Ухвала суду № 36947812, 29.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/10489/13-а

29.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник відповідача - Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим- Юсупова Ніяра Іскандерівна, довіреність № 669/10/10-24 від 09.09.13

розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 02.12.13 у справі № 801/10489/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волна" (пр-т Перемоги, 76, Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97408)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Волна" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 02.09.13р. №0004251505 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 21330,06грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Волна" (97420, АР Крим, м. Євпаторія, проспект Перемоги, 76, і.н. 19003142) 213,30грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 29.01.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 12.08.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету.

За результатами перевірки складений акт від 12.08.13р. №000132/01-05-15.2/19003142 (а.с. 10), яким виявлені порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, що виразилось у несвоєчасності сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ, зазначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із самостійно виявленою помилкою з ПДВ від 07.06.13р. №9033395967 за серпень 2012 року, із затримкою сплати понад 30 календарних днів.

За результатами акту перевірки відповідачем прийнято і направлено платнику податкове повідомлення-рішення від 02.09.13р. №0004251505, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, передбаченого п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 52 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 591224,30грн., застосований штраф у розмірі 20% у сумі 118244,86грн. (а.с. 15).

Уточнюючим розрахунком податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2012 року (від 07.06.13р. №9033395967) позивачем узгоджена уточнена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 826246,00грн. (попередній показник був 222514,00грн, у зв'язку із чим різниця склала 603732,00грн.) із зазначенням суми штрафу 18112,00грн. (3%), нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки, за терміном сплати до 07.06.13р. (а.с. 37-41).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011.

Як встановлено приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків, відповідно до п 57.1 ст. 57 ПК України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до ст. 34 ПК України, податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПК України ).

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку

Як встановлено матеріалами справи, позивачем самостійно були сплачені податкові зобов'язання з ПДВ: платіжним дорученням від 10.07.13р. №592 суму 200000,00грн. (а.с. 66), платіжним дорученням від 18.07.13р. №679 суму 158000,00грн. (а.с. 67), платіжним дорученням від 31.07.13р. №796 суму 50000,00грн. (а.с. 68).

Уточнюючим розрахунком податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2012 року (від 31.07.13р. №9046615844) узгоджена уточнена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість склала 502300,00грн. (попередній показник був 826246,00грн, у зв'язку із чим різниця - 323947,00грн.) із зазначенням суми штрафу 16197,00грн., нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки (а.с. 25-29).

Відповідно до п. 87.9 ст. 89 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідачем зазначено, що сума у розмірі 621844,00грн. не була сплачена до подання уточнюючого розрахунку, яким її задекларовано, у зв'язку із чим у позивача виник податковий борг, який, з урахуванням часткової сплати у розмірі 12507,70грн., склав 591224,30грн., а саме:

- у зв'язку із затримкою в 34 календарних дні сплати податкового зобов'язання з ПДВ, відповідно до платіжного доручення від 10.07.13р. №592 суми 200000,00грн., відповідачем нараховані штрафні санкції у сумі 40000,00грн.;

- у зв'язку із затримкою в 42 календарних дні сплати податкового зобов'язання з ПДВ, відповідно до платіжного доручення від 18.07.13р. №679 суми 158000,00грн., відповідачем нараховані штрафні санкції у сумі 31600,00грн.;

- 22.07.13р. позивачем надано податкову декларацію з ПДВ за червень 2013 року (від 19.07.13р. №9043887573) з від'ємним значенням у сумі 76574,00грн., яку відповідачем зараховано у зменшення боргу з ПДВ (затримка 46 календарних днів), у зв'язку із чим нараховані штрафні санкції у сумі 15314,80грн.;

- у зв'язку із затримкою в 55 календарних дні сплати податкового зобов'язання з ПДВ, відповідно до платіжного доручення від 31.07.13р. №796 суми 50000,00грн., відповідачем нараховані штрафні санкції у сумі 10000,00грн. 31.07.13р., позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2012 року (№9046615844), згідно якого зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на 323946,00грн. та частку цієї суми зараховано у погашення податкового боргу з ПДВ - 106650,30грн. (затримка 55 календарних днів), у зв'язку із чим нараховані штрафні санкції у сумі 21330,06грн.

Як передбачено підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п. 87.1 ст. 87 ПК України ).

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Матеріалами справи підтверджено, що термін сплати податкового зобов'язання з ПДВ за уточнюючим розрахунком за серпень 2012 року (від 07.06.13р. №9033395967) був 07.06.13р.

Уточнюючий розрахунок від 31.07.13р. №9046615844 було надано після встановленого терміну сплати податкового зобов'язання - 07.06.13р.

Кошти за платіжними дорученнями від 10.07.13р. №592, від 18.07.13р. №679, від 31.07.13р. №796, які позивач самостійно перерахував в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ за уточненим розрахунком за серпень 2012 року (від 07.06.13р. №9033395967) сплачено із затримкою, а саме: платіжне доручення від 10.07.13р. №592 (затримка 34 календарних дні); платіжне доручення від 18.07.13р. №679 (затримка 42 календарних дні), платіжне доручення від 31.07.13р. №796 (затримка 55 календарних днів).

Також, порушено терміни погашення податкового зобов'язання шляхом зменшення податкового боргу за рахунок від'ємного значення, відповідно до декларації з ПДВ за червень 2013 року (від 19.07.13р. №9043887573) на суму 76574,00грн. (затримка 46 календарних днів).

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок про правомірність нарахування штрафних санкцій за прострочення терміну сплати податкового зобов'язання в сумі:

- 40000,00грн. (за затримку в 34 календарних дні, відповідно до платіжного доручення від 10.07.13р. №592);

- 31600,00грн. (за затримку в 42 календарних дні, відповідно до платіжного доручення від 18.07.13р. №679);

- 15314,80грн. (за затримку в 46 календарних днів, відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року (від 19.07.13р. №9043887573) з від'ємним значенням у сумі 76574,00грн., яку відповідачем зараховано у зменшення боргу з ПДВ);

- 10000,00грн. (за затримку в 55 календарних дні, відповідно до платіжного доручення від 18.07.13р. №679).

В свою чергу, слід зазначити, що надання позивачем 31.07.13р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2012 року (№9046615844), згідно якого було зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на 323946,00грн. та зарахування частки цієї суми у погашення податкового боргу з ПДВ - 106650,30грн., було підставою для застосування штрафних санкцій у сумі 21330,06грн. (затримка сплати в 55 календарних дні).

Враховуючи норми ст. 87 ПК України, колегія суддів зазначає, що відповідач безпідставно зарахував в рахунок погашення податкового зобов'язання уточнюючий розрахунок, яким податкові зобов'язання зменшуються.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 02.09.13р. №0004251505 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 21330,06грн.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.12.13 у справі № 801/10489/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва