Рішення № 36955555, 28.01.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14494/13ц

2/201/265/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, Дніпропетровської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12 липня 2011 року за № 1/49-11.Вказаний будинок є комунальною власністю територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради. Балансоутримувачем вказаного будинку є Комунальне виробниче ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська, яке проводить капітальний та поточний ремонт будинку, забезпечує технічне обслуговування житлового будинку, несе відповідальність за його експлуатацію. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків по утриманню житлового будинку відбулось залиття квартири позивача, в зв'язку з чим останній була завдана матеріальна шкода в розмірі 19 343 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 19 343 грн., 500 грн. за послуги експерта по оцінки вартості матеріальних збитків, моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі по підставам вказаним в позовній заяві, просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що житловий будинок дійсно знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська, проте ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2013 року було порушено справу про банкрутство, ухвалою суду від 16 липня 2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів. Окрім того відповідальність за стан будинку, усунення неполадок покладені на комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 9» Дніпропетровської міської ради. Обов'язок відшкодування збитків споживача, пов'язаних з наданням (ненаданням) послуг також покладено на КП «ЖЕП №9» Дніпропетровської міської ради. Договірних чи позадоговірних відносин щодо утримання будинку АДРЕСА_1 між позивачем та КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська не існує.

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: " 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…".

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12 липня 2011 року № 1/49-11 /а.с.58-59/.

Відповідно до довідки № 1566 від 13 червня 2013 року /а.с.23/ житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська.

21 липня 2008 року між ОСОБА_1 та КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 9» укладено договір № 1100 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у будинку АДРЕСА_1 /а.с.13-14/.

Відповідно до акту від 11 березня 2010 року, складеного комісією КЖЕП № 9, причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є танення льоду, внаслідок чого відбулось пошкодження ендової /а.с.61/

Відповідно до висновку про вартість матеріальної шкоди, спричиненого ОСОБА_1 внаслідок залиття приміщення поз. 25-3 площею 14,3 кв.м. в квартирі сумісного вселення № 25, 24, 26, 27 житлового будинку літ. А-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 матеріальна шкода становить 19 343 грн. /а.с.27-81/. Вартість послуг оцінки матеріальних збитків коштувала позивачу 500 грн., що підтверджується копією рахунку та копією квитанції /а.с.26/.

17 жовтня 2013 року позивач звернулася з заявою до відповідача з вимогою відшкодувати завданні збитки та відремонтувати стелю /а.с.18/. Листом від 01 листопада 2013 року на адресу позивача було направлено відповідь про відмову в проведенні ремонту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення, так до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до п. 2.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Відповідно до п.п. 1.1.15.10. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150, до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить здійснення поточного ремонту, зокрема, закріплення трубопроводів.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що на момент залиття кватири позивача балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська, яке мало здійснювати належне утримання інженерних та інших мереж будинку, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 19 343 грн. та 500 грн. - витрат на встановлення вартості шкоди. У задоволенні вимог позивача до Дніпропетровської міської ради, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки саме балансоутримувач будинку несе відповідальність за експлуатацію будинку.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч.2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по утриманню та експлуатації будинку, в якому мешкає позивач, в зв'язку з залиттям квартири та пошкодженням майна, в зв'язку з чим позивачу необхідно здійснювати додаткові витрати на ремонт, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у погіршенні морального стану, що відобразилось на стані здоров'я позивача, яка вимушена проживати в сирій квартирі. Враховуючи вищезазначене, та з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача КВ ЖРЕП Жовтневого району м. Дніпропетровська на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1 000 грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивача до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає їх обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 82, код ЄДРПОУ 05451351) на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 19 343,00 грн., у рахунок повернення витрат на встановлення вартості шкоди - 500,00 грн., моральну шкоду у сумі 1 000,00 грн., у рахунок повернення судового збору - 458, 80 грн., а разом - 21 301,80 грн.

У задоволенні інших вимог до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова