Ухвала суду № 36945796, 20.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2014 р. м. Київ К/9991/41744/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Островича С.Е.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Романів І.Б.

представника відповідача Тимів С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Івано-Франківської митниці

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі № 2а-1246/11/0970 (№79887/11/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроген Енерджі»

до Івано-Франківської митниці

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Івано-Франківської митниці від 03.03.2011 № 7 про визначення ТОВ «Гідроген Енерджі» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 459666,90 грн., в т.ч. 367733,52 грн. основного платежу та 91933,38 грн. штрафних санкцій.

Івано-Франківська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41, п. 54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, наголошуючи на тому, що норми Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII не свідчать про неправомірність дій митниці.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення відповідачем позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2011 № 7 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 459666,90 грн. слугували висновки позапланової документальної перевірки стану дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи за період з 01.02.2008 по 31.12.2010, викладені в акті від 22.02.2011 № 0003/11/206000000/36382041, про порушення вимог ст. 267 Митного кодексу України

За висновками перевірки порушення полягало в тому, що при ввезенні на митну територію України товару - установки для генерування водню HYSTAT-A-1000Q/50/10, отримувачем якого є ТОВ «Гідроген Енерджі» та до статутного фонду якого внесено цей товар, занижено митну вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягав сплаті при ввезенні товару на митну територію України 30.04.2009, в сумі 367733,52 грн.

Такого висновку митниця дійшла на підставі матеріалів, що надійшли з митних органів Королівства Бельгія, відповідно до яких вартість імпортованого товару, що був придбаний «Невін Кепіталз ІНК» у «Hydrogenics Europe N.V.» і інвестований першим до статутного фонду ТОВ «Гідроген Енерджі» становить 280000 євро, що є більшою від задекларованої вартості під час митного оформлення - 100000 євро.

Судом першої інстанції також встановлено, що поставка установки для генерування водню здійснена фірмою «Невін Кепіталз ІНК», місцезнаходження: Британські Віргінські Острови, Акара Білдінг, 24 Де Кастро Стріт, Вікхемс Кей І, Роуд Таун, Тортола на підставі договору поставки від 15.04.2009 №08100-КТЕ-А, за яким перша зобов'язалась поставити товар, а ТОВ «Гідроген Енерджі» - одержати та внести його до статутного фонду.

Фірма «Невін Кепіталз ІНК» заснована та зареєстрована Реєстром Компанії Британських Віргінських Островів 24.07.2008 за реєстраційним номером БВО1494841, в особі уповноваженого представника Здрабова Андрія Петровича, що діє на підставі довіреності від 19.03.2009, засвідченої державним службовцем м.Ніоксія (Кіпр) 27.03.2009р., апостиль від 30.03.2009 №86820/09, та є єдиним учасником ТОВ «Гідроген Енерджі».

Внесення установки модуля для генерування водню до статутного фонду ТОВ «Гідроген Енерджі» є іноземною інвестицією (інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 18.05.2009).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган правомірно донарахував позивачеві занижену суму податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення товару на підставі отриманих відповідно до вимог ч. 4 ст. 283 Митного кодексу України від компетентної організації країни, яка є країною походження товару, додаткових відомостей стосовно ввезення на митну територію України товару, відповідно до яких вартість модуля (установки) генерування водню HYSTAT-A-1000Q/50/10, за якою ця установка придбавалась у «Hydrogenics Europe N.V.», складає 280000 євро, однак «Невін Кепіталз ІНК» вказану установку внесло до статутного фонду ТОВ «Гідроген Енерджі» за вартістю 100000,00 євро та заявило товар до митного оформлення за заниженою митною вартістю, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 367733,52 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині вимог про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не врахував вимог ст. 7, ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», якими визначено право суб'єктів інвестиційної діяльності здійснювати таку діяльність з визначенням інвестором вартості інвестованого майна. Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості, з якої здійснюються усі інші податкові нарахування, є метод визначення такої вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Тому митна вартість правильно визначена за ціною договору поставки імпортного товару. Івано-Франківська митниця не мала права виносити податкове повідомлення-рішення, оскільки прийняла вантажно-митну декларацію, пропустила товар на митну територію України та здійснила митне оформлення товару.

Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованою постанову суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Дотримання вимог такого закону при здійсненні інвестиційної діяльності суб'єктами такої діяльності не є беззаперечним підтвердженням дотримання платниками податків вимог законодавства з питань оподаткування при ввезенні товару на митну територію України, зокрема щодо визначення митної вартості, з якої визначається база оподаткування податком на додану вартість.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України наведено визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі МК відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу України порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Отже, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо дії декларанта спричинили їх недоплату.

Така сама позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.07.2013 у справі № 21-202а13 за позовом ТОВ «Техно-Інвест» до Черкаської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

При прийнятті постанови судом апеляційної інстанції не перевірено правильності встановлення судом першої інстанції обставин, не надано їм вичерпної оцінки, з посиланням на відповідні первинні документи, з урахуванням необхідності встановлення наявності або відсутності факту порушення декларантом вимог законодавства України.

При цьому судом апеляційної інстанції не встановлено, чи підпадають обставини, на які посилається контролюючий орган під ознаки «порушення законодавства» та чи встановлені відповідні факти належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до цього суду.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередньою судовою інстанцією, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до цього суду.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Івано-Франківської митниці задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

С.Е. Острович