Постанова № 36963027, 03.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9772/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Антрацит" до управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням № 1458 від 30.07.2013 року до ДП «Антрацит» з боку відповідача застосовані штрафна санкція та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 707577,56 грн., в тому числі штраф у розмірі 508310,66 грн., пеня - 199266,90 грн.

Ці штрафні санкції та пеня були нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску за лютий 2013 року у розмірі 5083106,60 грн.

ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» було надано УПФУ в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску 19.03.2013 -за лютий 2013 року.

Відповідно до звіту за лютий 2013 року ДП «Антрацит» нараховано до сплати у лютому 2013 року єдиний внесок у розмірі 5083106,60 грн.

Платіжними дорученнями №№ 62,63 від 13.03.2013 року, №№ 96,97,108,109,110, 111 від 14.03.2013 р., №№ 132,133 від 26.03.2013, №№ 84,85,90,156-161,178,179,208 від 29.03.2013 на загальну суму 5085844,10 грн. Державним підприємством «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за лютий 2013 року, про що зазначено у розділі : «Призначення платежу» платіжних доручень.

Сплата ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» сум єдиного внеску за лютий 2013 року також підтверджується Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року по справі №812/3863/13-а.

Таким чином, станом на 28.03.2013 року заборгованість з єдиного внеску за лютий 2013 року за ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» була відсутня.

Вважає оскаржуване рішення незаконним.

Представник відповідача надав заперечення на позов та додаток до заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, серед іншого зазначив, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску, за ВП «шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» станом на 01.03.2013 року враховувався борг за єдиним соціальним внеском ( недоїмка) 5673307,53 грн.

Згідно звіту за лютий 2013 року ВП «шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» нараховано єдиний соціальний внесок в сумі 5083106,60 грн., який необхідно було сплатити по 28.03.2013 року.

Кошти, перераховані платником в сплату єдиного соціального внеску ( недоїмка) у березні 2013 року 14.03.2013 року в сумі 1020741,24 грн., 26.03.2013 року в сумі 5944,50 грн.,29.03.2013 року в сумі 1308612,55 грн., в повному обсязі зараховано в рахунок сплати рішень в сумі 1431404,29 грн., які набрали чинності у березні 2013 року та часткового погашення єдиного соціального внеску станом на 01.03.2013 року в сумі 903894,00 грн.

Зазначає,що фінансові санкції та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями , які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

Звертає увагу, що штрафні санкції та нарахована пеня відноситься до поточних вимог, які виникли вже після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію. Дія мораторію взагалі не поширюється на вимоги щодо нарахування сум єдиного внеску та відповідно і штрафні санкції та пені застосовних за несвоєчасну сплату цих сум , незалежно від того, чи виникли ці зобов'язання до введення мораторію чи після цього.

Зазначає, що доводи наведені в позовній заяві, не спростовують факту несвоєчасної сплати ( перерахування) єдиного соціального внеску та підстав для застосування фінансової санкції.

Вважає, що оскаржуване рішення було винесено з дотриманням норм чинного законодавства.

29 січня 2014 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

23 січня 2014 року від представника відповідача надійшло заперечення на позов, в якому серед іншого заявлено клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 03.02.2014 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Антрацит"( код ЄДРПОУ 32226065) є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» без права юридичної особи.( а.с.66-76).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року. Відокремлений підрозділ належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " (далі - Закон № 2464-VI).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 до ВП «Шахта «Партизанська» ДП "Антрацит" застосовано штрафні санкцій у сумі 508310,66 грн. та нарахована пеня - 199266,90 грн. за період з 28.03.2013 по 31.05.2013 (а.с. 7).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27494/09-10 від 16.10.2013 скарга Державного підприємства "Антрацит" на рішення Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 залишена без розгляду (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 28.03.2013 до 31.05.2013 року становить від 32 до 64 днів. (а.с. 7 зворотній бік)

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за лютий 2013 року є 28 березня 2013 року.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Однак, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ "Ставр" було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" не припинено. (а.с. 112).

Особливість цієї справи полягає у тому, що стосовно позивача порушено справу про банкрутство.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частина третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» 19.03.2013 подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 5 083 106,60 грн. (рядок 8 звіту) (а.с.10-13).

Платіжними дорученнями №№ 62,63 від 13.03.2013 року( 92,93), №№ 96( а.с.23,94),97( а.с.27,95),108 (а.с.32,96), 111( а.с.31,97) від 14.03.2013 р., №№ 132,133 від 26.03.2013 ( а.с.98,99), №№ 84,85,90,156-161( а.с.21,24,28,100 -108),178( а.с.20,109),186,208 (а.с.29,110,111) від 29.03.2013 на загальну суму 5089050,96 грн., тобто в повному обсязі, Державним підприємством «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за лютий 2013 року, про що зазначено у розділі : «Призначення платежу» платіжних доручень.

Суми внесені в рахунок погашення єдиного внеску за лютий 2013 року платіжними дорученнями №№ 84,85,90,156-161( а.с.21,24,28,100 -108),178( а.с.20,109),186,208 (а.с.29,110,111) від 29.03.2013 з порушенням строку, передбаченого чинним законодавством, на один день, проте суд не наділений повноваженнями розраховувати штрафні санкції та пеню, та не повинен підміняти органи Пенсійного фонду України.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі № 812/3863/13-а ( а.с.34-36), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року ( а.с.113-114), встановлено, що «позивач належним чином здійснював свої зобов'язання перед відповідачем після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме в повному обсязі сплатив єдиний внесок за січень 2013 року та лютий 2013 року».

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що єдиний внесок за лютий 2013 року позивачем сплачено в повному обсязі, а станом на 01.04.2013 ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» не мало поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 1458 від 30.07.2013 року.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Платіжним дорученням № 39 від 02.12.2013 підтверджено сплата ДП "Антрацит" судового збору у сумі 458,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Антрацит" до управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1458 від 30.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області № 1458 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 707577,56 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Антрацит" (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код ЄДРПОУ 32226065) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.М. Чиркін