Ухвала суду № 36958522, 30.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Справа № 129137/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Шинкар Т.І., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС та апеляційну скаргу ТзОВ" Автоконцепт" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 2а-1401/12/0370 за позовом ТзОВ " Автоконцепт" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоконцепт" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000382301 від 29 березня 2012 року, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 6705803 грн. та №0000182303 від 22 березня 2012 року, яким до позивача було застосовано штрафні санкції за видачу розрахункових документів невстановленої форми.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року Адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000382301 від 29.03.2012 року в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5443055 (п'ять мільйонів чотириста сорок три тисячі п'ятдесят п'ять) гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконцепт" сплачений судовий збір в сумі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області ДПС оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволеного позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю . Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт наголошує свої вимоги на тому , що оскільки з набранням 01.04.2011 року чинності розділу 3 Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування,крім того,що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року,що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України від28.12.1994 року № 334/94 « Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включаються».

Також не погодився з постановою суду першої інстанції, позивач ТзОВ " Автоконцепт" та оскаржив її в апеляційному порядку та просить змінити постанову суду першої інстанції в частині відмовленого позову та ухвалити нове рішення яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2012 року № 0000182303. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт позивач наголошує на тому, що виданий ТзОВ " Автоконцепт" фіскальний чек №6966 від21.05.2011 року під час здійснення розрахункової операції в приміщенні,яке належить йому на праві власності за адресою, вказаною у свідоцтві про право власності,чек містив назву господарської одиниці, а саме « Автоконцепт» і адресу : М.Луцьк, вул. Липинська ,2-а, атому вважає, що даний недолік реквізиту є формальною невідповідністю розрахункового документу який не прирівняний у « Положенні про форму та зміст розрахункових документів до відсутності розрахункового документа.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, що ТзОВ "Автоконцепт" зареєстроване як юридична особа Луцькою райдержадміністрацією та перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

Луцькою ОДПІ з 13.02.2012 року по 12.03.2012 року була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Автоконцепт" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт №19/23-2/34276757 від 12.03.2012 року.

Перевіркою встановлено, що платником при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року та за ІІ-IV квартали 2011 року до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 5 443 055 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за попередній звітний (податковий) період.

Також було перевіркою було встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: видача розрахункових документів невстановленої форми за період з 01.01.2011 року по 05.09.2011 року на загальну суму 2 017 713,76 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000182303 від 22.03.2012 року та № 0000382301 від 29 березня 2012 року, якими позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5 443 055 грн. та застосовано штрафну санкцію за порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 1 грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ III ("Податок на прибуток підприємств") цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий -четвертий квартали 2011 року (пункт 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток застосовувалися норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзацом другим пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у 2009 та 2010 роках норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.4. статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2009 та 2010 роках, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З 01.04.2011 року порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначені норми Податкового кодексу України узгоджуються з положенням пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами першого календарного кварталу.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат наступних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ-ІІІ кварталах та ІІ-ІV кварталах 2011 року, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач правомірно відобразив у складі витрат другого та третього кварталів 2011 року, четвертого кварталів 2011 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 5 443 055 грн., отримане в першому кварталі 2011 року з врахуванням збитків 2009 та 2010 років.

Також аналізуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що в діях позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а відтак відсутній факт заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств внаслідок завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5 443 055 грн. та виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000382301 від 29.03.2012 року.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

На виконання Закону №265/95 наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №106/5297, було затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів. Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 3.2 цього Положення, касовий чек повинен, зокрема, містити такі обов'язкові реквізити, як назву господарської одиниці та адресу господарської одиниці.

В судовому засіданні було досліджено фіскальний чек №6966 від 21.05.2011 року виданий позивачем на продаж запчастин. В зазначеному чекові назву господарської одиниці зазначено як "Toyota Сервіс Луцьк "Автоконцепт"", а адресу господарської одиниці - с. Липини, вул. Липинська, 2-а.

Як видно зматеріалів справи ,що представник позивача підтвердив суду першоїінстанції, що розрахункові документи такої форми видавались підприємством в період вказаний в акті перевірки.

Відповідно до реєстраційного посвідчення №0308000829, наявного в матеріалах справи, 27.12.2007 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій, що належить ТзОВ "Автоконцепт" за назвою господарської одиниці "Каса підприємства". Ця назва була зареєстрована до 05.09.2011 року. Відповідно до реєстраційного посвідчення №0308000912 від 11.03.2009 року було зареєстровано реєстратор розрахункових операцій, що належить ТзОВ "Автоконцепт" за назвою господарської одиниці "Автосалон" та адреса - Луцький р-н, с. Липини, вул. Липинська, 2. Ці реквізити були зареєстровані до 06.10.2010 року.

Як вбачається із дослідженого доказу фіскального чека та реєстраційних посвідчень, реквізити фактично наявні на розрахункових документах позивача не відповідають зареєстрованим.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного переконання , що вірними є висновки відповідача про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: видача розрахункових документів невстановленої форми за період з 01.01.2011 року по 05.09.2011 року.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Атому колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000182303 від 22 березня 2012 року, яким до позивача було застосовано штрафні санкції за видачу розрахункових документів невстановленої форми, винесено відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України.

А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку ,що адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000382301 від 29 березня 2012 року, а решту позовних вимог задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене апеляційний суд приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС та апеляційну скаргу ТзОВ" Автоконцепт" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 2а-1401/12/0370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: Т.І. Шинкар

О.О.Большакова

Повний текст ухвали складений 04 лютого 2014 року.