Ухвала суду № 36952209, 04.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6349/13-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є.Провадження № 22-ц/780/431/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 26 04.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ПАТ «Акцент - Банк» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22.12.2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір за № AB66RX01450010.

На виконання умов вказаного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 3 600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 %.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не було погашено у встановлений строк заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищезазначеним кредитним договором у сумі 27 991,51 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 27 991,51 грн. та судовий збір у сумі 279,92 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Свою апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення, не з'ясував умови вищевказаного кредитного договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до укладеного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником та надав останньому кредит у сумі 3 600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 %.

Як вбачається зі змісту розрахунку суми заборгованості за договором, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань, станом на 08.07.2013 року утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 27 991,51 грн. (а.с. 3).

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь ПАТ «Акцент - Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 991,51 грн. та судового збору у сумі 279,92 грн.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між сторонами та ухвалив рішення про задоволення позову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга апелянта не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: