Постанова № 36948334, 28.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р. Справа№ 910/19265/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Мартинюк С.М. ( довір. №80/13 від 08.11.13);

Від відповідача - Поліщук Л.І. ( довір. №02/324-604 від 23.12.13);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013р.

у справі № 910/19265/13 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5188,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.13р. у справі №910/19265/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем не надано належних доказів звернення із запитом до вигодонабувача - ПАТ «Кредобанк», щодо отримання рішення про реквізити, на які слід перераховувати позивачем страхове відшкодування, а тому, як зазначає суд, необґрунтованими є вимоги щодо стягнення 5 188,06 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з неналежною сплатою на користь страхувальника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що місцевий господарський суд роблячи висновок про те, що відсутність згоди вигодонабувача тягне за собою факт неналежного виконання зобов'язання, не послався на норму права а також не послався на пункт договору страхування, який це передбачає.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

31.10.12р. о 14:10год. на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Кавказька - Механізаторів в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, який належить Неруш Артему Олександровичу, та транспортного засобу "Hyundai", державний номер АА6838МН, під керуванням Слов'янського Євгена Федоровича, що належить Смойловській Ю.А.

Слов'янський Є.Ф., керуючи транспортним засобом "Hyundai", державний номер АА6838МН, рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, який належить Неруш Артему Олександровичу, чим порушив п. 16.1. Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.13 року в адміністративній справі № 3-8763/12 (2609/23656/12), визнано винним Слов'янського Є.Ф. у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, який належить Неруш Артему Олександровичу.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

05.05.12 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик), Неруш А.О. (страхувальник) та ПАТ "Кредобанк" (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.12.211617, у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, замовив у ФОП Шопулка І.А. проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

07.11.12 р. складено дефектну відомість огляду транспортного засобу "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ.

Згідно звіту №2513, складеного 13.11.12 р. спеціалістом Шопулком І.А. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 7063 від 18.07.09 р., свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 7701 від 12.08.09 р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, становить 26 390,21 грн.

На підставі заяви про подію, що має ознаки страхової, заяви на виплату страхового відшкодування, розрахунку коефіцієнта фізичного зносу, рахунка-фактури №СЧ-0000686 від 16.10.12 р., Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 3.12.6440-1 від 13.11.12 р., у відповідності до яких позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 23 422,42 грн.

Позивач платіжним дорученням № 11650 від 14.11.12 р. перерахував страхове відшкодування в сумі 23 422,42 грн. на рахунок Філії "Авоцентр "Московський" ПАТ "Українська автомобільна копрорація" за ремонт пошкодженого автомобіля "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ.

Враховуючи те, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.13 року в адміністративній справі № 3-8763/12 (2609/23656/12) Слов'янського Є.Ф., який керував автомобілем "Hyundai", державний номер АА6838МН, визнано винним у настанні дороожньо-транспортної пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем марки "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ, тому він і є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Chevrolet Aveo", державний номер СВ4549АХ.

З огляду на зазначене, до позивача, у відповідності до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу "Hyundai", державний номер АА6838МН, водій якого винний у скоєнні ДТП, - ТДВ "СК "Альфа-Гарант".

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 188,06 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до п. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу "Hyundai", державний номер АА6838МН, страхувальником за даним договором є Смойловська Ю.А.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3669319 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 000,00 грн. та франшиза - 510,00 грн.

03.04.13 р. позивачем направлено на адресу ТДВ "СК "Альфа-Гарант" заяву № 6440 з вимогою щодо страхового відшкодування (вих. № 1683/6440 від 01.04.13 р.) за полісом № АВ/3669319 в порядку регресу.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначав позивач в судовому засіданні та не заперечував відповідач, суму страхового відшкодування в порядку регресу відповідач сплатив частково у розмірі 17 724,36 грн.

Відповідач посилався на те, що страхове відшкодування позивачем було виплачено безпосередньо власнику пошкодженого транспортного засобу, без дозволу на те вигодонабувача, а тому позивач не має права на отримання суми матеріальної шкоди в порядку регресу. з чим і погодився місцевий господарський суд.

Судова колегія не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з п. 8.5.4. договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.12.211617 від 05.05.12 р., страховик зобов'язаний безпосередньо перед здійсненням страхового відшкодування надіслати вигодонабувачу запит на отримання від останнього рішення щодо реквізитів, за якими слід перераховувати страхове відшкодування та/або його частини.

Умови договору добровільного страхування не містять погоджених сторонами положень про те, що у разі відсутності письмової згоди вигодонабувача на перерахування грошових коштів не на його користь, у позивача не виникає обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування на користь страхувальника за договором добровільного страхування. В той же час пунктом 9.3. договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.12.211617 від 05.05.12 р. визначено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі письмової заяви від страхувальника та/або листа вигодонабувача і страхового акту, що складається страховиком.

З урахуванням того, що згідно з законодавством, до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, враховуючи те, що відповідачем частина страхового відшкодування в розмірі 17 724,36 грн. в порядку регресу виплачено, тим самим визнано своє зобов'язання по відшкодуванню завданої шкоди його страхувальником страхувальнику позивача, позивачем надана копія запиту до ПАТ «Кредобанка» та копія листа ПАТ «Кредобанк», відповідно до якого банк не заперечує проти перерахування коштів на користь страхувальника, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо виплати частини страхового відшкодування ( у розмірі 5 188,06 грн.), а тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського міста Києва підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. у справі №910/19265/13 скасувати.

3.Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 32382598) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.15/2; код ЄДРПОУ 36086124) 5 188 (п'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн.. 06 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 2634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. судових витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19265/13.

Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло