Постанова № 36953153, 10.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 грудня 2013 року м.Київ №826/16718/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домет" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2013 №0005222220 і №0005232220 та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано безпідставністю проведення відповідачем документальної невиїз-ної перевірки позивача у зв'язку із ненадісланням письмового повідомлення про її прове-дення, як передбачено ст. 79 ПК, а також відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку форму-вання валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам, які підтверджують правильність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з МПП "Фірма "Андромеда".

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з цих підстав.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, надав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з підстав неможливості прове-дення звірки МПП "Фірма "Андромеда", що, на думку відповідача, є доказом відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із вказаним підприємством. Крім того від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно з наказом від 10.09.2013 №546 і пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з МПП "Фірма "Андромеда" за період з 01.01.2012 по 30.06.2013, за результатами якої відповідачем складено акт від 26.09.2013 №804/26-53-22-01-21-38308682 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 10.10.2013 №0005222220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 32310 грн. (у т.ч.: основний платіж – 25848 грн., штраф – 6462 грн.);

- від 10.10.2013 №0005232220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 5631 грн. (у т.ч.: основний платіж – 4505 грн., штраф – 1126 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження податку на прибуток за 2012р. на 4505 грн. та ПДВ на суму 25848 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що правочин між позивачем і МПП "Фірма "Андромеда" не створює реальних правових наслідків, тому формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроблено відпові-дачем на підставі акта Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП "Фірма "Андромеда" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.01.2011 по 31.03.2013, в якому зазначено, що правочини, укладені МПП "Фірма "Андромеда" і підприємствами-контрагентами за період з 01.01.2011 по 31.03.2013, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що передбачених ними.

Спірні відносини виникли у сфері справляння податків та стосуються правомірності проведення перевірки і винесених за її результатами податкових повідомлень-рішень.

1. Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток і з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з МПП "Фірма "Андро-меда" та задекларовано в складі валових витрат за 2012р. 38206 грн. та в складі податкового кредиту з ПДВ 25848 грн., у т.ч.: за грудень 2012р. – 7641 грн., за січень 2013р. – 13297 грн., за лютий 2013р. – 4911 грн.

Між тим, судом встановлено і підтверджується наявною у справі копією податкової декларації з ПДВ за січень 2013р. (т. 1 а.с. 123), що по взаємовідносинам з МПП "Фірма "Андромеда" позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ не 13297 грн., як помилково зазначив в акті відповідач, а 13229,15 грн.

Дана розбіжність допущена відповідачем внаслідок помилкового повторного включення до таблиці на с. 6 акта перевірки податкової накладної від 21.12.2012 №55 на суму 407,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 67,90 грн.) до переліку податкових накладних за січень 2013р.

Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Покупець) і МПП "Фірма "Андро-меда" (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 26.10.2012 №4, предметом якого є поставка товару (металопродукції) у кількості та за ціною, визначеними у рахунках-фактурах та видаткових накладних до договору, які є невід'ємною його частиною.

До перевірки позивач надав необхідні видаткові (ВН) та податкові (ПН) накладні, які підтверджують факти придбання позивачем товарів (металобрухт) відповідної кількості, ціни на загальну вартість 128907,95 грн. (без ПДВ), а також повноту нарахування ПДВ у загальній сумі 25781,60 грн., а саме:

- за грудень 2012р.:

- ВН і ПН від 03.12.2012 №10 на суму 8839,25 грн. (у т.ч. ПДВ – 1473,21 грн.),

- ВН і ПН від 03.12.2012 №11 на суму 2782,88 грн. (у т.ч. ПДВ – 463,81 грн.),

- ВН і ПН від 11.12.2012 №30 на суму 33817,75 грн. (у т.ч. ПДВ – 5636,29 грн.),

- ВН і ПН від 21.12.2012 №55 на суму 407,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 67,90 грн.),

- за січень 2013р.:

- ВН і ПН від 11.01.2013 №24 на суму 34616,47 грн. (у т.ч. ПДВ – 5769,41 грн.),

- ВН і ПН від 21.01.2013 №53 на суму 237,72 грн. (у т.ч. ПДВ – 39,62 грн.),

- ВН і ПН від 21.01.2013 №54 на суму 44520,68 грн. (у т.ч. ПДВ – 7420,12 грн.),

- за лютий 2013р.:

- ВН і ПН від 01.02.2013 №5 на суму 12141,40 грн. (у т.ч. ПДВ – 2023,57 грн.),

- ВН і ПН від 11.02.2013 №24 на суму 5871,22 грн. (у т.ч. ПДВ – 978,54 грн.),

- ВН і ПН від 11.02.2013 №25 на суму 9314,12 грн. (у т.ч. ПДВ – 1552,35 грн.),

- ВН і ПН від 21.02.2013 №48 на суму 2140,66 грн. (у т.ч. ПДВ – 356,78 грн.).

Проведення грошового розрахунку за придбаний товар підтверджується банківськими виписками по рахунку від 14.12.2012, від 21.12.2012, від 26.12.2012, від 06.01.2013, від 21.01.2013, від 06.02.2013, від 04.03.2013, від 07.03.2013, від 21.03.2013, від 26.03.2013, що наявні у матеріалах справи.

На підтвердження перевезення придбаного у МПП "Фірма "Андромеда" товару позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні від 11.01.2013 №24, від 21.01.2013 №53, від 21.01.2013, від 01.02.2013 №5, від 11.022013, від 11.02.2013 №25, від 21.02.2013 №48, виписані позивачу перевізником ТОВ "Новий ГрадЪ".

Перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з МПП "Фірма "Андромеда", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас, як встановлено судом, господарський договір від 26.10.2012 №4 недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст визначених у ньому господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його вико-нання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що МПП "Фірма "Ан-дромеда" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ, тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є підставою для формування податкового кредиту.

Також судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що придбані позивачем товар використані в межах здійснення господарської діяльності позивача, одними із видів якого, як зазначено в акті перевірки, є оптова торгівля металами та металевими рудами.

Зокрема, як пояснив представник позивача, в подальшому придбані у МПП "Фірма "Андромеда" товари реалізовано позивачем таким підприємствам, як: ПАТ "Коростенсь-кийзавод хімічного машинобудування", ТОВ "Укрсплав", ТОВ "Лічмаш-Прилад", Білоцер-ківського УВП "Утос", ТОВ "Босфор", ПАТ "Вишнівський ливарно-ковальський завод", ДП НВК "Фотоприлад", ДВ "Преса України" Державного управління справами, ТОВ "НТТ Технотрон", ПП "Інструментальний плюс",ДП "Львівський бронетанковийзавод", доказом чого є надані позивачем до суду договори із вказаними контрагентами, картки складського обліку товарно-матеріальних цінностей, податкові та видаткові накладні до даних договорів та довіреності на отримувачів товару.

Надані позивачем до перевірки і до суду первинні документи відповідають вимогам бухгалтерського і податкового законодавства та є належними і допустимими доказами по справі, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення госпо-дарських операцій з придбання товарів і є законною підставою для формування та докумен-тального підтвердження валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем докази спростовують висновки перевірки про порушення вищевка-заних норм ПК та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток і ПДВ.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Заперечення відповідача про недійсність і нікчемність договору від 26.10.2012 №4 МПП "Фірма "Андромеда" суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які досто-вірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчемність правочинів, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Водночас надходження транзитних актів інших ДПІ не є підставою визнання право-чинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача на транзитні акти Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 29.04.2013 №146/22-4/14020271 про неможливість проведення зустрічної звірки МПП "Фірма "Андромеда", оскільки такий акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органами ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань за правочинами МПП "Фірма "Андромеда" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платників податків та не спростовують правового значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Як зазначено в цьому транзитному акті перевірки, в провадженні слідчого відділу ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №320121100900000086 від 26.03.2013, в рамках якого встановлено участь МПП "Фірма "Андромеда" у злочинній схемі конвертації грошових коштів та мінімізації податкових зобов’язань, у зв'язку із чим ДПІ зроблено висновок про відсутність реальних наслідків правочину, укладеного позивачем із вказаним підприємством.

Однак таке посилання не береться судом до уваги, оскільки матеріали досудового слідства не є остаточними за своїм змістом і не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а вказані відповідачем обставини (щодо функціонування схеми незаконної діяльності у сприянні підприємствам в мінімізації податкових зобов'язань) не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про відсутність реальних наслідків укладених із МПП "Фірма "Андромеда" правочинів і не спростовує правового значення складених за цими операціями первинних документів.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських опе-рацій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазначив і до суду не надав.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтвердже-ні наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цвіль-ного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову в цій частині.

2. Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визна-чених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК передбачено, що позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіс-лання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вру-чення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому право розпочати проведення доку-ментальної невиїзної перевірки надає посадовим особам органу державної податкової служби виконання умов цієї статті.

Як встановлено судом, позапланова документальна невиїзна перевірка проведена у період з 13.09.2013 по 19.09.2013 на підставі наказу від 10.09.2013 №546 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК. В акті перевірки зазначено, що копія наказу і повідомлення про проведення перевірки від 11.09.2013 №4637/10/26-53-22-01-11 направлені поштою з повідомленням про вручення.

Відповідач надав до суду копію письмового повідомлення про проведення перевірки 11.09.2013 №4637/10/26-53-22-01-11, копії фіскального чеку від 11.09.2013 №3795 та корінця поштового повідомлення №0209409189268 про вручення поштового відправлення.

У позовній заяві, обґрунтовуючи протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, позивач стверджує, що повідомлення про проведення перевірки фактично він не отримував, посилаючись на відсутність у відповідача переліку відправлених документів.

За змістом наведеного вище п. 79.2 ст. 79 ПК одним із способів направлення платнику податків копії наказу і повідомлення про проведення перевірки передбачено їх надіслання рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Однак дана норма не передбачає складення опису вкладення у цінний лист, у зв'язку з чим посилання позивача на відсутність опису документів суд не бере до уваги.

Посилання представника позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2013 у справі №826/14712/13-а за позовом ТОВ "Домет" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування наказу від 10.09.2013 року №546, якою позовні вимоги задоволено, суд не бере до уваги, оскільки дане рішення не набрало законної сили, у зв'язку з оскарженням його до Київського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, надані відповідачем копії письмового повідомлення про проведення перевірки 11.09.2013 №4637/10/26-53-22-01-11, копії фіскального чеку від 11.09.2013 №3795 та корінця поштового повідомлення №0209409189268 про вручення, вказують на додер-жання відповідачем п. 79.2 ст. 79 ПК, у зв'язку з чим, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дій з мотивів, наведених позивачем у позовній заяві.

Крім того, фактично позивач не погоджується з результатами перевірки та винесеними на підставі акта перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим належ-ним і достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправними і скасування таких податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний Товариства з обмеженою відповідаль-ністю "Домет".

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.10.2013 №0005222220 і №0005232220.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Домет" в задоволенні адмі-ністративного позову в іншій частині.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домет" судо-вий збір у сумі 379,41 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко