень дев"яносто сім копійки) - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів та 51 805 грн. 08 коп. (п"ятдесят одну тисячу вісімсот п"ять гривень вісім копійки) - судового збору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 04.02.14