Рішення № 36963844, 04.02.2014, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10860/13-ц

2/212/975/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого: судді Чайкіна І.Б.

при секретарі: Конограй В.В.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В судове засідання позивачі не з'явилися, ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений через періодичне видання газети «Вісті Придніпров'я», оскільки місце мешкання його не відоме. На підставі ч.9 ст.74 ЦПК України після опублікування оголошення в пресі відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Третя особа - Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області до суду не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не сповістили.

Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів, згідно ст.197 ЦПК України не здійснюється.

Судом встановлено, що на підставі ордеру на жиле приміщення, виданого виконкомом Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу її батьком була виділена квартира АДРЕСА_1. Склад родини визначений у кількості 4 членів родини та складається з основного квартиронаймача і членів сім'ї. У зв'язку зі смертю батька позивачки, особистий рахунок переписаний, внаслідок чого основним квартиронаймачем визнаний її брат - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час квартира АДРЕСА_1 не значиться приватизованою та має статус квартири, що перебуває у загальнодержавному житловому фонді. З виписки фінансово-особистого рахунку від 11 листопада 2013 року на житловій площі квартири АДРЕСА_1 на теперішній час зареєстрований основний квартиронаймач ОСОБА_3 та син позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. На протязі тривалого часу, а саме з 1992 року ОСОБА_3 не проживає у вищевказаній квартирі без поважних причин, позивачка з ним не підтримує ніяких стосунків, та їй не відоме місце його мешкання. Жодних перешкод та дій до порушення права користування відповідачем вищевказаною квартирою не чинилося, він за власною волею перестав проживати у квартирі АДРЕСА_1

Згідно акту від 13 листопада 2013 року , який складений сусідами, та довідки КП « ЖЕО № 31» м. Кривого Рогу, ОСОБА_3 не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1992 року ( а.с.4-5).

ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації понад 6 місяців без поважних причин.

Вирішуючи даний спір, суд керується ст.ст. 71, 72 ЖК України, згідно яким особа може бути визнана такою, що втратила право на житлове приміщення в судовому порядку у разі її відсутності понад шість місяці без поважної причини.

Вирішуючи даний спір, суд керується ст.ст. 71, 72 ЖК України, згідно яким особа може бути визнана такою, що втратила право на житлове приміщення в судовому порядку у разі її відсутності понад шість місяці без поважної причини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 від 12.04.1985г. (із змінами від 10.03.1989г., 25.12.1992г.) «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або членів його сім'ї, що втратили право на житлове приміщення (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлених термінів. У разі їх поважності, зокрема, неприязних взаємостосунків з іншими членами сім'ї і т.д., суд може продовжити пропущений термін.

Виходячи з положень ст. 71 ЖК України та роз'яснень, що містяться в пп. 10 і 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України", право користування жилим приміщенням при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім ї зберігається протягом шести місяців або інших строків, передбачених цією статтею. В разі відсутності цих осіб понад встановлені строки з поважних причин (перебування у відрядженні, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) цей строк може бути продовжений судом.

Вивчивши матеріали справи і надані суду докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 відсутній за місцем своєї реєстрації з 1992 року, враховуючи наведене, тому позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими і законними та такими, що підлягають задоволенню .

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині зобов'язання третьої особи зняти з реєстрації відповідача суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду, зокрема про позбавлення права власності на житлове приміщення або користування житловим приміщення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою тощо. Відповідно до змісту зазначеної норми права, поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов`язане з поняттям «житлові права»(право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, виселення із займаного приміщення та інше).

Із вказаної норми випливає, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 107,116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України). А тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 71-72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 169, 209, 212, 214-215 ,224-228 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Головне управління ДМС України у Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, що є підставою для зняття з реєстраційного обліку - ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1, в решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: І. Б. Чайкін