Ухвала суду № 36964854, 16.01.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2118/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сольона Н. М.Номер провадження 22-ц/788/183/14 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 48

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І., Бойка В. Б.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трьох років та на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, як дружини, в твердій грошовій сумі в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08.04.2013 року і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Вирішено стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої доньки: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначено, що рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_4 229 грн. 40 коп. судового збору в прибуток держави до спеціального фонду державного бюджету України.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягувати щомісячно з ОСОБА_4 аліменти на її утримання, як дружини, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень та на утримання дочки в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в сумі 927 грн.

При цьому вказує, що при визначенні розміру аліментів місцевий суд не врахував матеріального стану відповідача, а саме зареєстрованих за ним на праві приватної власності трьох вантажних автомобілів, за допомогою яких він отримує прибутки, шляхом надання транспортних послуг та здачі автомобілів в оренду. Крім цього, він отримує прибутки у сфері автомобільного бізнесу, зокрема шляхом перепродажу вантажних автомобілів.

Зазначає, що при визначенні матеріального становища відповідача, суд першої інстанції спирається тільки на його пояснення, при цьому, не беручи до уваги надані нею письмові докази та не даючи їм належної правової оцінки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, який заперечував проти доводів скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, від якого сторони мають дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дочка проживає разом зі своєю матір'ю, яка виховує її одна.

22 січня 2013 року позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3.

ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 квітня 2013 року по 16 лютого 2016 року і одержує матеріальну допомогу в розмірі 130 грн. 00 коп.

На даний час ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25 квітня 2013 року по 16 лютого 2016 року.

Свого обов'язку щодо надання матеріальної допомоги на утримання дитини та дружини відповідач не виконує.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач офіційно не працевлаштований, має нерегулярний, мінливий дохід, а тому має сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3, як дружини, в твердій грошовій сумі в розмірі 150 грн. щомісячно та аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. ст. 180, 182, 183, 184 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід то розмір аліментів може бути визначений у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.

При визначенні розміру аліментів суд в повній мірі врахував положення вищезазначених законів та обставини справи. Зокрема, судом було враховано матеріальне становище відповідача, те, що він офіційно ніде не працює, має нерегулярний, мінливий дохід.

Всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів на обґрунтування доводів позовної заяви і апеляційної скарги щодо зайняття ОСОБА_4 підприємницькою діяльністю та отримання доходів від здавання в оренду, надання транспортних послуг, перегону та перепродажу в Україні вантажних автомобілів із-за кордону. Вказана обставина не знайшла свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АЖ № 587727, станом на 29 травня 2013 року підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_4 припинена (а.с. 11).

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої ОСОБА_4 до Роменської об'єднаної держаної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби 30 квітня 2013 року, у 2012 році ним було отримано дохід в розмірі 2000 грн. (а.с. 42-44).

Отже, обґрунтованим є висновок місцевого суду про недоведеність позивачем спроможності ОСОБА_4 на даний час сплачувати аліменти на її утримання та утримання дитини у заявленому нею розмірі, відповідно 500 грн. та 927 грн.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -