ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 січня 2014 р. Справа №902/1548/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг", м.Київ
до фермерського господарства "Слобідське", с.Клекотина Шаргородського району Вінницької області
про стягнення 22799,86 грн збитків
За участю представників:
позивача - Ляхович О.С. (довіреність №18/11 від29.11.2013; паспорт серії АВ №202676);
відповідача - Шейгець В.М. (довіреність №1 від 02.12.2013; паспорт серії АВ №048999) та керівник фермерського господарства "Слобідське" - Вакуляк В.М. (паспорт серії АА №479246).
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фермерського господарства "Слобідське" 22799,86 грн збитків, понесених на доробку товару до встановлених показників якості (сушку та очистку) в зв'язку з поставкою останнього відповідачем за показниками, які не відповідали умовам укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № П091ВІ-С від 25.12.2012.
Ухвалою суду від 18 листопада 2013 року порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 05 грудня 2013 року.
03.12.2013 до суду надійшов відзив від 29.11.2013 (вх.канц. №08-46/14549/13), в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на п. 6.3. договору купівлі-продажу № П091ВІ-С від 25.12.2012, згідно з яким покупець залишає за собою право відмовитись від приймання продукції у випадку, якщо складська квитанція оформлена без якісних показників продукції або з іншими порушеннями законодавства, тобто покупець погодився з умовами договору та якістю продукції, внаслідок чого підписав 31.01.2013 акт звірки взаємних розрахунків про відсутність заборгованості.
Про проведення сушки зерна сої та відібрання проб позивач не повідомив фермерське господарство "Слобідське" та Державну хлібну інспекцію, не надав копію договору складського зберігання №20-ж від 05.09.2012, посвідчення зернового складу, а реєстр накладних на прийняте зерно не відповідає формі 3хС-3, належно не оформлений та не підписаний. Таким чином, на думку відповідача, надані позивачем документи не підтверджують та не доводять факту поставки зерна сої неналежної якості.
З метою надання сторонам можливості подати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, в судовому засіданні 05 грудня 2013 року виникла необхідність в оголошенні перерви до 24 січня 2014 року.
Ухвалою суду від 05.12.2013 продовжено строк вирішення спору у справі №902/1548/13 на 15 днів.
З огляду на клопотання позивача (вх.№08-46/677/14 від 24.01.2014) в судовому засіданні 24.01.2014 оголошувалась перерва до 28.01.2014.
В судовому засіданні 28.01.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
05.09.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "Кряж" (нова назва - товариство з обмеженою відповідальністю "Елеваторна компанія "КУСТО АГРО") (Зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдінг" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання №20-Ж (далі - Договір складського зберігання), відповідно до якого Поклажодавець зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти сільськогосподарську культуру врожаю 2012 року (надалі - Зерно) на зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Розрахунки проводяться шляхом банківського переказу на поточний рахунок Зернового складу або внесення готівки в касу Зернового складу (п.5.1. Договору складського зберігання).
Надані Зерновим складом послуги оплачуються у відповідності з базовими тарифами (цінами) (Згідно Додатку №1), враховуючи податок на додану вартість (ПДВ) (п. 5.4. Договору складського зберігання).
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.2. Договору складського зберігання).
У Додатку №1 до Договору №20-Ж від 05.09.2012 наведено вартість послуг Зернового складу.
25.12.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "КУСТО АГРО ТРЕЙДИНГ" (Покупець) та Фермерським господарством "Слобідське" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №П091ВІ-С (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця сою для технічних потреб врожаю 2012 року (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.
У п. 2.2. договору сторони погодили показники якості товару, а саме - вологість не більше 12%; сміттєва домішка (сор) не більше 2%; білок не менше 35%; вміст олії не менше 21%.
Залікова вага та якість продукції визначаються згідно реєстру накладних на прийняте зерно Форма 3хС-3, виданого елеватором (п.2.5. договору).
Продукція постачається та/або відвантажується у повному обсязі в термін до 10 січня 2013 року включно (п.4.1. договору).
Постачання продукції покупцеві підтверджується наступними документами: складською квитанцією зернового складу; видатковою накладною, виписаною за довіреністю Покупця; податковою накладною, що заповнена відповідно до чинного податкового законодавства України; рахунком-фактурою Продавця з точним зазначенням кількості, ціни Продукції без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; реєстром накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою Форма 3хС-3 (п.4.2. договору).
Право власності на продукцію переходить від продавця до покупця з моменту оформлення зерновим складом складської квитанції на ім'я покупця. Датою переходу права власності від продавця до покупця є дата оформленої складської квитанції на ім'я покупця (п.4.3. договору).
Датою постачання продукції вважається дата оформлення складської квитанції на продукцію на ім'я покупця (п.4.4. договору).
Покупець сплачує 50% вартості продукції на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання покупцеві документів, перелічених у п. 4.2. цього договору, залишок 50% по факту відвантаження об'єму, вказаного в п.2.1. договору (п.5.1. договору).
Продукція вважається сплаченою в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця за реквізитами, зазначеними продавцем у його рахунку-фактурі (п.5.2. договору).
Сторона, яка порушила умови цього договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями або бездіяльністю збитки та втрачену вигоду у передбаченому чинним законодавством України порядком (п.6.1. договору).
Покупець залишає за собою право відмовитися від приймання продукції у випадку, якщо складська квитанція оформлена без якісних показників продукції або з іншими порушеннями законодавства (п.6.3. договору).
Договір підписано генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" (покупець) та директором фермерського господарства "Слобідське" (постачальник) і скріплено відбитками печаток обох сторін.
Поставка товару здійснюється на умовах FCA Вінницька область, Шаргородський район, с.Клекотина (згідно правил Інкотермс 2010), "склад продавця - Елеватор" (п.1.1. договору).
На підставі Договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар (сою) на загальну суму 1 861 857,00 грн, що стверджується видатковою накладною №/-0000000001 від 14.01.2013 та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Позивач перерахував відповідачу за поставлений товар 1 861 857,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №550 від 28.12.2012, №551 від 28.12.2012, №596 від 16.01.2013 (а.с. 21-23).
На сертифікованому складі виявлено невідповідність товару показникам, визначеним у специфікаціях до Договору, що стверджується товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, реєстрами накладних.
Факт доробки товару Сертифікованим елеватором до встановлених показників підтверджується актом виконаних робіт від 31.01.2013 №41 (а.с. 81).
Факт оплати послуг Сертифікованого елеватора підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2013 №754 (а.с. 82).
Позивачем направлено на адресу відповідача претензію №79 від 18.03.2013 з проханням перерахувати вартість понесених додаткових витрат на покращення якості зерна та доведення до відповідних показників.
У відповіді на дану претензію позивача відповідач не погодився з вимогами щодо відшкодування понесених збитків.
Несплата відповідачем заявлених до відшкодування витрат в сумі 22981,37 грн змусила позивача звернутись з відповідним позовом до суду про стягнення збитків.
Надавши оцінку доводам сторін та встановленим у судовому засіданні обставинам, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків в сумі 22981,37 грн виходячи з наступного.
Між сторонами виникли спірні відносини, які стосуються господарської діяльності з поставки зерна. Правове регулювання відносин постачання продукції (товару) здійснюються положеннями ГК України щодо поставки (ст.ст. 264-271) та положеннями ЦК України щодо купівлі-продажу, а також Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні", постановою КМ України "Про затвердження Порядку видачі сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки" №848 від 23.07.2009, іншими актами законодавства.
Сторонами у справі 25.12.2012 було укладено договір купівлі-продажу №П091ВІ-С, яким передбачалось постачання сої для технічних потреб врожаю 2012 року. За умовами договору якість зерна мала відповідати вимогам чинного законодавства та показникам, зазначеним у договорі.
За визначенням статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерном є плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей. Якість зерна та продуктів його переробки, що виробляється в Україні або ввозиться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам (ст.21 Закону).
Якість товару є істотною умовою договору купівлі-продажу. За правилами частини 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. У разі, якщо покупцеві передано товар неналежної якості, наступають правові наслідки, визначені статтею 678 ЦК України, зокрема покупець набуває права відшкодувати витрати, здійснені ним на усунення недоліків товару.
Відповідно до вимог статті 268 ГК України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товару.
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, збитки позивача виникли внаслідок витрат, які понесло ТОВ "Кусто Агро Трейдинг", сплативши елеваторній компанії суму коштів за доведення зерна до якості, передбаченої договором. Позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням з боку відповідача вимог договору щодо узгодженої умовами договору якості товару, що поставлявся виробником, та вимагає відшкодувати пов'язані з цим збитки у вигляді грошових сум, сплачених ТОВ "Елеваторна компанія "Кряж".
Стаття 22 ЦК України передбачає право особи, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. При цьому під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У господарських відносинах обов'язок відшкодування збитків покладається, відповідно до ст.ст. 224 - 226 ГК України, на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Приймаючи до уваги зміст ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка сторони (дія чи бездіяльність), шкідливий результат такої поведінки (шкода, збитки) та причинно-наслідкового зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою та вини. За відсутності хоча б одного з елементів складу відшкодування шкоди не настає.
Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, судом приймається до уваги те, що відповідачем відповідно до укладеного з покупцем ТОВ "Кусто Агро Трейдинг" договору, здійснювалось постачання зерна в період з 03.01.2013 по 14.01.2013, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товаро-транспортних накладних. Поставка здійснювалась на умовах "FCA" Правил ІНКОТЕРМС 2010 року.
Прийняття зерна здійснював елеваторний склад, діючий на підставі Сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого Державною інспекцією сільського господарства України.
Порядок приймання та обслуговування зерна передбачений Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах, затвердженою наказом Мінагрополітики України №661 від 13.10.2008 та зареєстрованою Мін'юстом України 18.11.2008 за №1111/15802. Ця Інструкція встановлює процедуру обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошно приймальних і комбікормових підприємствах незалежно від їх форм власності.
Згідно п.2.3. Інструкції, оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного поклажодавця. При прибутті транспортного засобу на склад (елеватор) проводяться наступні обов'язкові дії: реєстрація охороною транспортного засобу, відбір проб зерна працівником лабораторії, направлення партії зерна на місце доробки чи зберігання, зважування, розвантаження. При цьому варто зазначити, що всі ці дію мають проводитись у присутності особи, що доставила зерно.
На протязі доби в лабораторії визначаються якісні характеристики партії зерна, які оформлюються карточкою аналізу зерна за підписом особи, яка проводила аналіз.
В подальшому прийняття на зберігання партії зерна певної визначеної кількості і якості вноситься до реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою та посвідчується складською квитанцією на зерно.
З аналізу наведеної вище процедури приймання зерна на склад вбачається, що контрагент - покупець зерна, на час приймання першої партії зерна сої для складського зберігання був обізнаний, що якість продукції, яка поставляється, не відповідає умовам договору, проте повідомив про це продавця лише 18.03.2013, направивши йому претензію про відшкодування збитків, тобто після того, як приймання зерна сої було повністю завершено. Продавець зерна ФГ "Слобідське", передаючи зерно покупцю, не знав і не міг знати про його невідповідність вимогам по якості, оскільки лабораторні дослідження зерна сої фермерським господарством не проводились, що не заперечується сторонами. Відповідач визнає, що будь-які докази щодо якості поставленого товару в нього відсутні.
Положеннями частини другої статті 678 ЦК України встановлено право покупця, якому продано товар неналежною якості, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами, або затратами часу) обрати варіанти правової поведінки, а саме: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2)вимагати заміни товару.
Частиною першої статті 688 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості комплектності тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Загальні засади цивільного законодавства передбачають, зокрема, такі принципи як добросовісність, розумність і справедливість (ст.3 ЦК України). Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено обов'язок кожної з сторін господарського зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарський інтерес, дбати про належне виконання господарського зобов'язання. Сукупний аналіз наведених положень Цивільного кодексу, з урахуванням встановлених обставин, дає підстави для висновку, що належна поведінка покупця (своєчасне повідомлення про неналежну якість товару) дозволила б уникнути додаткових витрат покупця зерна сої або зменшити їх розмір. Покупець міг також вжити інших заходів з метою захисту своїх прав, які були передбачені сторонами у Договорі.
Виходячи з положень законодавства, ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 193, 224-226 ГК України щодо відшкодування шкоди (стягнення збитків), враховуючи встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку про відсутність вини продавця у заподіянні збитків, а відтак, відсутній склад цивільного правопорушення, що унеможливлює задоволення позову.
На підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів судом не встановлено факту безпосереднього причинного зв'язку між заявленою позивачем до стягнення сумою збитків і неправомірною поведінкою відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" відповідно до ст.33 ГПК України не доведено належними та допустимими у розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України доказами обставин, встановлення яких є необхідною передумовою притягнення особи до господарсько-правової відповідальності: наявність збитків, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між ними та розміру заявлених до стягнення збитків.
За таких обставин, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг" про стягнення збитків задоволенню не підлягає з розподілом судових витрат відповідно до положень ст.49 ГПК України.
Також судом розглянута заява відповідача "про застосування строків позовної давності" від 27.01.2014 (вх. канц. суду №08-46/791/14) за наслідками чого суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на те, що за наслідками розгляду спору у даній справі встановлено відсутність права позивача на стягнення збитків, суд вважає, що заява відповідача про застосування позовної давності відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України не підлягає застосуванню, оскільки у позові відмовлено з підстав, наведених вище.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ :
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Кусто Агро Трейдинг", м.Київ до фермерського господарства "Слобідське", с.Клекотина Шаргородського району Вінницької області про стягнення 22799,86 грн збитків відмовити.
Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами.
Повне рішення складено 03 лютого 2014 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу - ТОВ "Кусто Агро Трейдинг" (за адресами: 01103, м.Київ, Печерський район, Військовий проїзд, б.1; 21050, м.Вінниця, вул.Театральна, 43);
4 - відповідачу - ФГ "Слобідське" (23525, Вінницька область, Шаргородський район, с.Клекотина, вул.Вишнева, 90)
Судове рішення № 36944852, Господарський суд Вінницької області було прийнято 28.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/1548/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: