Постанова № 36948156, 09.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 р. Справа № 804/14721/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Царікової О.В.,

судді: Ількова В.В.,

судді: Ляшко О.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання постанов недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсними постанов про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) від 29.12.2010 №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що актом комплексної перевірки від 29.12.2010 №15-5/3.21-97 встановлено перевитрати природного газу за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати палива на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році, перевитрати теплової енергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - неповне повернення конденсату в деаератор згідно проекту), перевитрати електричної енергії за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати електричної енергії на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році та перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення. Проте, позивач з такими висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про енергозбереження» та» Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», спірні постанови № 15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082 та №15-5/3.12-083 від 29 грудня 2010 року такими, що прийняті помилково та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 у цій справі, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 у цій справі, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 прийнята до провадження справа за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль - Лідер» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсними постанов Державної інспекції з енергозбереження від 29.12.2010 №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) та присвоєно їй № 804/14721/13-а. Розгляд справи призначено на 26.11.2013.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у цій справі суд ухвалив належним позивачем у справі вважати - Приватне акціонерне товариство «Оріль -Лідер», у зв'язку зі зміною найменування останнього, та здійснив заміну відповідача - Державну інспекцію з енергозбереження на його правонаступника - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, визнати недійсними та скасувати постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082 та №15-5/3.12-083 від 29 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 1521417,68 грн.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 зупинено провадження у справі №804/14721/13-а до 09 січня 2014 року, за спільним клопотанням сторін, для надання можливості відповідачеві надати додаткові документи по справі та викласти заперечення письмово.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 поновлено провадження у справі № 804/14721/13-а.

Позивач, належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою повноважного представника позивача, яка міститься в матеріалах справи, у судове засідання 09.01.2014 не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи, у судове засідання 09.01.2014 не з'явився. До суду надійшли письмові заперечення відповідача на адміністративний позов від 09.01.2014 (вх. №801/14). В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що при перевірці Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль - Лідер» було зафіксовано факти нераціонального використання ПЕР, а саме: перевитрати природного газу за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати палива на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році - 25,051 тис.м3/рік; перевитрати теплової енергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - недоповернення конденсату в деаератор згідно проекту) 593,17 Гкал/рік; перевитрати електричної енергії за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати електричної енергії на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році - 1586,621 тис.кВт год/рік; недотримання технологічної дисципліни - незадовільний стан устаткування перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos (tg) до cos (tg) - 2,680 тис.кВт год/рік. Відповідно до вимог пункту 6.7.4 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України 14 лютого 2007 року № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за № 197/13464, кількість конденсату повинна відповідати проектному значенню. Кількість конденсату, що повертається від споживача пари, має відповідати вимогам нормативних документів і проектові джерела теплозабезпечення. Відмова від повернення конденсату має бути економічно обґрунтованою, коригування проектної документації можливе лише за умов, пов'язаних з вимогами підвищення безпеки об'єктів, та повинно виконуватися проектувальником. Проектом котельні позивача передбачено повернення конденсату, зміни до проектної документації не вносилися.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 4 та 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Суд касаційної інстанції, постановлюючи ухвалу у даній справі, вказав, що за результатами проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірки Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» щодо використання паливно-енергетичних ресурсів складено акт №15-5/3.21-97 від 29.12.2010, в якому вказано, що цього ж дня до позивача застосовані наступні заходи - прийняті постанови про застосування економічних санкцій, які є предметом спору у даній справі, складено протокол про адміністративне правопорушення та припис. Судами не надано належної оцінки діям відповідача щодо наявності підстав для одночасного застосування за результатами перевірок виявлених порушень вказаних заходів. Крім того, судам необхідно з'ясувати які саме вимоги щодо усунення порушень вимог законодавства були викладені у приписі, строк та результати їх виконання. Вказані обставини мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, оскільки можливе усунення описаних порушень є впливовим для встановлення наявності підстав для прийняття відповідачем спірних постанов.

Частинами 1, 2 ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Здійснення державного контролю за раціональне і ефективне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями), як визначено у абзаці 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» № 699 від 02.09.1993, покладено на Державну інспекцію з енергозбереження.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 29 грудня 2010 року проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер», за результатами якої складено Акт перевірки від 29 грудня 2010 року № 15-5/3.21-97. Під час перевірки встановлено порушення, зокрема, Закону України «Про енергозбереження» - пункту «є» статті 11, абзац 2 пункту «в» ст. 17, ст. 20, п. а), е), є) ст. 27; Постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 15.07.1997 (п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11 «Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»); Наказу Держкоменергозбереження від 22.10.2002 №112 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.02 за № 878/7166); абзацу 10 п. 5.2.7 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики Україна від 14.02.2007 №71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за №197/13464; абзацу 2 п. 1.1 «Вимог до ефективного використання газу та охорони навколишнього середовища», затверджених наказом Держкомнафтогазпромом України від 14.02.1995 №8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.05.1995 за №124/660; Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 № 786 - п. 4 «Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»; п. 7.6, п. 7.9 «Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», затверджених наказом Держкоменергозбереження (НАЕР) від 22.10.2002 № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 за №878/7166, розділу 2 додатку Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів в народному господарстві» (із змінами); Наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 за № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01 лютого 2002 року за № 93/6381 та розділу 10 п. 10.2 абзацу 8 «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою КМУ № 28 від 31.07.1996, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 02 серпня 1996 року за №417/1442, а саме: перевитрати природного газу за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати палива на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році, перевитрати теплової енергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - неповне повернення конденсату в деаератор згідно проекту), перевитрати електричної енергії за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати електричної енергії на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році та перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos (tg ) до cos (tg ).

Як встановлено судом, в цей же день відповідачем винесено припис від 29.12.2010 до акту №15-5/3.21-97, в якому відповідач зобов'язує позивача:

- розробити, погодити та затвердити в установленому порядку норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на всі види продукції - термін виконання 01.03.2011;

- усунути перевитрати електроенергії в електричних електромережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ц 1 (tg ц1) до cos ц2 (tg ц2) - термін виконання 31.01.2011;

- усунути перевитрати теплоенергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - неповне повернення конденсату в деаератор згідно проекту)- термін виконання 31.01.2011.

Правові та організаційні заходи, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), а саме виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Пунктом 6 статті 7 вищевказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Також вказаним пунктом наведено перелік відомостей, які повинен містити акт.

Згідно пункту 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Безпосередньо механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях визначався Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання (далі - Порядок), затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000 (чинного на момент здійснення перевірки відповідачем).

Судом встановлено, що на підставі Акту перевірки від 29.12.2010 № 15-5/3.21 та вказаного припису від 29.12.2010 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 29 грудня 2010 року прийнято постанову №15-5/3.12-080 від 29 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» в сумі 1265489,23 грн., постанову №15-5/3.12-081 від 29 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» в сумі 108680,76 грн., постанову №15-5/3.12-082 від 29 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» в сумі 4412,35 грн. та постанову №15-5/3.12-083 від 29 грудня 2010 року про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Оріль-Лідер» в сумі 142835,34 грн.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 вищезазначеного Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт (додаток 1). У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (додаток 2). Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії.

Залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином:

у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт;

у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;

у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.

Суд відзначає, що і акт перевірки № 15-5/3.21-97, і припис, в якому встановлено термін усунення допущених позивачем порушень та спірні постанови №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 складені відповідачем 29.12.2010.

Таким чином, Державною інспекцією з енергозбереження позбавлено позивача права на добровільне виконання припису та усунення виявлених в ході проведеної перевірки порушень, а тому за наведених обставин, суд вважає, що постанови відповідача від 29.12.2010 №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 винесені передчасно та з порушенням процедури та порядку застосування до суб'єкта господарювання економічних санкцій.

Також, в матеріалах справи наявна постанова Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17.01.2011, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 101-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства) та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн.

Посилання відповідача на зазначену постанову, як на беззаперечний факт порушення позивачем норм законодавства є необґрунтованим, оскільки, по-перше, вказана вище постанова суду була винесена вже після того, як відповідачем прийняті спірні постанови від 29.12.2010, правомірність винесення яких є предметом спору у даній справі; по- друге, з вказаної постанови не вбачається, за яке саме адміністративне правопорушення директора товариства позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у який період правопорушення було скоєно, а отже не можна вважати, що одні і ті самі факти були покладені як у вказану постанову, так і в оскаржувані постанови відповідача від 29.12.2010. Також слід зазначити, що винесення постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17.01.2011 ніяким чином не спростовує порушення відповідачем процедури встановлення порушень з питань енергозбереження та застосування до суб'єкта господарювання економічних санкцій, передбаченої Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.

Щодо винесення оскаржуваних постанов від 29.12.2010 № 15-5/3.12-080 та № 15-5/3.12-81, суд відзначає, що фактично перевитрати ПЕР в даному випадку були відсутні, а мали місце помилки при заповненні статистичної звітності форми № 11-МПТ за 2009 рік. Проте, позивачем до Державних органів статистики було подано уточнений звіт за формою №11-МПТ за 2009 рік. Позивач не заперечує, що ним було допущено помилку при поданні першого звіту форми № 11-МПТ за 2009 рік, та наголошує, на тому, що некоректність даних у вказаному звіті підтверджується іншими формами статистичної звітності, які подані підприємством до органів статистики у встановленому законом порядку. Так, згідно річного звіту форми №24 «Стан тваринництва за 2009» розділ 1 «Виробництво продукції тваринництва за 2009 р.» код рядка 20 підприємством виведено здорового молодняку 29141017 голів, а в помилковому звіті форми №11-МПТ вказано 29059000 голів. До того ж в статистичній звітності означеної форми за 2009 рік (першому звіті) вся спожита електроенергія була віднесена на вид продукції «Розведення птиці свійської», в той час як підприємством використовувалась електроенергія також і на відпуск теплової енергії промислово-виробничим котельням та допоміжними об'єктами. Позивач зазначає, що після подання ним уточненого звіту форми №11-МПТ за 2009 рік, загальні результати витрати ПЕР в 2009 році залишились без змін, змінилось лише розподілення споживання електроенергії за видами продукції та робіт.

Закон України «Про енергозбереження» (в редакції від 16.05.2007) містить визначення наступних термінів:

прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Пунктом 8 вищезазначеного Порядку передбачено, що за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать:

прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;

марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;

споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

При винесенні оскаржуваної постанови № 15-5/3.12-082 на підставі акту №15-5/3.21-97, відповідач, для обрахунку величини втрат ПЕР, застосував «Методику визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів», затверджену наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.2001 № 113, та перезатверджену наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89.

З приводу застосування вказаної Методики суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, Також установлено, що державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

На виконання цього Указу Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади. Підпунктом «б» пункту 4 Положення встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення на державну реєстрацію не подаються акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Методика була затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26 жовтня 2001 року № 113.

16 листопада 2001 року Міністерство юстиції України відмовило у державній реєстрації зазначеної Методики з посиланням на те, що вона має нормативно-технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання ПЕР на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію.

Указом Президента України від 31 грудня 2005 року № 1900/2005 утворено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Відповідно до статті 7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року № 412, нормативно-правові акти Агентства підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Наказом від 13 грудня 2006 року № 89 Агентство перезатвердило Методику, проте на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку її не подало.

Як вбачається зі змісту Методики, нею встановлено порядок визначення обсягу неефективного використання ПЕР, наведено формули для виконання розрахунків їх перевитрат з метою забезпечення економічного механізму енергозбереження.

Проведені відповідно до Методики розрахунки обсягів нераціонального використання ПЕР використовуються при застосуванні економічних санкцій та нарахуванні енергетичного збору.

Ця Методика, відповідно до сфери її застосування, поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню ПЕР, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші ПЕР.

Метою застосування Методики є: виконання розрахунків перевитрат ПЕР; контроль за додержанням норм законодавства про енергозбереження на підприємстві; контроль за виконанням вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання тощо.

Зважаючи на коло суб'єктів, на яких поширює свою дію Методика, а також те, що на підставі проведених відповідно до її вимог розрахунків обсягів нераціонального використання ПЕР застосовуються економічні санкції та нараховується енергетичний збір, суд вважає, що цей нормативно-правовий акт міг бути направлений на виконання лише після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з аналогічного питання, що висловлена в постанові від 04.06.2013 по справі №21-140а13 (номер у ЄДРСР 31931659) та яка згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України, а відтак застосування Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.2001 №113 та перезатвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 № 89 можливе лише після її державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Що стосується постанови відповідача від 29.12.2010 № 15-5/3.12-083, суд зазначає наступне.

Пунктами 10 та 11 Порядку передбачено, що якщо неефективне використання ПЕР викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, Інспекцією сумісно із підприємством визначаються обсяги і терміни виконання робіт для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців. В окремих випадках, якщо виконання зазначених робіт вимагає залучення особливо значних матеріальних і фінансових ресурсів, за погодженням з Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів цей термін може бути продовжений.

Незважаючи на вказані норми, відповідачем одночасно, 29.12.2010, було складено: акт перевірки №15-5/3.21-97, припис (в якому визначено строк для усунення вищевказаного порушення до 31.01.2011) та постанову №15-5/3.12-082 від 29.12.2010, чим, на думку суду, порушено процедуру, визначену наведеними вище положеннями Порядку.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову ( ч. 2 ст. 71 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови Територіального управління Державної комісії з енергозбереження по Дніпропетровській області про застосування економічних санкцій від 29.12.2010 №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 винесені передчасно та не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 244-2, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з енергозбереження по Дніпропетровській області № 15-5/3.12-080 від 29.12.2010 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з енергозбереження по Дніпропетровській області № 15-5/3.12-081 від 29.12.2010 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з енергозбереження по Дніпропетровській області № 15-5/3.12-082 від 29.12.2010 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної комісії з енергозбереження по Дніпропетровській області № 15-5/3.12-083 від 29.12.2010 про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів).

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Оріль-Лідер» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Судді: О.В. Царікова В.В. Ільков О.Б. Ляшко