Постанова № 36944620, 31.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2014 року 13:23 № 826/19439/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про

стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – позивач або ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (надалі – відповідач або ПАТ «Київський річковий порт») про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Водночас, 24.12.2013 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, зі змісту яких вбачається, що відповідач не погоджується із зазначеним у позовній заяві розміром заборгованості.

На підставі вищевикладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2013 року ухвалено здійснювати розгляд справи №826/19439/13-а за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) та призначено судовий розгляд справи в судовому засіданні на 23.01.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що станом на момент звернення з позовом до суду, згідно облікових карток платника податків, ПАТ «Київський річковий порт» має податкову заборгованість в розмірі 3302864,03 грн., яка складається з податку на землю в сумі 1 450721,03 грн. та з податку на додану вартість в сумі 1852143,00 грн. на підставі поданих відповідачем податкових декларацій та уточнюючих податкових декларацій за 2013 рік.

У судове засідання від 23.01.2014 року з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас, 22.01.2014 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтовується участю представника товариства, який обізнаний з матеріалами даної справи, в іншому судовому засіданні. В контексті з вищевикладеним, суд звертає увагу на те, що відповідач, який у своїх запереченнях від 24.12.2014 року просив про розгляд справи в порядку загального провадження з проведенням судового засідання, є юридичною особою. При цьому, відповідачем в обґрунтування поданого ним клопотання не надано до суду як жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у його клопотанні так і доказів, що свідчать про відсутність у даного товариства інших працівників для забезпечення представництва в суді його інтересів (зокрема, штатний розпис тощо). Крім того, відповідно до ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. З огляду на викладене, судом визнано неповажними причини неявки представника відповідача у судове засідання, що викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи від 22.01.2014 року.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, враховуючи неприбуття представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд у судовому засіданні 23.01.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

ПАТ «Київський річковий порт» перебуває на обліку у ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) несе обов’язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Київський річковий порт» було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік із зазначенням розміру земельного податку у загальному розмірі 3239713,30 грн. (із січня по листопад – 269 976,14 грн. та у грудні – 269 975,83 грн.).

Надалі, ПАТ «Київський річковий порт» було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, зі змісту якої вбачається, що відбулося збільшення податкового зобов’язання по земельному податку на 1 311,62 грн. щомісячно.

В свою чергу, у податкових деклараціях з податку на додану вартість ПАТ «Київський річковий порт» самостійно визначено суми податкових зобов’язань (за червень 2013 року – 599488,00 грн., за липень 2013 року – 379 770,00 грн., за серпень 2013 року – 240 003,00 грн., за вересень 2013 року – 123530,00 грн., за жовтень 2013 року – 509188,00 грн.).

Крім того, ПАТ «Київський річковий порт» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року у розмірі 164,00 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п. 54.1 ст. 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

На виконання вимог ст. 59 ПК України ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 12.01.2010 року №1/8 та другу податкову вимогу від 03.03.2010 року №2/615, які відповідно до копій повідомлень про вручення поштових відправлень, наявних у матеріалах справи, були отримані представниками відповідача 01.02.2010 року та 15.03.2010 року відповідно.

При цьому, суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо погашення суми заборгованості за вищезазначеними податковими вимогами, а, відтак, на його думку, необхідності у направленні ПАТ «Київський річковий порт» нових податкових вимог, оскільки у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не спростовано, що податковий борг, за наслідками виникнення якого і було направлено ПАТ «Київський річковий порт» податкові вимоги від 12.01.2010 року №1/8 та від 03.03.2010 року №2/615, був погашений у повному обсязі.

Більше того, відповідно до наявних у матеріалах справи копій зворотніх боків облікових карток платника земельного податку та податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), у ПАТ «Київський річковий порт» наявна податкова заборгованість з вказаних видів податкових зобов’язань, яка відповідачем не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код: 03150071, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70), виявлених державним виконавцем під час виконання постанови суду, заборгованість перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн. (трьох мільйонів трьохсот двох тисяч восьмисот шістдесяти чотирьох грн. 03 копійок) до Державного бюджету на р/р №34129999700008, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37975298, банк одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок