Ухвала суду № 36945570, 19.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року м. Київ К/800/32696/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року

у справі№ 2а/0470/6631/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міг Транс» доДніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міг Транс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000052344 від 19 травня 2011 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Міг Транс» в сумі 87715 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 68572 грн. та фінансовими санкціями в сумі 17143 грн.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міг Транс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року задоволено, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року скасовано та прийнято нову. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міг Транс» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000052344 від 19 травня 2011 року про збільшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Міг Транс» в сумі 87715 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 68572 грн. та фінансовими санкціями в сумі 17143 грн.).

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю..

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою донарахування податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19 травня 2011 року № 0000052344, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 27 квітня 2011 року № 257/23-4/34560653, про порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, завищено суму податкового кредит на суму 68572 грн., в т.ч. за листопад 2010 року на суму 32161, 00 грн., за грудень 2010 року на суму 36411, 00 грн. за податковими накладними виписаними ПП «Агропрайд». При цьому податковий орган посилався на неможливість фактичного здійснення контрагентами-постачальниками ПП «Агропрайд» господарських операцій.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Міг Транс» та ПП «Агропрайд» (постачальник) було укладено договори поставки нафтопродуктів від 3 листопада 2010 року №03/11 та поставки автозапчастин від 1 грудня 2010 року №01/12.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 статті 7 вказаного вище Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця (робіт, послуг).

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22 жовтня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, податковий орган посилався на нікчемність господарських операцій з поставки металопродукції та нафтопродуктів позивачу ПП «Агропрайд», який був посередником у ланцюзі поставки, з огляду на не встановлення факту поставки цієї продукції контрагентами останнього.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів зроблено правильний висновок про підтвердження факту поставки нафтопродуктів та автозапчастин, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортною накладною, квитанціями до прибуткових ордерів.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент виписки на адресу позивача податкових накладних ПП «Агропрайд» було зареєстровано у встановленому законом порядку як платник ПДВ.

При цьому, юридично правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що господарські відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом за умови ненадання податковим органом доказів, які б спростовували відповідність наданих платником податків документів податкового обліку дійсності.

Таким чином, юридично правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від №0000052344 від 19 травня 2011 року прийняте відповідачем необґрунтовано, оскільки позивачем не допущено порушень вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За правилами статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року залишити без змін.

.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко