Ухвала суду № 36944953, 03.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 лютого 2014 року Справа № 910/17195/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року

у справі № 910/17198/13 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест"

2. Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення 71 848 344, 38 грн. та 4 589 149, 04 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" касаційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 910/17198/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Частинами першою і другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоінвест" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 910/17198/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков