Ухвала суду № 36950626, 02.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 грудня 2013 р. Справа №805/15547/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Залмаєвій О.М.

за участю

представника позивача - Єпіфанова С.П. - на підставі довіреності,

представника позивача - Малікової Т.М. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Черкашиної К.І. - на підставі довіреності,

під час попереднього судового засідання у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «В.К.П. «Постачсбувторг» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування припису та постанов, -

встановив:

30 жовтня 2013 року Приватне підприємство «В.К.П. «Постачсбувторг» (далі - Позивач або Підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Відповідач або Інспекція ДАБК), в якому просило:

- скасувати припис Інспекції ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 березня 2013 року;

- скасувати постанову Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 березня 2013 року № 54;

- скасувати постанову Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2013 року № 216.

Одночасно із поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними та про поновлення цього строку, клопотання мотивовано тим, що Підприємство вживало заходи, спрямовані на досудове врегулювання зазначеного спору (том 1, а.с.4-8).

Представником відповідача надане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про скасування припису Інспекції ДАБК від 05 березня 2013 року № 45 та постанови Інспекції ДАБК від 26 березня 2013 року № 54, мотивоване пропуском Підприємством строку на звернення до адміністративного суду (том 1, а.с.56-57).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

05 березня 2013 року начальником східного відділу Північно-східного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції ДАБК Скляровим О.С. виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № 45 (том 1, а.с.34).

В наданому представником відповідача примірнику припису міститься запис про те, що з його вимогами ОСОБА_5 ознайомлений, але від його отримання відмовився, припис надісланий поштою 15 березня 2013 року (том 1, а.с.141).

Примірники припису від 05 березня 2013 року надісланий на адресу Підприємства разом із супровідним листом від 07 березня 2013 року № 7/5-08-2085 (том 1, а.с.59, 137), поштове відправлення здійснено 15 березня 2013 року, про що свідчить фіскальний чек (том 1, а.с.60, 138).

Листом від 19 березня 2013 року № 33 позивач просив Інспекцію ДАБК перенести розгляд вказаної справи з 19 на 26 березня 2013 року (том 1, а.с.61).

26 березня 2013 року начальником Інспекції ДАБК Кручиним О.Г. винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 54.

Розгляд справи відбувся за відсутності уповноваженої особи позивача. Примірник постанови надісланий на адресу Підприємства рекомендованою поштовою кореспонденцією з описом вкладення 29 березня 2013 року, про що свідчать фіскальний чек, опис вкладення до цінного листа (том 1, а.с.58). Примірник постанови отриманий Підприємством 01 квітня 2013 року, що вбачається зі змісту рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с.58) та відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції, проставленої на постанові (том 1, а.с.35).

23 липня 2013 року т.в.о. начальника Інспекції ДАБК Матюшиною Г.Ю. винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 216.

Примірник вказаної постанови отриманий начальником виробничого відділу Підприємства Єпіфановим С.П. 23 липня 2013 року (том 1, а.с.36).

Також судом встановлено, що з аналогічним позовом Підприємство зверталося до Донецького окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року (том 1, а.с.76-80).

Однак, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 805/14478/13-а адміністративний позов Підприємства до Інспекції ДАБК про скасування припису від 05 березня 2013 року № 45 та постанов від 26 березня 2013 року № 54 та від 23 липня 2013 року № 216 залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України (том 1, а.с.75).

Із вказаним позовом Підприємство звернулося до суду 30 жовтня 2013 року, надавши його безпосередньо до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду (том 1, а.с.4).

Вирішуючи клопотання представників сторін по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що встановлено ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).

Ст.5 Закону № 208/94-ВР встановлено, що постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Аналогічна норма, міститься в п.12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244.

Таким чином, до позовних вимог про скасування припису Інспекції ДАБК має застосовуватися шестимісячний строк на звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, до позовних вимог про скасування постанов - 15 денний строк, встановлений ст.5 Закону № 208/94-ВР.

З огляду на те, що листом від 19 березня 2013 року позивач просив Інспекцію ДАБК перенести розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про дату розгляду якої позивач був повідомлений листом відповідача від 07 березня 2013 року, разом з яким був надісланий спірний припис, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав та охоронюваних інтересів вказаним приписом Підприємство мало дізнатися щонайпізніше 19 березня 2013 року.

Таким чином, перебіг строку на звернення до суду з вимогою про скасування припису розпочався з 20 березня 2013 року та сплинув 20 вересня 2013 року.

Перебіг строку на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 березня 2013 року № 54 розпочався з 27 березня 2013 року і сплинув 10 квітня 2013 року.

Перебіг строку на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2013 року № 216 розпочався з 24 липня 2013 року і сплинув 07 серпня 2013 року.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом 30 жовтня 2013 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч.5 ст.99 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,- і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши в сукупності повідомлені сторонами обставини та надані ними докази, а також враховуючи те, що спірний припис не був одразу на результатами позапланової перевірки вручений уповноваженій особі позивача, а надісланий поштою, а також те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 26 березня 2013 року відбувся за відсутності уповноваженої особи Підприємства, виходячи за права особи на судовий захист, суд дійшов висновку про можливість визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними.

З приводу клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду суд відзначає, що чинна редакція КАС України інституту «поновлення строку звернення до адміністративного суду» не передбачає, а тому в задоволенні клопотання Підприємства у цій частині слід відмовити. Водночас правовим наслідком визнання судом поважними причин пропуску такого строку є можливість розгляду справи по суті позовних вимог.

Як наслідок, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст.8, 99, 100, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Клопотання представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 березня 2013 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 березня 2013 року № 54 - залишити без задоволення.

2. Клопотання Приватного підприємства «В.К.П. Постачсбувторг» про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити частково.

3. Визнати поважаними причини пропуску Приватним підприємством «В.К.П. Постачсбувторг» строку на звернення до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 березня 2013 року, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 березня 2013 року № 54 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2013 року № 216.

4. В іншій частині клопотання Приватного підприємства «В.К.П. Постачсбувторг» - залишити без задоволення.

5. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в передньому судовому засіданні 02 грудня 2013 року.

6. Ухвала складена у повному обсязі 06 грудня 2013 року.

7. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.