Ухвала суду № 36954859, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8512/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Сіроус Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду від 30 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 29342/2 від 06.05.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, прийняття з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України проведено планову перевірку ЗАТ «Компанія з управління активами «Довіра - Капітал» щодо дотримання вимог законодавства про фінансові послуги, за результатом якої складено акт № 293/42/2 від 29.04.2011. У ньому зафіксовані порушення вимог пункту 2 розділу IV Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41, абзацу 4 частини 1 статті 52 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», пункту 1 розділу 1 Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 № 1100, частини 5 статті 28 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», абзацу 8 частини 6 статті 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

У зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 293/42/2 від 06.05.2011 до позивача застосовані заходи впливу у вигляді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою та вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених законодавством.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг регулюється Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 вказаного Закону державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, зокрема, шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу (п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 21 Закону, у редакції на час здійснення перевірки, державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

У статті 1 Закону визначено поняття Уповноваженого органу - це спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Згідно з частинами 1,5 статті 23 Закону, у редакції на час здійснення перевірки позивача, Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом. Уповноважений орган складається з Голови, заступників Голови та не менше трьох членів Уповноваженого органу - директорів департаментів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

За змістом частини 5 статті 26 Закону, у редакції на час здійснення перевірки позивача, директори департаментів у межах своєї компетенції мають право підписувати від імені Уповноваженого органу документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ до реєстру та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, що спрямовані на реалізацію їхніх повноважень, передбачених Положенням про Уповноважений орган.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010, № 157, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Пунктом 10 вказаної Постанови передбачені виключні повноваження Комісії як колегіального державного органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

На підставі наданих Законом повноважень, державна комісія затвердила своїм розпорядженням 13.11.2003 № 125 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходи впливу, яке було зареєстроване в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 № 1115/8436 (далі - Положення № 125).

Розділ 3, чинного на час спірних правовідносин, Положення № 125 передбачає чітку диференціацію заходів впливу, які можуть застосовуватись як одноособово, тобто посадовими особами органу державної виконавчої влади зі спеціальним статусом (директорами департаменту), так і самою Комісією, як колегіальним органом.

У відповідності до п. 3.4 Положення № 125 до компетенції директорів наглядових департаментів належить застосування заходів впливу, зокрема, накладати штрафи відповідно до закону.

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила порушення. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови. (п. 2.4 Положення № 125).

Положення № 125 передбачає лише один захід впливу, який застосовується Комісією як колегіальним органом - це прийняття рішення про відсторонення від управління фінансовою установою та призначення тимчасового адміністратора у порядку, встановленому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова № 293/42/2 від 06.05.2011 підписана від імені Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України директором департаменту, тобто у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Щодо порушень позивачем наведених в оскаржуваній постанові вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 розділу VІ Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.03.2003 № 41, підставами для переоформлення Свідоцтва є: зміна найменування фінансової установи, якщо ця зміна не пов'язана з її реорганізацією, зміна місцезнаходження фінансової установи.

Пунктом 2 розділу VІ Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.03.2003 № 41 встановлено, що у разі виникнення підстав для переоформлення Свідоцтва заявник зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати реєстрації в установленому порядку відповідних змін подати до Нацкомфінпослуг заяву про переоформлення свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (додаток 7) і нову реєстраційну картку із загальною інформацією про юридичну особу (додаток 3) разом зі Свідоцтвом, що підлягає переоформленню. Крім того, заявник подає оригінали та/або нотаріально засвідчені копії відповідних документів, що засвідчують зміни, зазначені в пункті 1 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, закрите акціонерне товариство «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Довіра-Капітал» відповідно до наказу від 07.10.2010 № 5к змінило назву на приватне акціонерне товариство «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал».

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомляв Держфінпослуг про це, що призвело до порушення зазначених вимог п. 2 розділу VІ Положення № 41.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Пунктом 6 розділу І Положення № 41 встановлено, що юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру. Датою внесення відповідного запису до Реєстру для набуття юридичною особою статусу фінансової установи є дата схвалення Держфінпослуг як колегіальним органом рішення про внесення інформації до Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, закрите акціонерне товариство «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Довіра-Капітал» набуло статусу фінансової установи відповідно до рішення члена Комісії - директора департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами від 23.04.2004 № 10, схваленого розпорядженням Держфінпослуг від 29.04.2004 № 476 та 25.12.2007 розпорядженням № 8430 схвалено рішення члена Комісії директора департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами від 20.12.2007 № 164 щодо видачі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор недержавних пенсійних фондів зобов'язаний: вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів; укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду; забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду у випадках, передбачених цим Законом; надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів відповідно до статті 48 цього Закону; надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю; надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону; складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щорічно адміністратор подає національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем.

Пунктом 1 розділу І Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 № 1100 встановлено, що адміністратором складається та подається така звітність з недержавного пенсійного забезпечення: звітність про діяльність пенсійного фонду (окремо по кожному пенсійному фонду, з радою якого Адміністратором укладено договір про адміністрування пенсійного фонду); звітність про здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2009 на підставі поданих позивачем до Держфінпослуг документів, членом Комісії - директором департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур прийнято рішення № 167-А про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів ЗАТ «КУА АПФ «Довіра-Капітал», яке було схвалено розпорядженням Держфінпослуг від 06.08.2009 № 604.

Як встановлено судом першої інстанції, з моменту анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів позивач припинив виконання обов'язків адміністрування, обґрунтовуючи це тим, що після анулювання ліцензії діяльність з адміністрування пенсійних фондів не дозволяється.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 1.8, 1.9 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 118 ліцензія втрачає чинність після визнання її недійсною або анулювання. Здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів після анулювання ліцензії або визнання її недійсною не дозволяється (з урахуванням вимог частини п'ятої статті 28 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» адміністратор, ліцензію якого анульовано, припиняє виконання функцій з адміністрування пенсійного фонду з дня передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору та зобов'язаний безоплатно надавати допомогу новому адміністратору у виконанні зобов'язань, що виникли до передачі цьому адміністратору системи персоніфікованого обліку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації може здійснюватися адміністратором у разі розірвання договору, укладеного ним з радою пенсійного фонду, ліквідації, реорганізації адміністратора, анулювання ліцензії, виданої адміністратору, відповідно до цього Закону.

Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації після отримання від ради пенсійного фонду або Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, повідомлення про обраного чи тимчасово призначеного нового професійного адміністратора. До передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно листів від 28.10.2009 б/н, від 06.04.2010 № 704 та від 20.09.2010 № 742, від 23.03.2011 № 775 ЗАТ «КУА АПФ «Довіра-Капітал» зверталось до Акціонерного товариства закритого типу «Атлас» (код ЄДРПОУ 04808319) з проханням направити уповноваженого представника для забезпечення підготовки та передання системи персоніфікованого обліку адміністратора недержавних пенсійних фондів НПФ «Довіра-Україна» новому адміністратору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс», на що АТЗТ «Атлас» повідомив позивача про те, що зобов'язується здійснити передачу системи персоніфікованого обліку, за умови сплати ЗАТ «КУА АПФ «Довіра-Капітал» суми заборгованості у розмірі 31 500 грн. та оплати підготовки і передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору у розмір 10 000 грн.

В зв'язку з цим, ПрАТ «Атлас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з позивача заборгованості на загальну суму 34 613,79 грн., на що ПрАТ «КУА «Довіра-Капітал», в свою чергу, заявив зустрічний позов про зобов'язання ПрАТ «Атлас» вчинити дії щодо сприяння позивачу у передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору - ТОВ «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс».

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 № 61/7 первісний та зустрічний позов задоволено у повному обсязі. Позивач зазначив, що вказане судове рішення не було оскаржене в частині зустрічного позову, однак ПрАТ «Атлас» своєчасно його не виконав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.04.2011 ПрАТ «КУА «Довіра-Капітал» та ТОВ «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс» складено та підписано акт передачі системи персоніфікованого обліку Неприбуткової організації відкритого недержавного пенсійного фонду «Довіра-Україна».

01.04.2011 ПрАТ «КУА «Довіра-Капітал» та ТОВ «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс» було підписано акт № 1 приймання-передачі документів за Договором про адміністрування відкритого недержавного пенсійного фонду № 18 від 18.08.2009, згідно якого у присутності голови ради Неприбуткової організації відкритого недержавного пенсійного фонду «Довіра-Україна» були передані документи останнього новому адміністратору - ТОВ «Адміністратор пенсійних фондів «Україна-Сервіс».

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ЗАТ «КУА АПФ «Довіра-Капітал» було анульоване та виключена інформація з Державного реєстру фінансових установ на підставі відповідного рішення члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 23.08.2011 № 2638-А, схваленого розпорядженням Держфінпослуг від 01.09.2011 № 563.

В зв'язку з вищевикладеним, як вірно встановлено судом першої інстанції, до моменту передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору НО ВНПФ «Довіра-Україна», позивач зобов'язаний виконувати обов'язки з адміністрування пенсійного фонду. Також, колегія суддів зазначає, що протягом всього часу, коли позивач мав статус фінансової установи він зобов'язаний був дотримуватись вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал».

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Довіра-Капітал» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 28.01.2014 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.